|
|
04.01.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Чи є порушенням закону використання КЕП фізичної особи при публічних закупівлях підриємства? Адже є наказ підприємства , що ця физична особа призначена уповноваженю особою щодо закупівель. Чому ж тоді не використовувати власнй підпис..?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з норм Закону, всі замовники, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, будучи колективними суб’єктами правовідносин, що наділені відповідними правами та юридичними обов‘язками, мають статус юридичної особи. Накладений на документ кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) має надавати змогу однозначно встановити юридичну особу або представника юридичної особи, а не фізичну особу.
У зв’язку з цим, уповноважена особа, будучи службовою (посадовою) особою, працівником замовника, відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель, для здійснення своїх функцій, визначених Законом, зокрема, пов’язаних з підписанням документів, має користуватися КЕП як представник юридичної особи.
|
|
|
22.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, вас турбує ДП "ЛУГАНСЬКСТАНДАРТМЕТРОЛОГІЯ". Наше підприємство знаходиться в скрутному становищи, у зв'язку із стрімким ростом цін на природний газ.
Ми є державним підприємством, що є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі", але не є бюджетниками (використовуємо кошти від своєї господарської діяльності). У листопаді 2021 року розпочали процедуру відкритих торгів на придбання природного газу на 2022 рік. Було подано 4 пропозиції. На сьогодні, у зв'язку зі стрімким зростанням ціни на природний газ 3 учасники відмовилися від підписання договору, а 1 учасника дискваліфіковано за невідповідність тендерної пропозиції тендерній документації. 21.12.2021 оголошено нові відкриті торги. Кінцевий строк подання 00:00 06.01.2021.
Продовжити дію минулого договору на 20 % не має сенсу, тому, що по спрощеній процедурі у нас була закупівля тільки на грудень 2021 р.
В зв'язку з вищенаведеним, на січень 2022 року ми залишаємося без постачальника природного газу. Також, ми розуміємо, що в зв'язку з тим, що ми не є бюджетною організацією, на ПОН природного газу ми не потрапляємо.
Просимо дати пораду по вирішенню даного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” розміщеного на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06.
При цьому про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
17.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Підкажіть будь-ласка. По відкритим торгам була скарга до АМКУ Учасником про неправомірне відхилення. АМКУ забов'язали заклад скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції . Після виконання рішення АМКУ і акцептування учасника заключення договору ( після закінчення терміну оскарження) припадає на 31.12.2021р. Питання: чи може заклад 31.12.2021р. підписати також додаткову угоду на продовження терміну дії договору до 31.01.2022р. для можливості поставки товару? Враховуючи обставини, які склалися
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 “Щодо передумов здійснення закупівель” (Щодо передумов здійснення закупівель розпорядниками бюджетних коштів), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06%20
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
15.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
При проведенні закупівлі електричної енергії УО ЦЗО прийняла рішення та зазначила в тендерній документації : "Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом...Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону. Істотними є умови, визнані такими згідно з законодавством України...". Тобто в ТД не визначено конкретний перелік істотних умов. Відповідно до ст.180 ГКУ, ст 638 ЦКУ істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Замовник з Переможцем торгів після укладання договору дійшли згоди про внесення змін в договір про виключення пункту щодо оприлюднення інформації на сайті Постачальника, а саме випадок який не зазначений в ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі". Регламент взаємодії на теперішній час не юстований, не підписаний двома сторонами (ЦЗО та Замовник) та чітко не визначена зона відповідальності двох сторін. Прошу надати роз'яснення рекомендаційного характеру щодо визначення зони відповідальності при оприлюдненні інформації ЦЗО в системі щодо договору про внесення змін у зазначеній ситуації чи взагалі, а саме визначення її необхідності та підстави? Чи є намір регламент взаємодії (чи його зразок) затвердити згідно законодавства для керування у роботі міністерствами та ін.замовниками? Дякую заздалегідь за відповідь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – постанова КМУ № 1216, Особливості).
Виходячи з положень Закону та постанови КМУ № 1216, централізована закупівельна організація (далі – ЦЗО) як замовник, зокрема: 1) організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону; 2) набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом; 3) несе відповідальність згідно із законами України.
Так, відповідно до Закону замовник оприлюднює в електронній системі закупівель оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель, тендерну документацію та проект договору про закупівлю закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Своєю чергою, учасник при підготовці тендерної пропозиції має вивчити умови тендерної документації, проекту договору про закупівлю, щоб подати тендерну пропозицію відповідно до цих вимог та у разі визнання за результатами оцінки його тендерної пропозиції найкращою (найбільш економічно вигідною) укласти договір про закупівлю таким чином, щоб умови не відрізнялися від змісту тендерної пропозиції як переможця процедури закупівлі. При цьому слід зазначити, що у тому разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа може звернутися до замовника щодо внесення змін до тендерної документації, або оскаржити положення тендерної документації до органу оскарження відповідно до статей 24 і 18 Закону, або звернутися до суду, ураховуючи статтю 124 Конституції України.
Отже, з урахуванням зазначеного вище, слід розуміти про доцільність та можливість вносити зміни в тендерну документацію або проект договору на етапі, що передує поданню тендерної пропозиції.
Крім цього, зазначаємо, що Законом встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Докладно про такі випадки тощо в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з цим, виходячи з пункту 30 Особливостей, замовники, які уклали договір про закупівлю за результатами проведеного в їх інтересах ЦЗО тендеру, мають подати ЦЗО інформацію про укладений договір, а також про його зміну, розірвання чи виконання. При цьому слід враховувати, що зміни до договору про закупівлю стосуються саме випадків, передбачених частиною п'ятою статті 41 Закону.
При цьому зазначаємо, що регламент затверджується централізованою закупівельною організацією та передбачає взаємодію між ЦЗО та замовниками під час проведення тендерів.
Поряд з цим Міністерство закликає до конструктивної роботи ЦЗО та замовників, у тому числі шляхом проведення узгоджувальних нарад та зустрічей з уповноваженими представниками замовника (замовників) стосовно визначення умов проведення тендеру.
|
|
|
15.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1209 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку із зміною ціни природного газу», якою визначається механізм зміни підприємствами теплопостачання розміру нарахованої споживачам (крім населення, бюджетних установ, релігійних організацій) плати за теплову енергію, комунальні послуги у разі щомісячної зміни для них ціни природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії та, відповідно, надання послуг з постачання теплової енергії і постачання гарячої води.
13.12.2021 між КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» і АТ «Дніпровська ТЕЦ» укладено договір №138т/21/1 про надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 52 267,70 грн.
Однак, на підставі вказаного рішення Уряду, Акціонерним Товариством «Дніпровська теплоцентраль» прийнято рішення щодо суттєвих змін розміру нарахувань за постачання теплової енергії та гарячої води споживачам з 23 жовтня по грудень 2021 року. Станом на 01.12.2021 було відсутнє відповідне повідомлення на власному веб-сайті товариства.
Приймаючи таке рішення, керівництвом АТ «Дніпровська ТЕЦ» не прийнято до уваги вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», яким передбачено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі та збільшення ціни за одиницю товару на 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України для операцій з бюджетними коштами на ім’я КП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ДОР» в управлінні Державної казначейської служби України станом на 12.02.2021 відкрито рахунки у встановленому законодавством порядку одержувачу коштів бюджету Дніпропетровської області.
Стаття 2 Бюджетного кодексу України передбачає – одержувач бюджетних коштів це суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
З урахуванням викладеного, звертаємося з проханням надати роз’яснення щодо правомірності змін розміру нарахувань за постачання теплової енергії та гарячої води нашому підприємству з боку АТ «Дніпровська ТЕЦ», з урахуванням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги" та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|