|
|
15.01.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В жовтні 2023 року, у зв'язку з тим, що не вистачало обсягу електричної енергії до грудня 2023 року, відповідно до п.10 Особливостей, нами була проведена закупівля за процедурою "Запит ціни пропозиції". У грудні 2023 року було оголошено відкриті торги на закупівлю електричної енергії на 2024 рік. Оскільки ми не встигали укласти договір з переможцем закупівлі було прийнято рішення продовжити дію договору з існуючим постачальником та було укладено додаткову угоду (відповдно до пп 8 п.19 Особливостей), яка була зареєстрована. На початку січня було складено додаткову угоду на суму що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році. Державна Казначейська служба відмовляється реєструвати цю додаткову угоду мотивуючі тим, що договір було укладено не за процедурою "Відкриті торги", а за процедурою "Запит ціни пропозиції". Чи вірно вчинив Замовник уклавши додаткову угоду на продовження строку дії договору за процедурою "Запит ціни пропозиції", враховуючі те, що на закупівлю електричної енергії на 2024 рік було проведено відкриті торги? Чи має право Державна Казначейська служба відмовити нам у реєстрації додаткової угоди на суму що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році за процедурою "Запит ціни пропозиції"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 4/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a1cce69b-0487-479d-b553-4beef5d3b136&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. Відповідно до підпункту 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
15.01.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Помилково був зробений звіт про виконання діючого тендерного договору, Як можна виправити ситуацію, щоб мати можливість далі працювати з договором?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
15.01.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В кінці 2023 році, після затвердження міського бюджету на 2024 рік по договорам на постачання продуктів харчування у заклади освіти громади (які були укладені за результатами ввідкритих торгів з особливостями) в межах дії п.8 ч. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування було укладено додаткові угод на суми. які не перевищували 20% суми договору. В електронній системі закупівель додаткову угоду оприлюднено, відображено збільшену кількість товару, що закуповується за договором та збільшено суму договору. 09 січня 2024 року затверджено кошториси на 2024 рік. Для реєстрації бюджетних зобов'язань подано додаткові угоди. Орган ДКСУ відмовляє в реєстрації мотивуючи, що у 2024 році мала бути укладені додаткові угоди на обсяги та суму, що не перевищує 20% укладених у 2023 році договорів. Така вимога ДКСУ не передбачена порядком зміни істотних умов договору Особливостями та Законом України Про публічні закупвлі. Разом з тим, в розділі інфобокс на сайті Prozorro розміщений зразок, який передбачає збільшення кількості товару та суми договору в звязку із продовженням терміну дії договору в році, в якому договір був укладений. Проте, у тому ж розділі в кінці 2023 року розміщена стаття Тетяна Руденко, яка радить в кінці 2023 року продовжити просто термін дії договору, а на початку 2024 року після затвердження кошторису укласти додаткову угоду на збільшену кількість та суму договору. Зразок таких додаткових угод в статті не надано. Подвійне опублікування додаткової угоди за підставою продовження терміну дії договору на термін,який достатній для проведення закупівлі у новому році не передбачений Особливостями та Законом. Зміна ціни договору - є істотною умововою договору і порядок їх зміни є виключним, відповідно до ч.19 Особливостей.
Прошу надати роз'яснення, яким чином та на яких підставах буде правильно укладати додаткову угоду (чи декілька) відповідно до п.8 ч. 19 Особливостей та реєструвати її (їх) в органах ДКСУ, відповідно до Бюджетного Кодексу України
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” та у запиті № 67/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=1d3477e0-c665-492a-a127-5d36dd3f56eeЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Так, відповідно до підпункту 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас, оскільки статтею 631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, внесення змін до договору про закупівлю можливе у разі, якщо строк дії такого договору не закінчився. Принагідно інформуємо, що Мінекономіки спільно з Проектом Європейського Союзу “Підтримка реформи публічних закупівель в Україні” (далі - Проект ЄС) розроблено та розміщено на освітній платформі Prometheus безкоштовні онлайн курси з питань публічних закупівель, а саме: “Публічні закупівлі: від теорії до практики” (для базового рівня) та “Публічні закупівлі: управління та оцінка ефективності” (для поглибленого рівня), що знаходяться за посиланням, з якими пропонується ознайомитись: https://prometheus.org.ua/courses-catalog?q=%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96 |
|
|
14.01.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати відповідь на наступні питання:
1. Чи відповідає чинному законодавству про публічні закупівлі положення Замовника в тендерній документації, що переможець процедури закупівлі, зобов’язаний провести науково-технічну експертизу та/або експертну оцінку та/або незалежну оцінку вартості послуг, за результатом аукціону/розкриття тендерних пропозицій та надавати Замовнику документ, що підтверджує вартість вказаних послуг. У разі надання документу де вартість послуг буде нижча ніж зазначив Учасник за результатом аукціону/розкриття тендерних пропозицій, Учасник-Переможець зобов’язується відшкодувати, на рахунок Замовника, різницю між вартістю послуг за результатом проведеної процедури закупівлі та вартістю послуг, що вказана в документі за результатом проведеної експертизи в повному обсязі. Предметом закупівлі є послуги з надання ліцензії на програмне забезпечення.
2. Враховуючи, що вартість послуг з надання ліцензії на програмне забезпечення, за результатом аукціону/розкриття тендерних пропозицій не є об’єктом ні наукової, науково-технічної експертизи, ні професійної оціночної діяльності, просимо надати роз’яснення, яке підприємство, установа, організація повинна здійснювати таку науково-технічну експертизу та/або експертну оцінку та/або незалежну оцінку вартості послуг та на підставі якого нормативно-правового акту, із вказанням посилання на конкретне положення такого акта, яке регулює це питання.
3. Чи може учасник оскаржувати дану вимогу як таку, що не відповідає Закону, Особливостям та порушує принципи публічних закупівель визначені в ст. 5 Закону.
Детальніше надаємо в окремому файлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 12/2024, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4900c873-6929-4884-b1d5-e7a2e5c62f76&lang=uk-UA
|
|
|
12.01.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт дороги сумуються за четвертим знаком коду ДК чи вартісні межі визначаються за кожним об"єктом? Виготовлення проектно-кошторисної документації на поточний ремонт дороги це роботи чи послуги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-06 "Щодо здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" та у запиті № 150/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e3faadbd-aac9-4170-97f2-934e61e71640&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт , поточний ремонт з розробленням проектної документації. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Згідно з пунктом 3 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Отже, предмет закупівлі визначається самостійно замовником відповідно до Порядку. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|