Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

18.02.2022 було проведено тендерну закупівлю на суму 326740 грн. з ПДВ. На даний час постачальник вносить зміни до договору, що ціна без ПДВ. При цьому, сума договору не зменшуються, ціна за одиницю товару без ПДВ така сама, як і з ПДВ Чи правильно це ? Чи можно спиратися на п.6 ст 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в цьому випадку, адже сума договору лишається тою самою. Допоможіть, будь-ласка.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:

https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

Крім цього, зазначаємо, що відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому з питань, пов'язаних зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування, пропонуємо звернутися до ДПС.

14.04.2022

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

2480 / 2610

Доброго дня. В додатку №2 тендерної документації по Капітальному ремонту харчоблоку зазначено вимогу «Учасник обов'язково повинен підтвердити кваліфікацію спеціаліста, що відповідає за охорону праці на підприємстві (інженера з охорони праці) шляхом надання у складі тендерної пропозиції посвідченням (чинного на дату розкриття тендерних пропозицій) та витягу з протоколу засідання кваліфікаційної комісії з перевірки знань, що містить відомості про те, що такий спеціаліст пройшов відповідне навчання та перевірку знань законодавства у сфері охорони праці, надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах, електробезпеки та вибухопожежо безпеки і копію документу про здобуття вищої освіти». В складі тендерної пропозиції Учасник надав скан копію чинного на момент подання тендерних пропозицій посвідчення № та витяг з протоколу від _____ №____ засідання кваліфікаційної комісії з перевірки знань ( виданих ТОВ «_______»), що містить відомості про те, що інженер з охорони праці Коржик Сергій Віталійович пройшов навчання та перевірку знань законодавства у сфері охорони праці, надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах, електробезпеки та вибухопожежо безпеки. В цьому ж файлі частина 5 в довідці про наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід для виконання робіт, що є предметом закупівлі в пункті 7 зазначено інформацію про те, що Іванов Іван Іванович має вищу освіту та закінчив __________ державну академію ___________. Однак, у складі пропозиції копія документу про здобуття ним вищої освіти відсутня. Виходячи з вищенаведеного надайте інформацію чому не відхилено пропозицію Учасника? Прийшов запит ДАСУ. Дійсно документ відсутній, УО визначила переможцем. Як обгрунтувати в цій ситуації рішення про вибір переможця. Це був єдиний учасник. Дякую.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлений статтею 8 Закону. Так, відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі.

При цьому узагальнена відповідь рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель з питань, зокрема, які стосуються укладення договору про закупівлю відповідно до статті 41 Закону надана в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

12.04.2022

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

2327 / 2374

Договір підряду (капітальний ремонт закладу освіти) укладений між замовником та підрядником на 2 роки,строк дії якого закінчується 31 грудня 2022 року.До введення воєнного стану ,підрядником виконано роботи передбачені графіком,підкажіть як діяти замовнику в частині оплати договору,а саме чи оплачувати виконані роботи,та в частині строку дії договору, а саме чи припиняти дію договору? Дякую.

Відповідь

29.03.2022

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

3141 / 3134

Тендерною документацією Замовника під час проведення процедури закупівля було передбачено внесення забезпечення виконання договору у формі завдатку (ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон)), зазначена вимога Підрядником виконана в повному обсязі на момент укладання договору. Під час дії правового режиму військового стану Підрядник звернувся до Замовника з проханням зміни забезпечення виконання договору у формі завдатку на банківську гарантію, з метою повернення вказаного завдатку для виплати заробітної плати своїм працівникам та сплати податків, зборів та обов’язкових платежів у зв’язку з скрутним становищем підприємства. Пунктом 5. Постанови КМУ від 01.08.2005 №668 (далі - ПКМУ №668) передбачено що істотними умовами договору підряду є порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду. Частиною 5 ст. 41 Закону передбачено, що Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі. Тобто, чи є тотожними поняття «забезпечення виконання договору» (відповідно до ст. 27 Закону) та «забезпечення виконання зобов'язань за договором» (відповідно до ПКМУ №668) Враховуючи вище викладене виникає питання чи є забезпечення виконання договору істотною умовою договору яка не може змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі? Довідково. Інформація щодо процедур закупівель з яких виникли питання оприлюднені на веб-сайті Уповноваженого органу за номерами: UA-2021-03-26-005114-c, UA-2021-09-02-012241-a

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Поряд з цим частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов’язання сторін змінюються відповідно до змінених умов.

З огляду на зазначене, зміни до договору про закупівлю можуть бути внесені, у разі якщо ці зміни не є істотними умовами договору. У іншому випадку, зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин здійснюється за рішенням суду згідно з статтею 652 ЦК України.

Крім цього, повернення забезпечення виконання договору про закупівлю можливе у разі, якщо в умовах договору було передбачено його повернення у зв’язку з настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), засвідчення яких регулюється Законом України “Про торгово-промислові палати в Україні”.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

16.03.2022

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

2595 / 2562

Зміна істотних умов договору в умовах воєнного положення. Викрали тендер на певну ціну, Ціна на наші послуги залежить пропорційно від вартості дизельного палива. Дизельне паливо зросло більше ніж на 40%, згідно з ЗУ «Про публічні закупівлі» ціну можливо підняти не більше ніж на 10%. Як бути підприємствах з ціною в умовах воєнного положення? Якщо виконання умов укладеного договору приводить к економічної збитковості?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2