|
|
17.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
У зв'язку з набуттям чинності 19.04.2020 нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі", просимо надати роз'яснення стосовно наступного положення даного Закону.
Відповідно до частини 5 статті 22 Закону передбачено "5. Замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису."
Оскільки, відповідно до положень Закону всі тендерні пропозиції (в т.ч. документи у їх складі) подаються в електронному вигляді через електронну систему закупівель,в тому числі, у вигляді сканованих копій оригіналів документів складених учасником (наприклад копія статуту), то відповідно до вищезазначеного положення (частина 5 статті 22 Закону) мається на увазі що:
1. замовнику забороняється вимагати засвідчення підписом та печаткою учасника документів у складі тендерної пропозиції, що надані через електронну систему закупівель з накладанням КЕП на всю тендерну пропозицію (підписання КЕП тендерної пропозиції учасника)?
або
2. кожен документ, що завантажено в електронну систему у складі тендерної пропозиції учасника, має бути надано з накладенням КЕП уповноваженої особи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація – документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини п’ятої статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису.
Визначення поняття “електронний документ” наведено в статті 5 Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
Таким чином, Закон містить заборону стосовно встановлення замовником в тендерній документації вимог щодо засвідчення печаткою та підписом уповноваженої особи учасника документів тендерної пропозиції, які є електронними документами в розумінні Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг”.
|
|
|
13.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було оголошено двічі (не змінюючи умови, суму та позиції) відкриті торги, мультилотова закупівля, витратних матеріалів по Коду ДК021:2015- 33140000-3 Медичні матеріали. Двічі за відсутності учасників торги не відбулися по жодному з лотів. Чи можу я застосувати переговорну процедуру при мультилотових відкритих торгах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 35/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що питання закупівлі за лотами розглянуто в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774
|
|
|
10.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Отже, якщо для забезпечення потреби відповідного року замовником було двічі відмінено процедуру відкритих торгів через відсутність достатньої кількості учасників, що проводилася відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII від 25.12.2015, чи може замовник застосувати переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 40 нової редакції Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA
|
|
|
07.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Запитання стосовно ЗУ "Про публічні закупівлі", а саме:
1. Як правильно планувати закупівлі, складати річний план та здійснювати
закупівлі якщо декілька предметів закупівлі входять до одного класу
(ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником. Наприклад: потрібно
закупити папір а4 на суму 130000 грн, конверти на суму 48000 грн,
канцелярське приладдя на суму 120000 грн. Всі ці предмети закупівлі
підпадають під код ДК 021:2015 - 30190000-7 "Офісне устаткування та
приладдя різне". Загальна сумма складає 298000 грн. Як в даному випадку
складати річний план та вібрати тип закупівлі та провести її? Чи можливе
скласти три окремих річних плану та провести по кожному з ним окрему
процедуру закупівлі, а саме відкриті торги для кожного, адже загальну сума
по цьому класу перевищує встановлені ЗУ "Про публічні закупівлі" пороги и
ми повинні застосовувати процедуру відкритих торгів? Чи потрібно
здійснювати закупівлю одним лотом за одним єдиним річним планом або
багатолотову закупівлю заодним річним планом?
2. В новій редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" стосовно строків для
спрощених закупівель зазначено наступне: оголошення про проведення
спрозеної закупівлі та проект договору про закупівлю публікуються не
пізніше ніж за 6 р.дн. до кінцевого строку подання пропозицій; період
уточнення інформації учасниками спрощеної закупівлі не менше 3 р.дн.;
кінцевий строк подання пропозицій не менше 5 р.дн. Сума днів періоду
уточнення та строку подання пропозицій складає 8 р.дн. Чи я правильно
розуміє, що строк між оприлюдненням оголошення та кінцем подання пропозицій
мінімум буде складати 8 р.дн.? Чи ці 3 р.дн. включаются до складу 5 та 6
р.дн.? Я правильно визначити загальний строк між датою оприлюднення
оголошення та кінцевою датою подання пропозицій?
3. У поточній редакції ЗУ " Про публічні закупівлі" у абз. 11 ч. 1 ст. 10
зазначено, що звіт про укладені договори оприлюднюється протягом одного дня
з дня укладення договору. У новій редакції Закону від 19.04.2020 такого
немає. Чи я правильно розумію, що з моменту вступу нової редакції Закону
звіт про укладені договори не потрібно оприлюлюднювати?
4. Через який термін після закінчення спрощеної закупівлі можна укладати
договір про закупівлю? В новій редакції Закону визначено, що договір мусить
бути укладений не пізніше ніж через 20 к.дн. з дня прийняття рішення про
намір укласти договір. На відміну від процедури відкритих торгів, де
визначено, що договір не може бути укладений раніше ніж через 10 днів з дня
оприлюднення наміру про укладення договору та не пізніше ніж через 20 днів.
Щодо спрощеної закупівлі терміну стосовно "не раніше 10 днів" не встановлено.
5. Чи мусить учасник/переможець спрощеної закупівлі підтверджувати
відсутність підстав передбачених статтею 17 нової редакції ЗУ "Про публічні
закупівлі"?
6.Чи мусить замовник при проведенні спрощеної закупіалі враховувати
підстави визначенні в статті 17 Закону при розгляді ТП учасників та
визначенні переможця?
7. В мене є декілька предметів закупівлі, які входять до одного
класу (ХХХХ0000-Y) згідно з єдиним закупівельним словником (ЄЗС). Мені
потрібно закупити: 1) оплата послуг с перезарядки картриджів; 2)
техобслуговування і ремонт маркувальної машини. Ці дві закупівлі підпадають
до коду ДК 021:2015 - 50310000-1. Загальна сума за цими закупівлями складає
110 000 грн., з них 100 000 грн на перезарядку картриджів та 10 000 грн на
техобслуговування маркувальної машини. Якщо відштовхуватися від загальної
суми, то ми мусимо проводити спрощену закупівлю. Але техобслуговування
здійснює тільки Укрпошта, тому потрібно проводити переговори. Як потрібно
опублікувати річний план закупівель та провести закупівлі, якщо один з
лотів з одного класу за ЄЗС підпадає під переговорну процедуру закупівлі
(техобслуговування маркувальної машини), а інший під спрощену закупівлю
(перезарядка картриджів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 нової редакції Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Сфера застосування нової редакції Закону визначена статтею 3 нової редакції Закону.
Таким чином, в залежності від предмету закупівлі товарів, робіт або послуг, визначених у порядку, встановленому Уповноваженим органом, замовник здійснює таке придбання, шляхом застосування процедур, визначених статтею 13 нової редакції Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 3 нової редакції Закону.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
При цьому відповідно до частини десятої статті 3 нової редакції Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Щодо питання 3
Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Щодо питань 2, 4-7
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
31.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. У разі якщо учасник не є власником обладнанння та матеріально-технічної бази,замовник в тендерній документації вимагає надати договір оренди або інший відповідний договір та документи, які підтверджують право власності на орендоване майно. Чи є вимога щодо подачі документів, які підтверджують право власності правомірною та чи не є це дискримінацією учасника у разі якщо сторона у якої орендується матеріально-технічна база відмовляється надавати такі документи спираючись на персональні дані?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників. Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (стаття 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
Водночас виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
|