|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 19.04.2020 р вступили в силу зміни до Закону України «Про державні закупівлі» від 25.12.2015 р № 922-VIII (далі - Закон), згідно з якими прямо передбачена можливість участі в державних закупівлях об'єднань юридичних осіб, до яких, згідно з пунктом 37 частини 1 статті 1 Закону, відносяться:
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб - резидентів;
- окрема юридична особа, створена шляхом об'єднання юридичних осіб (резидентів і нерезидентів);
- об'єднання юридичних осіб - нерезидентів зі створенням або без створення окремої юридичної особи.
У той же час дані норми Закону не дають однозначної відповіді на питання про можливість участі в процедурах державних закупівель в будівництві об'єднань юридичних осіб, що включають в себе одночасно резидентів і нерезидентів України.
Так, пункт 2 статті 1130 Цивільного кодексу України передбачає можливість здійснення спільної діяльності декількома учасниками без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників за умови постановки такого договору про спільну діяльність на облік в Фіскальної службі України.
Цивільне законодавство України не встановлює заборон на одночасне участь в названих видах спільної діяльності резидентів і нерезидентів України та їх участь в здійсненні підприємницької діяльності.
У зв'язку з цим просимо роз'яснити, чи має право об'єднання юридичних осіб, створене на основі договору про спільну діяльність без об'єднання вкладів учасників якэ включає в себе резидентів і нерезидентів України, брати участь в процедурах державних закупівель, зокрема, що проводяться в дорожньо-будівельній сфері , з урахуванням положень пункту 37 частини 1 статті 1 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Отже, пунктом 37 частини першої статті 1 Закону установлено перелік випадків, у разі яких об'єднання учасників належать до учасників процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Відповідно до Постанови КМУ від 05.04.2012 №321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» орган соціального захисту здійснює забезпечення відповідних категорій населення протезами, ортезами, кріслами колісними та іншими технічними засобами реабілітації (далі – ТЗР) згідно з тристоронніми договорами (установа – підприємство- особа з інвалідністю).
Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники обирають підприємство і повідомляють орган соціального захисту населення про вибір такого підприємства.
Орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками повідомляє підприємство щодо такого вибору, про що робиться відповідна відмітка у банку даних.
Підприємство протягом наступних 20 робочих днів подає органу соціального захисту населення згоду/відмову на забезпечення відповідним технічним та іншим засобом реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, про що підприємством робиться відповідна відмітка у банку даних.
Орган соціального захисту населення після надання згоди та внесення підприємством до банку даних необхідної для формування договору інформації формує в банку даних протягом п’яти робочих днів тристоронній договір.
Відповідно до п.7 розділу 2 наказу Мінекономіки від 15.04.2020 року №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням.
Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення, чи необхідно управлінню здійснювати забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР шляхом оприлюднення річного плану в системі Прозоро та проведенням відповідної закупівлі?
Як проводити закупівлю вартістю понад 50тис.грн., якщо Постачальника обирає особа з інвалідністю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 705/2020 за посиланням https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=78f94c35-889a-436f-aa9c-5329e71c881b
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Просимо надати пояснення щодо Положення про Уповноважену особу (далі- УО) в ОМС. Штатний розпис організації містить відділ договірної роботи та публічних закупівель (4 особи але посади фахівця з публічних закупівель не має і не має потреби вводити окрему посаду, тому прийнято рішення визначити УО -начальника договірної роботи і публічних закупівель, при цьому Положення про відділ не передбачає функції УО).
Питання : Як правильно прописати в Положенні та в Розпоряджені про визначення УО спосіб № 1 (п.1.ч.1. ст.11 ЗУ) а саме визначення УО з працівників замовника щоб уникнути корупційних ризиків?
Варіант № 1 : Прописати в Положені та в Розпоряджені про визначення УО, що УО визначається замовником , шляхом покладання на працівника із штатної чисельності функцій УО і все крапка!? Тобто не прописувати в Положені, що це додаткова робота з відповідною доплатою як це прописано в ЗУ, для подальшого уникнення корупційних ризиків.
Варіант № 2 :в Положенні про УО (для ОМС)все ж таки прописати чітко спосіб визначення УО як передбачено п.1. ч.1. ст. 11 ЗУ( тобто СПОСІБ визначення УО - визначається замовником , шляхом покладання на працівника із штатної чисельності функцій УО як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно законодавства, при цьому в самому Розпоряджені Замовника про визначення УО зазначити що функції УО покладаються із числа працівників замовника (зазначити посаду та П.І.Б.) і не встановлювати таку доплату а також не зазначати що це додаткова робота з відповідною доплато. Також не проводити таку доплату за цю роботу та додаткове навантаження щоб уникнути корупційних ризиків.
Питання № 2 : Чи може Замовник ОМС проводити преміювання такого працівника (який виконує функції УО) за таке додаткове навантаження, тобто не доплата а премія при цьому таку премію передбачити Положенням і на підставі окремого розпорядження Замовника про надання такої премії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію про Положення про уповноважену особу та способи призначення уповноваженої особи.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Відповідно до ч.5 статті 25 ЗУ "Про публічні закупівлі" - "За зверненням учасника, яким було надано забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, замовник повідомляє установу, що видала такому учаснику гарантію, про настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції протягом п’яти днів з дня настання однієї з підстав, визначених частиною четвертою цієї статті". Яка процедура повернення забезпечення, якщо учасник не звернувся до замовника і хто несе відповідальність?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Перелік підстав для повернення забезпечення тендерної пропозиції визначений частиною четвертою статті 25 Закону.
Пунктом 10 частини першої статті 1 Закону визначено, що забезпеченням тендерної пропозицїї/пропозиції є надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Відповідно до частини першої статті 560 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов’язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.
Поряд з цим статтею 568 ЦК України визначено, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється зокрема у разі закінчення строку дії гарантії, відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Водночас порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
Таким чином, у випадках, визначених частиною четвертою статті 25 Закону, замовник керується положеннями Закону та ЦК України, відповідними актами законодавства, які регулюють питання гарантій.
|
|
|
18.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 13 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено перелік умов, в разі настання яких, замовник відхиляє пропозицію учасника процедури спрощених закупівель. При цьому в зазначеному пункті відсутні положення, відповдіно до яких замовник має враховувати статтю 17 Закону України "Про публічні закупівлі". Прошу надати роз'яснення з наступного питання: чи має замовник при проведення спрощеної процедури закупівлі при розгляду пропозиції учасника враховувати положення статті 17, за умови що в оголошенні до закупівлі відсутні відсутні посилання на статтю 17? чи обов'язково при складанні документації до спрощеної закупівлі вказувати положення стаття? чи регламентує стаття 17 проведення спрощених процедур закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель” (таблиця 2), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|