|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Серед вимог замовників до учасників закупівлі послуг підключення та користування, доступу до мережі Інтернет є вимога про наявність Атестату відповідності системи захисту інформації та експертний висновок до нього.
Атестат відповідності підтверджує, що учасник забезпечує захист інформації замовника відповідно до вимог нормативних документів у сфері технічного захисту інформації, а експертний висновок, що є невід’ємною частиною Атестату, посвідчує те, що комплексна система захисту інформації учасника пройшла відповідну експертизу і визнана такою, що відповідає вимогам та стандартам, встановленим відповідними нормативними документами.
Експертний висновок містить розгорнуту інформацію про усі складові комплексної системи захисту учасника, зокрема інформацію про структуру та фізичне розташування (адреси) компонентів інформаційно телекомунікаційної системи учасника. Слід зазначити, що інформація про адреси розташування компонентів системи (вузлів зв’язку - центральних, магістральних, резервних) є чутливою за умов воєнного стану та ворожих обстрілів об’єктів критичної інфраструктури. Так, після завантаження до електронної системи повного тексту експертного висновку, інформація про адреси розташування вузлів зв’язку стає доступною широкому загалу.
Витік інформації щодо вузлів зв’язку може спричинити виведення їх з ладу внаслідок ворожих дій та нанести збитки замовнику послуг, постачальнику, населенню.
Разом з тим, відповідно до наведених у додатку вимог тендерної документації надання експертного висновку в обмеженому обсязі тягне за собою дискваліфікацію учасника, як такого, що не виконав вимоги тендерної документації.
Необхідно відмітити, що на сайті Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України https://cip.gov.ua/ua/news/zakhisheni-vuzli-dostupu-do-merezhi-internet розміщено Перелік операторів (провайдерів) телекомунікацій, що надають послуги з доступу до мережі Інтернет та мають чинні атестати відповідності систем захист ЗВІД (далі - Перелік). У Переліку є інформація про номер, дати видання та чинності Атестату відповідності і це інформація вказує, що послуги доступу до Інтернет цього Постачальника мають захист інформації.
Відповідно до п. 36 Особливостей, електронною системою після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, розкривається вся інформація, зазначена в тендерній пропозиції. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Конфіденційною не може бути визначена інформація про технічні умови, технічні специфікації та документи.
Оскільки, вимоги щодо надання учасником Атестату відповідності та експертного висновку відносяться замовником до технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, віднесення інформації, що у них міститься до конфіденційної теж не є можливим.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про національну безпеку України», загрозами національній безпеці України визнаються явища, тенденції і чинники, що унеможливлюють чи ускладнюють або можуть унеможливити чи ускладнити реалізацію національних інтересів та збереження національних цінностей України. До національних інтересів України, віднесено важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує державний суверенітет України, її прогресивний демократичний розвиток, а також безпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян. Безперебійний доступ населення до електронних комунікаційних послуг, зокрема Інтернету є національним інтересом.
Заподіяння шкоди вузлам зв’язку постачальників електронних комунікаційних послуг спричинить безпосередню загрозу національним інтересам.
Отже, оприлюднення інформації про Атестат відповідності з метою виконання норм закупівельного законодавства може мати негативні наслідки для національної безпеки. У зв’язку з цим, просимо роз'яснити, чи достатньо на підтвердження виконання вказаних вимог ТД, надавати тільки копію Атестату відповідності та посилання на Перелік.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. Водночас відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Таким чином, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
06.04.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Замовник проводить закупівлю послуги за кодом 90510000-5 "Утилізація/видалення сміття та поводження зі сміттям", яка має бути надана протягом 2023 року. Учасник, на підтвердження відповідності кваліфікаційним вимогам щодо наявності обладнання, матеріально-технічної бази надає Договір оренди приміщення, строк дії якого до 30.06.2023 року (продовження не передбачене). Чи має право Замовник відхилити таку пропозицію з підстав невідповідності кваліфікаційним критеріям?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. Також інформація щодо кваліфікаційних критеріїв зазначається в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Пунктом 45 Особливостей передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Виходячи з норм Закону та Особливостей тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. З огляду на викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством. Пунктом 41 Особливостей визначено перелік підстав, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. При цьому відповідно до пункту 43 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо наявності/відсутності підстав для відхилення у конкретному випадку приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
06.04.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо у замовника загальна річна потреба на товар за одним кодом ДК 021:2015 – 570 тис. грн., в січні 2023 року підписано прямий договір на 500 тис. грн. згідно пп.2 п. 13 Постанови 1178. Станом на сьогодні, Замовник відноситься до зони можливих бойових дій, а не активних, відповідно до Наказу 309. Чи може Замовник з нами, як постачальником товару, укласти прямий договір в квітні на залишок 70 тис. грн. чи Замовник повинен запускати Відкриті торги з особливостями?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
05.04.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
22.12.2021 Тернопільська міська рада, як замовник робіт,за результатами процедури закупівель "Відкриті торги" уклала Договір підряду на виконання будівельних робіт відпочинково-рекреаційної зони. Строк виконання робіт до 01.12.2022 року (далі – Договір).
Умовами Договору було визначено, що договірна ціна є твердою, фіксованою, яка не може змінюватись протягом усього строку дії Договору.
У зв’язку з суттєвим зменшенням обсягів бюджетного фінансування виконання робіт за Договором на 2022 рік, на підставі умов Договору, сторонами було продовжено строк виконання Договору до 31.12.2023 року.
Пунктом 3.7. Договору встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків, одним з яких є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Враховуючи, те, що протягом дії Договору мало місце продовження строку виконання робіт за Договором на 2023 рік, внаслідок недостатнього бюджетного фінансування робіт за Договором, просимо надати консультацію з наступних питань:
- чи відповідатиме нормам Закону України «Про публічні закупівлі» внесення в укладений договір про закупівлю робіт змін в частині заміни договірної ціни з твердої на динамічну, після продовження строку дії договору внаслідок зменшення обсягів бюджетного фінансування виконання робіт та за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі?
- чи відповідатиме нормам Закону України «Про публічні закупівлі» прийняття замовником за договором про виконання будівельних робіт, виконані виконавцем роботи з іншими розцінками, ніж встановлені в укладеному договорі про закупівлю, за умови що це не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю) та в запиті № 106/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef4a4345-b2d0-4bfa-9831-7082f00168ec&lang=uk-UAВідносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. При цьому відповідно до статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. При цьому згідно статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю, встановлених згідно статті 41 Закону.
|
|
04.04.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
ТОВ "Аванті-Девелопмент" є теплопостачальною організацією, уклало з бюджетною організацією (замовником закупівлі) договір за спрощеною процедурою про постачання теплової енергії. Договір є підписаний обома сторонами.
ТОВ виконує всі свої обов'язки відповідно до договору. Однак, бюджетна організація споживає послуги та водночас відмовляється оплачувати послуги, аргументуючи це тим, що вони не встигли зареєструвати договір на Прозоро і визнають його недійсним через це.
Питання: чи відсутність реєстрації договору на Прозоро робить договір недійсним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). Виходячи з пункту 11 Особливостей, для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою, ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою, ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою, ніж 1,5 млн. гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, згідно з інструкцією про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в особливостях здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, яка затверджена наказом ДП “Прозорро” від 20.10.2022 № 25 (ознайомитися з якою можна за посиланням: http://https://bit.ly/prozorro_nakaz25) (далі - Інструкція) або шляхом укладання прямих договорів з обов’язковим звітуванням в електронній системі закупівель про їх укладення. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Слід зазначити, що наразі саме закупівлі згідно Інструкції відбуваються у порядку, аналогічному до порядку проведення спрощених закупівель, визначеному статтею 14 Закону. Таким чином, у разі укладення договору за спрощеною закупівлею згідно Інструкції, в електронній системі закупівель не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору оприлюднюється звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. Виходячи з статті 44 Закону та статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі встановлена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас слід зазначити, що реєстрація договорів про закупівлю здійснюється замовниками згідно з порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. При цьому, оскільки згідно з Положенням про Державну казначейську службу України (далі – Казначейство), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Казначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів, з питання щодо реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань в органах Казначейства, у тому числі щодо погашення простроченої заборгованості, пропонуємо звернутися до Казначейства. Крім цього, зазначаємо, що питання визнання договорів недійсними регулюється статтями 202–236 ЦК України і статтею 208 ГК України. Виходячи з статті 215 ЦК України, розрізняють два види недійсних правочинів: нікчемні та оспорювані. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. При цьому випадки, у разі яких договір про закупівлю є нікчемним, встановлені статтею 43 Закону, та не містять випадку, зазначеного Вами у запиті. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|