Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

3 березня 2020 року Військова частина А2183 (далі - Замовник) оголосила про проведення допорогової закупівлі послуг Код ДК021: 50660000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування військових електронних систем за номером: UA-2020-03-03-002898-a. 10 березня 2020 року ДВТП «Граніт» подало свою тендерну пропозицію з урахуванням усіх вимог. 20 березня 2020 року ДВТП «Граніт» було визнано переможцем Процедури закупівлі, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 25/16 від 20.03.2020 р. та опубліковане Замовником Повідомлення про намір укласти договір. Тобто ДВТП «Граніт» пройшло кваліфікацію, та визнано переможцем. Згідно з діючим законодавством на момент оголошення закупівлі Замовник не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції Переможця (п. 2, ч. 1, ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020), оскільки ДВТП «Граніт» надало документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020 та не відмовлялось від укладання договору. Однак, 24 квітня 2020 року Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» на підставі Висновку 4993 військового представництва Міністерства оборони України, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/19 від 24.04.2020 р. та визнав переможцем ДПВТП, пропозиція якого менш економічно вигідна ніж пропозиція ДВТП «Граніт», що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/20 від 24.04.2020 р. Ані в Тендерній документації, яка була опублікована Замовником, ані в діючому законодавстві України в сфері публічних закупівель, відсутні жодні вимоги щодо перевірки учасника військовим представництвом та отримання від них висновку про спроможність. До того ж, Замовник порушив строки, які передбачені для укладання Договору з переможцем, оскільки з дня визначення ДВТП «Граніт» пройшло більше 20 днів. Враховуючи положення статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020, в якій зазначені основні принципи закупівлі, дискваліфікація на підставі висновку військового представництва є дискримінацією, оскільки наявність такого висновку у іншого учасника не зазначено. Тобто умова застосовується тільки до одного учасника. До того ж, статус військових представництв (ВП) та їх повноваження, відповідно до законодавства, передбачають: ознайомлення з документами, матеріалами стосовно замовлень, участь та контроль якості робіт з ремонту озброєння та військової техніки (ОВТ), аналіз собівартості та перевірку якості вже на етапі надання послуг. Серед вичерпного переліку прав та повноважень (ВП), що містяться в вищезгаданому положенні немає такого повноваження як «надання висновку щодо спроможності надання послуг з ремонту», тобто Висновок на підставі, якого Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» не може надаватись військовими представництвами, згідно вказаним документам. На Вимогу ДВТП «Граніт» про усунення порушень в процесі проведення закупівлі вих. від 27.04.2020 №112-23/173 щодо вказаних вище порушень, Замовник надав Відповідь вих. від 08.05.2020 № 350/174/808/370/ПС, в якому відмовив в усуненні порушень, посилаючись на висновок військового представництва. Враховуючи вищезазначене, просимо надати консультацію (роз’яснення) щодо таких питань: 1) Чи було правомірним рішення Замовника щодо дискваліфікації ДВТП «Граніт»? 2) Чи було правомірним визначення ДПВТП як переможця? 3) Чи може Замовник використовувати військові представництва для проведення перевірки учасника закупівель? 4) Чи можуть застосовуватись висновки військового представництва для кваліфікації учасника, якщо цього не було передбачено в тендерній документації та не передбачено законодавством України? 5) Яким способом ДВТП «Граніт» може захистити свої права як учасника та переможця вказаної закупівлі?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовувався до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Поряд з цим питання відбору замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в запиті 1045/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням

При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.

Водночас питання вирішення спорів, пов’язаних із проведенням закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06

17.05.2020

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

4632 / 4892

У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання: 1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі? 2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону? 3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа? 4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками? 5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо питань 1-2

Відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06

Щодо питання 3

Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA

Щодо питання 4

Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 713/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=01ef8431-cea3-4bdf-9b86-388cfb42fc00&lang=uk-UA

Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji

У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

Щодо питання 5

За результатами введення дію нової редакції Закону Міністерством буде проведено аналіз стосовно практики застосування законодавства у сфері публічних закупівель та у разі необхідності ініційовано внесення змін до Закону.

14.05.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4030 / 4150

Закон України «Про публічні закупівлі» (зі змінами від 19.09.2019 року) (далі – Закон) містить визначення понять «пов’язані особи», «здійснення контролю», «члени сім’ї», а також визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 1 Закону: «Пов’язана особа – особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій з таких ознак: - юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; - фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; - службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; - фізичні особи – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника». Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: … наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині 15 статті 29 цього Закону». Як слідує із зазначених вище норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов: - учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або - учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з уповноваженою особою (особами) замовника. - з керівником замовника. При цьому, як підстава для відхилення пропозиції учасника Законом не визначена пов’язаність останнього із самим замовником (як фізичною або юридичною особою), за умови відсутності факту пов’язаності учасника з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника. Як слідує із зазначеного вище пов’язаність встановлюється на підставі прямих та опосередкованих відносин контролю з можливістю здійснення вирішального впливу, родинних зв’язків, наявності повноважень здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин та членства в тендерному комітеті замовника. Отже, на підставі вищенаведеного, просимо надати роз’яснення чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з органом місцевого самоврядування, який є його засновником, тобто чи може замовник - орган місцевого самоврядування, укладати прямі договори на виконання робіт з комунальним підприємством де він є засновником та чи може комунальне підприємство брати участь у конкурентних закупівлях та в т. ч. спрощених процедурах, як учасник, який буде виконувати роботи на рівні з іншими суб’єктами господарювання, тобто чи будуть у такому випадку наявні ознаки пов’язаності осіб?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно пункту 7 частини першої статті 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону пов’язана особа - особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій із таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізична особа - уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин.

Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу на господарську діяльність учасника процедури закупівлі. Такий вплив може здійснюватися безпосередньо або через інших фізичних чи юридичних осіб, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма їхніми активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу або результати голосування, а також можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.

Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника/керівником замовника.

Водночас питання визначення сфери застосування Закону та делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня розглянуто у запитах 623/2017 та 1031/2018, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92aa9ffe-88b9-4e07-9a76-176d8776e35b&lang=uk-UA

13.05.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

2995 / 3113

Замовник відхилив пропозиції учасників з підставі невідповідності ст 16 закону. При направленні вимог замовнику щодо усунення порушення (відхилення було з підстави ст 16, котра не застосовується при закупівлі електричної енергії) замовник надав відповіді на ці вимоги, зазначаючи ІНШУ підставу, яка стала передумовою для відхилення (через невідповідність). Питання: хіба замовник не повинен викладати причини, підстави відхилення відразу у протоколі. А не "відповідаючи на питання" учасника, зазначати зовсім іншу причину такого відхилення.

Відповідь

13.05.2020

Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель

Розширений перегляд

4908 / 4924

Учасник брав участь у закупівлі електричної енергії, оголошеної 27.02.2020 року. У процесі проведення дійсної закупівлі в тому числі під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій та навіть при укладенні договору із переможцем замовник повинен керуватись положеннями закону діючого у редакції до 19.04.2020 року. При цьому відповідно до попередньої редакції Закону «Про публічні закупівлі», яка діяла під час оголошення дійсної процедури за предметом Електрична енергія за кодом CPV за ДК 021:2015: 09310000-5 - (постачання електричної енергії), а саме, згідно з ч. 3 ст. 16 Закону, замовник не встановлює кваліфікаційні критерії та не визначає перелік документів, що підтверджують подану учасниками інформацію про відповідність їх таким критеріям, у разі закупівлі електричної енергії (в тому числі). Крім цього подання документів які б підтверджували ст.16 замовник тендерною документацією не вимагав. Проте замовник відхилив декількох учасників у закупівлі на підставі невідповідності ст.16 Закону. через те, що зараз діє новий Закон, де встановлюються дійсні критерії. Ми як учасник звернулися із вимогою щодо усунення порушень, проте її було відхилено. Аукціон уже відбувся. Визначено переможця. Додатково, ми ознайомились із вашими роз’ясненнями викладеними у листі від 21.12.2019 року № 3304-04/55553-06 (в частині терміну дії законодавства). Проте, просимо роз’яснити щодо способу захисту нас як учасника у такій ситуації. Просимо також пояснити чи зобов’язаний замовник викладати конкретну причину відхилення у протоколі.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2