|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення:
Замовником застосовується переговорна процедура закупівлі робіт для потреб оборони. Учасника було повідомлено про дату та час необхідності прибуття на переговори. Відповідно до приписів п.4 ст. 6 Закону України « Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» встановлюється строк у 24 години для усунення недоліків невідповідності документів учасника.
У який строк, після оприлюднення Замовником повідомлення про переговори, Замовник повинен прийняти та оприлюднити рішення щодо визначення цього Учасника переможцем або щодо відхилення його пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі – Закон) замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну/приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону рішення про запрошення учасника на переговори приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) за результатами відбору, про що повідомляється учасник. Переговори призначаються не раніше ніж на наступний робочий день після прийняття такого рішення.
Так, частиною четвертою статті 6 Закону встановлено, що у разі виявлення замовником невідповідності документів учасника встановленим вимогам або відсутності будь-якого із документів учасник відбору може усунути недоліки в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками.
Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону після проведення переговорів складається протокол.
Разом з тим, замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через чотири робочі дні та не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (частина перша статті 7 Закону).
При цьому Законом не визначені строки щодо прийняття та оприлюднення рішення про визначення переможця та відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону.
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через їх неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). При цьому предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію. Виходячи з цього, під час проведення відкритих торгів у тендерній документації замовником визначаються вимоги до предмета закупівлі шляхом зазначення інформації про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація.
У той же час, з комплексного аналізу норм статті 35 Закону у їх взаємозв’язку з іншими положеннями Закону (зокрема, пунктом 18 частини першої статті 1, пунктом 3 частини другої статті 22) вбачається, що у разі застосування переговорної процедури закупівлі (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників) пунктом 4 частини другої статті 35 Закону не передбачено обмежень, відповідно до яких кількісні характеристики предмета закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, які були визначені замовником у тендерній документації.
Виходячи з викладеного, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання:
Чи може замовник у разі застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону змінити кількісні характеристики предмета закупівлі, порівняно із тими, що були зазначені у тендерній документації (за умови, що предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не відрізняються від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації), зокрема, шляхом:
1) зменшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у зв’язку зі скороченням потреби у відповідних товарах (послугах) та/або зменшенням фінансування закупівлі;
2) збільшення кількості (обсягу) товарів (послуг) у разі виникнення додаткової потреби у закупівлі відповідних товарів (послуг), яку замовник не міг об’єктивно передбачити під час проведення тендерів, які були двічі відмінені через відсутність достатньої кількості учасників.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 156/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA.
|
|
09.01.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна укладати цивільно-правові угоди з фізичними особами (наприклад: на прибирання, охорону та обслуговування приміщень) без застосування Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Разом з тим, згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Так, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ПРАТ «Швейна фабрика «НІНА» в особі директора, Пасічника Миколи Васильовича, котрий діє на підставі Статуту, що є учасником відкритих торгів на закупівлю костюмів робочих (ДК021:2015 (1813 – Спеціальний робочий одяг)), ідентифікатор закупівлі - UA-2017-03-31-000656-b, звертається за роз’ясненням щодо ситуації, яка склалась при поданні тендерної пропозиції.
Під час введення загальної вартості пропозиції за лотом №4 було допущено арифметичну помилку у її розрахунку, а саме помилково враховано кількість костюмів – 1500 компл. (як у лоті №1), замість 1800 комплектів у лоті №4. У зв’язку з цим сума пропозиції склала 320,55 × 1500 = 480825,00 грн без ПДВ.
У зв’язку із зазначеним вище, Замовника було повідомлено про допущену помилку та завантажено до електронної системи закупівель лист-пояснення і тендерну пропозицію за результатами електронного аукціону з урахуванням правильної кількості костюмів робочих - 1800 комплектів. При цьому не було змінено ціну за одиницю, котра залишилась такою, як і було враховано до закінчення терміну подання тендерних пропозицій, а саме – 320,55 грн без ПДВ. Отже, сума пропозиції за результатами електронного аукціону складає - 320,55 × 1800 = 576990,00 грн без ПДВ. Слід зазначити, що після перерахунку загальної вартості, пропозиція все одно залишається найбільш економічно вигідною серед поданих.
Просимо надати роз’яснення, яким саме чином мають діяти Учасник та Замовник у ситуації, що склалась. Якими правовими нормами слід керуватись у даному випадку?
При можливості просимо відповісти засобами електронного зв'язку та письмово на юридичну адресу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|
|
03.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
На виконання робіт чи послуг з метою здійснення господарської діяльності та виконання статутних завдань, які не можуть бути виконані чи надані штатними працівниками або щодо здійснення яких існує недостатність штатних працівників, Театром укладаються договори з фізичними особами, які не мають статусу суб’єкта підприємницької діяльності. До таких послуг належать як специфічні – створення творів мистецтва (режисерських постановок, музичного або художнього оформлення), залучення на ролі акторів у вистави, так і загальні – послуги молодшого медичного персоналу, водіїв, слюсарів, працівників будівельних спеціальностей.
Згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5 оплата праці (включаючи гонорари працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками), за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності) входить до фонду основної заробітної плати фонду оплати праці Театру (п. 1.5 та п. 2.1.8).
Відповідно до цього та нормативних вимог щодо здійснення планування фінансово-господарської діяльності (при складанні фінансового плану), вказані виплати за договорами віднесені до фонду оплати праці у Театрі з відповідними нарахуваннями загальнообов’язкових платежів. Водночас, за вказаною ознакою контролюючі органи (органи доходів і зборів, інспекція праці) відносять укладені договори та правовідносини, які виникають на їх підставі, до трудових, що виключає поширення дії Закону України «Про публічні закупівлі».
Зважаючи на вищевикладене, чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на придбання робіт чи послуг у фізичних осіб за рахунок коштів фонду оплати праці державного підприємства ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Разом з тим, учасник процедури закупівлі - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (пункт 35 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який є фізичною особою, за результатами застосування процедури закупівлі.
При цьому щодо укладання трудових договорів та оплати праці за рахунок коштів фонду оплати праці слід звертатись до Міністерства соціальної політики України, як до центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики.
|