|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
: ми оголошували тендер на закупівлю енергоносіїв(соломи) для опалення приміщення школи. Перші відкриті торги не відбулися, другі відбулися, але на вимогу Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області через помилку в тендерній документації ми змушені відмінити торги. Зараз ми проводимо треті відкриті торги і поки що жодного учасника. То чи зможемо ми провести переговорну процедуру закупівлі, якщо треті торги не відбудуться на підставі двічі відмінених відкритих торгів? Відповідно до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток, зокрема, у разі, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. Оскільки, Закон не містить вимог щодо обов’язкової послідовності проведення процедур відкритих торгів, які були відмінені через недостатню кількість учасників та можуть слугувати обґрунтуванням підстави для переговорної процедури закупівель.
Дайте будь ласка відповідь: правильно вважати «було двічі відмінено процедуру відкритих торгів» чи «було двічі підряд відмінено процедуру відкритих торгів»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Разом з тим ураховуючи мету Закону якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником було укладено договір про закупівлю теплової енергії з використанням переговорної процедури у зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин щодо розподілу і передачі теплової енергії. Предметом договору про закупівлю було визначено: Пара, гаряча вода та пов'язана продукція, теплова енергія. У відповідності до вимог законодавства було визначено суму договору, а також ціну за одиницю товару та обсяг закупівлі. На момент укладення договору тариф на теплову енергію становив 2 129,89 грн./Гкал (з ПДВ). З початком опалювального сезону, Учасник (Постачальник) надіслав листа, в якому повідомив про збільшення тарифу за одну Гкал у 2,36 рази (5 030,15 грн./Гкал) відповідно до рішення Виконавчого комітету міської ради. Замовником було проаналізовано виконання договору станом на 01 листопада 2021 року та виявлено, що до кінця року коштів на оплату за теплову енергію не вистачить. Замовник звернувся до головного розпорядника з пропозицією здійснити перерозподіл коштів між кодами економічної класифікації видатків (економію у сумі 45 000,00 грн. з КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії» направити на КЕКВ 2271 «Оплата теплопостачання» на додаткову закупівлі теплової енергії). Чи будуть ці кошти вважатися додатково виділеними? Чи буде ця закупівля додаткової теплової енергії вважатися новим предметом закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим зазначаємо, що виділення додаткових коштів або перерозподіл коштів для виконання договору про закупівлю, який вже укладений не вважатиметься новим предметом закупівлі.
Водночас зазначаємо, що у разі виділення додаткових коштів/перерозподілу коштів, які було заплановано на закупівлю іншого(их) предмету(ів) закупівлі/виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, та необхідності здійснення нової закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону , тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, керуючись вартісними межами, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом закупівлі.
Більш детально з інформацією можна ознайомитися у листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=54160
|
|
|
15.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233 «Про визначення державного підприємства «Українські спеціальні системи» централізованою закупівельною організацією» (далі - Розпорядження) визначено перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим та перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію (далі – ЦЗО) є обов’язковою.
Слід зазначити, що Міністерство аграрної політики та продовольства України та заплановані закупівлі товарів (додаткова потреба, яку неможливо було передбачити) за кодами єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 підпадають під дію Розпорядження та мають закуповуватись через ЦЗО.
Поряд з цим зазначаємо, що листом від 13.10.2021 № 19-59-ЦЗО державне підприємства «Українські спеціальні системи» посилаючись на пункт 3
розділу V Регламенту взаємодії замовників з Державним підприємством «Українські спеціальні системи» з питань організації, підготовки та проведення закупівель централізованою закупівельною організацією (для замовників, в інтересах яких проведення тендерів і закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію є обов’язковим) (який, до речі не пройшов державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731), повідомлено замовників, що подання замовником заявки та інформації для проведення тендеру необхідно створити рядок річного плану не пізніше 20 жовтня поточного року, в іншому випадку буде втрачена можливість включення закупівлі до річного плану ЦЗО.
Станом на 11.11.2021 за результатами проведених процедур закупівель в тому числі через ЦЗО виникла економія коштів, за які планується придбати комп’ютерну техніку для забезпечення автоматичним робочим місцями працівників Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Проте, як зазначалось вище, ЦЗО не включить зазначену процедуру до свого річного плану, та як наслідок не буде проведена закупівля для потреб Мінагрополітики.
Керуючись статтею 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Мінагрополітики просить надати роз’яснення, як діяти в даній ситуації та чи може замовник самостійно провести закупівлі для забезпечення своїх потреб після 20 жовтня.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.03.2021 № 233-р “Про визначення державного підприємства “Українські спеціальні системи” централізованою закупівельною організацією” (далі – Розпорядження) централізована закупівельна організація державне підприємство “Українські спеціальні системи” (далі – централізована закупівельна організація) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.
При цьому для замовників згідно з додатком 2 Розпорядження централізована закупівельна організація в обов’язковому порядку проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 1 Розпорядження за рахунок коштів державного бюджету, крім випадку, коли ці товари замовник закуповує із застосуванням переговорної процедури закупівлі.
Отже, закупівлі товарів, визначених у додатку 1 Розпорядження, централізованою закупівельною організацією в обов’язковому порядку здійснюються саме для замовників, визначених у додатку 2 Розпорядження.
Ураховуючи викладене, предмети закупівель, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, незалежно від вартості закупівлі, обов’язково передаються замовниками централізованій закупівельній організації, яка в свою чергу зобов`язана здійснити закупівлі таких товарів в інтересах замовників.
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Питання стосовно постачання теплової енергії .
За адресою замовника, згідно рішення міської ради та затвердженого тарифу, є два постачальника теплової енергії Концерн "Міські теплові мережі" (далі Концерн МТМ) - монополіст, та альтернативний істочник опалення ТОВ "Альтернативні енергоресурси"- монопліст. Для отримання теплової енергії проводили відкриті торги. На даний час ТОВ "Альтернативні енергоресурси" знаходяться в реєстрі АМКУ про спотворення результатів торгів, тому зняли все обладанння у котельній і припинили постачання теплової енергії (документального підвердження, що технічно не можуть поставляти теплову енергію немає). В нас залишився один постачальник Концерн МТМ з яким підписаний акт готовності об'єкту до опалювального сезону. Чи правомірно буде провести замість відкритих торгів переговорну процедуру з Концерном МТМ - відсутність конкуренції з технічних причин - аб.4 п. 2 ч.2 ст. 40, який документ буде підтвердженням, що технічно нам може поставляти теплову енергію тільки Концерн "МТМ"?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
12.11.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Українським інститутом національної пам'яті, відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", проведено двічі відкриті торги по замовленню послуг:
- з Поточного ремонту приміщень будівлі (приміщення 2,3,4,6 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16 »;
- з Поточний ремонт приміщень будівлі (приміщення 1,7,8,13 згідно Технічного плану) за адресою: м. Київ, вул. Липська 16».
Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" вищезазначені закупівлі не відбулись у зв'язку з відсутністю необхідної кількості учасників.
Тому, для організації та проведення ремонтних робіт виникла потреба в проведенні переговорної процедури на підставі п.1, ч.2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедурою відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом.
Враховуючи строки проведення переговорної процедури та строки проведення ремонтних робіт/наданні послуг, які мають бути "розумними", стає зрозуміло, що у 2021 бюджетному році не можливо провести переговорну процедуру та укласти договір на проведення поточного ремонту з переможцем переговорної процедури.
Виходячи з вищезазначеного, прошу дати відповідь на питання:
1) Чи можна в даному випадку провести переговорну процедуру у 2022 році на підставі п1. ч2. ст.40 ЗУ "Про публічні закупівлі" у зв'язку з двічі відміненою процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), які не відбулись у 2021 році.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених у частині другій статті 40 Закону.
Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами частини першої статті 4 Закону, замовником застосовується переговорна процедура закупівлі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом, за умови прийняття таких рішень щодо здійснення закупівлі у поточному році.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|