|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пп.2 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" редакція від 19.04.2020, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Просимо повідомити:
1. Якщо закупівля за процедурою відкриті торги із застосуванням прекваліфікації відбулась 2-чі, проте кожного разу для участі у даній закупівлі подавали свої пропозиції 2-ва та більше Учасників, проте закупівлі були скасовані у звязку з допущенням до аукціону за результатами прекваліфікації лише одного Учасника, чи має право Замовник у такому випадку застосовувати переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації
Отже, якщо було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу другого пункту 1 частини другої статті 32 Закону (подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій).
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами статті 4 Закону, у разі якщо для забезпечення потреби відповідного року було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій у відповідності до статті 32 Закону, то замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно зі статтею 40 Закону.
|
|
07.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Статтею 16 Закону визначено, що Замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям процедури закупівлі. До процедур закупівель, як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 Закону, відноситься і переговорна процедура закупівлі (пункт 2 ст.13 Закону).
Проте, ст. 40 Закону, яка регламентує умови застосування переговорної процедури не передбачено надання учасниками процедури закупівлі підтвердження їх відповідності кваліфікаційним критеріям під час проведення переговорів, а містить лише вимоги щодо частини першої статті 17 Закону.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення щодо наявності/відсутності у замовника законного права вимагати від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям та про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до статті 16 Закону, особливо під час застосування переговорної процедури як виняток у випадках, передбачених пунктів 2-7 статті 40 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 725/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c50dc875-6c22-4c9e-93d9-ce712dd80777&lang=uk-UA
|
|
03.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати консультацію у відповідності до п. 13 частини першої ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-VІІІ (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 року №114-ІХ), (далі – нова редакція Закону), щодо наступного.
Замовником у 2019 році за результатами проведення відкритих торгів у порядку, що діяв до введення в дію нової редакції Закону, було укладено договір про закупівлю робіт з реконструкції будівлі навчально-виховного комплексу. Термін виконання робіт – до 20.12.2021 року. На теперішній час в результаті коригування проекту виникає потреба у проведенні додаткових будівельних робіт, які не були передбачені початковим проектом. Очікувана вартість таких додаткових робіт перевищує вартісні межі, встановлені пунктом 1 частини першої статті 3 Закону в новій редакції, але є меншою за 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, та складає 7,0 млн. грн..
У відповідності до п. 5 частини другої ст. 40 нової редакції Закону замовником як виняток може бути застосована переговорна процедура закупівлі у разі, «якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових АНАЛОГІЧНИХ робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових АНАЛОГІЧНИХ робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера».
Чи має право замовник провести переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 5 частини другої ст. 40 нової редакції Закону у зв’язку з виникненням необхідності у закупівлі в того самого учасника додаткових робіт, які не були передбачені у початковому проекті на реконструкцію будівлі навчально-виховного комплексу, якщо вартість таких робіт не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера згідно попередньої редакції Закону України «Про публічні закупівлі»?
Чи вважаються «АНАЛОГІЧНИМИ» в розумінні нової редакції Закону додаткові будівельні роботи, не зазначені у початковому проекті, але які стали необхідними у зв’язку з коригуванням проекту та технічно і економічно пов’язані з основним договором про закупівлю?
Заздалегідь вдячні за консультацію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
При цьому замовник може застосувати переговорну закупівлю робіт чи послуг, у разі якщо протягом трьох років після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у додаткових аналогічних роботах чи послугах, які є тотожними конкретним видам робіт та послуг, що містяться у договорі про закупівлю, і вартість яких не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю та за умови обґрунтування такої підстави.
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні колеги!
Прошу надати роз’яснення застосування підстав для проведення переговорної процедури закупівлі згідно вимог ч.2 ст.40 Закону «Про публічні закупівлі».
Випадок 1.
Учасник вимагає розірвати договір про закупівлю на постачання електричної енергії, укладений у січні 2020 р.за результатами відкритих торгів, з причини незгоди замовника підвищити ціни на товар (не надає відповідну довідку з ТПП, яка вимагається пунктами укладеного договору). Договір може бути розірвано протягом 21 дня. Чи може замовник в залежності від суми договору використати положення нової редакції Закону, що діє з 19.04.2020?
Провести переговорну процедуру, якщо 20% від суми розірваного договору це надпорогова сума- абз.4 п.3 ч.2 ст.40 Закону або укласти прямий договір та розмістити звіт згідно абз.4 п.3 ч.7 ст.3 Закону на відповідну допорогову суму без спрощеної закупівлі?
У разі неможливості використати підстави нової редакції Закону при потребі, яка є надпороговою сумою, замовник може лише оголосити тендер та не встигнути до розірвання договору з діючим постачальником укласти новий. Замовник змушений буде укладати договір з постачальником останньої надії, ціна якого вище, чим може бути порушений принцип здійснення публічних закупівель – максимальна економія та ефективність.
Випадок 2 приклад
Договір на проведення робіт укладений до 19.04.2020 за результатами тендеру, виникла потреба в додаткових роботах.
Чи може замовник використати п.4 ч.2 ст.40 Закону та провести переговорну процедуру закупівлі для надпорогової суми таких додаткових робіт або п.5 ч.7 ст.3 Закону для допорогової суми додаткових робіт?
Замовник вже не має право використати для закупівлі додаткових робіт стару редакцію Закону, що діяла до 19.04.2020 та у разі неможливості використати підставу для переговорної процедури п.4 ч.2 ст.40 Закону укласти новий договір з тим самим підрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо частини сьомої статті 3 Закону
Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини сьомої статті 3 Закону.
При цьому рішення щодо придбання товарів, робіт та послуг без застосування проведення спрощених закупівель приймається замовником самостійно.
Щодо пункту 5 частини другої статті 40 Закону
Аналогічна відповідь міститься у запиті 738/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1951aed3-0ff7-4f16-bc99-9bdcca31f1a5&lang=uk-UA
Щодо пункту 3 частини другої статті 40 Закону
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Згідно з частиною другою статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера
Отже, у разі укладення договору про закупівлю до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ, замовник може здійснити переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої абзацом четвертим пункту третього частини другої статті 40 Закону у разі розірвання такого договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого) володіє об’єктом державної власності по вул. Набережно-Хрещатицькій,1 у м. Києві. Дане приміщення НБУ ім. Ярослава Мудрого спроектовано і зведено в єдиному комплексі з готелем «Фермонт». Усі комунікації комплексу, у т.ч. і система опалення – єдині. Джерелом теплопостачання готелю «Фермонт» є дахова газова котельня. Система теплопостачання бібліотеки заживлюється від центрального теплового пункту готелю. Таким чином єдиним джерелом теплопостачання приміщення Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого по вул. Набережно-Хрещатицька,1 є газова котельня готелю «Фермонт», який належить ТОВ «Гранд Менеджмент».НБУ ім. Ярослава Мудрого відшкодовує витрати ТОВ «Гранд Менеджмент» з теплопостачання.Чи поширюється дія Закону на відшкодування витрат теплопостачання ТОВ «Гранд Менеджмент»(очікувана вартість - 510 тис. грн) Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною другою статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 2 частини другої статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо застосування переговорної процедури закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Водночас, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|