|
|
19.09.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Із листів Мінекономрозвитку №3304-06_29397-06 від 21.08.2017р.та Департаменту ІТ МВС №16/1-2002 від 31.07.2017р. не зрозуміло чи є персонально-довідковий облік єдиної інформаційної системи МВС відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним. Допоможіть, будь-ласка, розібратись із цим питанням, а також із тим чи повинні тепер замовники вимагати у переможця довідку про несудимість.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною третьою статті 17 Закону встановлено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених, частиною першою та другою статті 17 Закону, тобто зокрема, що фізична особа, яка є учасником, не була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку; службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, не була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
Разом з тим, враховуючи інформацію Департаменту інформаційних технологій Міністерства внутрішніх справ України, зазначену у листі від 31.07.2017 № 16/1-2002, МВС України запроваджено можливість отримання відомостей стосовно наявності судимості в осіб – учасників процедур закупівлі та/або службової (посадової) особи учасника за запитом фізичної особи в електронній формі за умови її ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису через офіційний сайт МВС.
На сайті МВС України розміщено детальну інформацію щодо отримання довідок про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості, за посиланням: http://mvs.gov.ua/ua/pages/Dovidka_pro_nesudimist___katalog_poslug.htm
Ураховуючи викладене та з огляду на інформацію, надану МВС України, замовник на виконання вимог статті 17 Закону встановлює вимогу щодо надання переможцем торгів у строк, визначений Законом документу про відсутність у фізичної особи, яка є учасником або службової (посадової) особи юридичної особи - учасника, яка підписала тендерну пропозицію, судимості за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповідь на таке питання.
Замовником було проведено переговорну процедуру закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону України “Про публічні закупівлі” – у зв’язку з тим, що процедуру відкритих торгів було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Однак, з певних причин договір про закупівлю, до початку його виконання, був достроково розірваний за згодою сторін (і ініціативи учасника). При цьому жодних поставок товару та проплат за договором на момент його (сторони не приступили до виконання договору).
Питання: чи має право замовник у даній ситуації згідно п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону повторно провести переговорну процедуру закупівлі на цій же підставі (попередньо відмінені тендери через недостатню кількість учасників). Усі вимоги до учасників, технічні, якісні і навіть кількісні характеристики предмета закупівлі, а також його очікувана вартість залишаються незмінними. Адже Закон, як неодноразово зазначали фахівці Міністерства, не вимагає, щоб відкриті торги із зазначених підставі були відмінені двічі підряд.
Чи все ж таки необхідно оголошувати нові відкриті торги, а підстава для проведення переговорної процедури згідно з п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону себе вичерпала, у зв’язку з проведеною раніше переговорною процедурою, договір за якою був розірваний до початку його виконання.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.
Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір.
Разом з тим Законом не передбачено можливості повторного застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту четвертого частини другої статті 35 Закону у разі розірвання договору про закупівлю, укладеного за результатами проведеної переговорної процедури закупівлі.
|
|
|
30.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольний комітет України розглянула скаргу ТОВ "АЛТАЮР", Код ЄДРПОУ:37210479 до Державного підприємства "Головний проектно-виробничий і сервісний центр комп'ютерних фінансових технологій" МФУ, Код ЄДРПОУ:05416337 стосовно закупівлі UA-2017-04-19-000276-b та прийнятих рішень про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп", Код ЄДРПОУ:39189678. В своїй скарзі Скаржник вказував на невідповідність тендерної пропозиції переможця умовам тендерної документації яка на думку Скаржника мала місце, а саме Технічним вимогам до предмету закупівлі і на цій підставі вимагав скасувати рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп".
Розгляд скарги відбувся 08.06.2017 за участі Скаржника і Замовника. В ході розгляду були з'ясовані обставини справи і встановлена безпідставність обвинувачень Скаржника та відповідність пропозиціїї ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" умовам тендерної документації. Незважаючи на ці обставини, Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України вдалася до детального розгляду пропозиції ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" та встановила сумнівну невідповідність пропозиції умовам надання забезпечення тендерної пропозиції. Комісія не звернулась за роз'ясненнями до ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" або за підтвердженням інформації, наданої учасником. Незважаючи на відсутність претензій Скаржника до забезпечення тендерної пропозиції переможця та відсутності вимоги скасування рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп" за такою невідповідністю в Скарзі Скаржника, Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в ході засідання постановила забовязати Змовника скасувати своє рішення про визначення переможцем ТОВ "Глобал Інтегрейшн Груп".
Питання 1: Прошу надати оцінку цій ситуації та розяснити, чи корректно діяла Колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України в рамках своїх повноважень відповідно до Закону?
Питання 2: Чи має Колегія повноваження в рамках розгляду скарги розглядати та оцінювати пропозиції учасників за рамками прямо сформульованих претензій Скаржників, та чи не порушила Колегія Закон, зокрема розділ 4 Статті 28 де визначено, що саме Замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов'язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення.
При цьому орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, підстави та обґрунтування прийняття рішення, у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково – зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Поряд з цим рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Водночас зазначаємо, що питання оскарження рішення Антимонопольного комітету України з питань публічних закупівель в адміністративному порядку розглянуто в запитах №471/2017 та №721/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1d69ac70-e392-4679-b1c3-bc8620ed7b67&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9b031359-55c5-4446-8744-58eee0838622&lang=uk-UA
|
|
|
26.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
В оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації Замовником вимагалось забезпечення тендерної пропозиції у вигляді банківської гарантії.
В аукціоні брало участь чотири учасника.
За результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій було обрано переможця. Переможець не надав у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закону), документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону. Тому тендерну пропозицію цього учасника було відхилено та відповідно до частин 3 та 5 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції такого учасника не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.
Але, згідно з частиною 4 статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі, зокрема, закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Зараз, відповідно до ч. 4 ст. 28 Закону розглядається наступна тендерна пропозиція з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
Враховуючи вище викладене просимо надати роз’яснення з наступних питань.
1. Чи потрібно чекати укладення договору про закупівлю з одним з наступних учасників, чи можна вже зараз направляти письмову вимогу до банку (Гаранта забезпечення тендерної пропозиції першого учасника) про виплату коштів забезпечення тендерної пропозиції в розмірі, визначеному в тендерній документації.
2. Який порядок та строки перерахування коштів, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції до відповідного бюджету.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У разі якщо надання забезпечення тендерної пропозиції вимагається замовником, в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема вид, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
При цьому відповідно до абзацу четвертого частини третьої статті 24 Закону забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі ненадання переможцем у строк, визначений в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Таким чином, у замовника виникають правові підстави для неповернення забезпечення тендерної пропозиції після закінчення строку, визначеного в абзаці другому частини третьої статті 17 цього Закону.
Поряд з цим частиною п’ятою статті 24 Закону визначено, що кошти, які надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а у разі здійснення закупівлі юридичними особами (їхніми об'єднаннями) не за бюджетні кошти – перераховуються на рахунок таких юридичних осіб (їхніх об'єднань).
Разом з тим порядок та строки перерахування таких коштів Законом не визначені.
У свою чергу, порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.
|
|
|
24.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Мультилотову процедуру закупівлі за рішенням Колегії АМКУ було відмінено за одним із лотів. При цьому, Скаржник приймав участь у всіх лотах. Причини відхилення тендерної пропозиції Скаржника та допуск інших учасників скрізь були однакові. Чи повинен замовник за результатами розгляду скарги в АМКУ, який зобов'язав замовника відмінити процедуру саме за одним лотом, відмінити повністю всю процедуру закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Виходячи зі змісту частин дев’ятої та одинадцятої статті 18 Закону, за результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення.
При цьому у разі якщо скаргу задоволено повністю або частково орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає обґрунтоване рішення, у якому зазначаються зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
|