Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Консультації
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
26.10.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
475 / 510
Доброго дня! Товариство - Учасник утворено в результаті виділу з іншого Товариства. В ЄДР юридичних осіб вказано про те, що новостворене товариство є правонаступником іншого Товариства . Інше Товариство з якого виділене нове Товариство має великий досвід у сфері будівництва, участі в тендерах та виконаннях державних замовлень. Питання полягає у наступному- може новостворене Товариство (правонаступник) застосовувати досвід Товариства, з якого воно виділене - при формуванні та подачі тендерної пропозиції у торгах? Мається на увазі надавати договори, укладені з Товариством з якого виділене Товариство, акті про виконання договорів (КБ-2, КБ-3) та листи-відгуки Замовників про виконання цих договорів.
Відповідь
26.10.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
494 / 485
Доброго дня. Звертаюся до вас з проханням надати роз'яснення на вашу відповідь на запит 366/2019, який направлявся вам керівництвом Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Дніпропетровській області. Ви відповіли, що відповідно до п. 15 Порядку визначення предмета закупівлі послуг безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за обсягом, часом та місцем надання послуг окремо для кожного суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, однак керівництво Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м.Києві трактує це так, що адвокат, який на контрактній основі працює з центром не може отримувати за роботу по наданню правової допомоги за отриманими дорученнями центру, (а їх у мене станом на 26.10.2020 р. 86) більше як 200 тисяч гривень в рік!? Прошу вас роз'яснити більш детально п 15 Порядку визначення предмета закупівлі послуг та чи правильно діє керівництво центру? Дякую. З повагою, Адвокат Алла Угрина
Відповідь
26.10.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
598 / 609
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами від 19.09.2019 № 114-IХ (далі – Закон) замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі, як виняток, та відповідно до умов, визначених у ч. 2 ст. 40 Закону. Згідно з п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону замовник має право застосувати переговорну процедуру закупівлі якщо виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі оскарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону у разі, якщо оголошення про проведення торгів оприлюднюється відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, проводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з Законом. Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель протоколу розгляду тендерних пропозицій, у разі якщо оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону. Просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування переговорної процедури згідно з абз. 5 п. 3. ч. 2. ст. 40 Закону під час оскарження торгів, оприлюднених відповідно до норм ч. 3 ст. 10 Закону, на стадії прекваліфікації?
Відповідь
25.10.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
588 / 581
П. 5 ч. 7 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) зазначено: "Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури". Одночасно, згідно п.5 ст. 40 Закону, "Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера". Прошу пояснити, чи є необхідність проведення переговорної процедури у випадку, коли згідно п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону закупівля здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
Відповідь
23.10.2020 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
619 / 587
Що в розумінні Закону України про публічні закупівлі є завершенням процедури закупівлі? Дякую
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2