|
|
13.06.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право Замовник спрощеної закупівлі і на підставі чого, якщо так, повернути на кваліфікацію відхиленого учасника,та визнати його переможцем, якщо визнає його вимогу щодо неправомірності відхилення його пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатись до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
07.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно застосування редакцій Закону України "Про публічні закупівлі" при наступних обставинах:
Були оголошені відкриті торги до 19 квітня 2020 року (тобто по минулій редакції Закону України "Про публічні закупівлі"), розгляд тендерних пропозицій учасників відбувався після 19 квітня 2020 року (тобто після введення в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"). Державною аудиторською службою України був розпочатий моніторинг закупівлі після 19 квітня 2020 року та за результати моніторингу на думку Державної аудиторської служби України мало місце порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час розгляду тендерних пропозицій, що відбулось після 19 квітня 2020 року в частині невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Прошу надати роз'яснення яка редакція Закону України "Про публічні закупівлі" та яка редакція ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню у випадку накладення штрафу на замовника за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону у випадку якщо розгляд відповідних тендерних пропозицій відбувався після 19 квітня 2020 року, проте оголошення про проведення вікритих торгів було опубліковано до 19 квітня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації щодо завершення процедур закупівель відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Крім цього, згідно з статтею 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Роз’ясніть будь-ласка чи може Замовник застосовувати пункт 16 статті 29 Закону у разі якщо Учасником не було надано у пропозиції на відповідність кваліфікаційним критеріям, документів що вимагалися тендерною документацією, а саме: копій аналогічних договорів та листа-відгуку. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно.
2. Абзац 2 частини пункту 1 статті 31 Відхилення тендерних пропозицій визначає підставу відхилення у відповідності до абзацу 1 частини 3 статті 22 , яка в свою чергу визначає що Замовник може зазначити і іншу інформацію та вимоги у тендерній документації. Чи слідує з цього що однією з підстав відхилення є невідповідність умовам тенедерної документації, яка вимагалась пропозиції Учасника. для учасників відхилення. Відповідь прошу надати у форматі "так" чи "ні", переписувати положення Закону не потрібно. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь міститься у запиті 800/2020 (питання 1) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Перелік підстав для відхилення визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, якщо замовник встановив в тендерній документації іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та учасник не відповідає таким вимогам, у такому разі замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі на підставі абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону.
|
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
23.03.2020 Замовником прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі та намір укласти договір. На момент визначення переможця підстави для відмови у процедурі закупівлі та для відхилення тендерної пропозиції, відповідно до ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" були відсутні (в т.ч. і передбачені п.4 ст.17 вказаного закону – даний учаник не був внесений до реєстру АМКУ).
Після оскарження рішення Замовника до АМКУ, 06.05.2020 між замовником та визначеним переможцем укладено договір про закупівлю. Проте, вже після укладання договору стало відомо, що 04.05.2020, тобто за два дня до укладання договору, адмінколегією АМКУ Переможця було прятягнуто до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Просимо надати роз’яснення, які подальші дії повинен вчинити замовник, враховуючи те, що на момент прийняття рішення про визначення переможця він ще не був притягнутий до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
При цьому Законом передбачено перелік підстав для документального підтвердження інформації переможцем процедури закупівлі, передбачений частиною третьою статтею 17 Закону.
Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам, встановленим статтею 17 Закону.
Разом з тим Законом не встановлено обов’язку після оскарження процедури закупівлі здійснювати повторну перевірку учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам статті 17 Закону.
Водночас будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.
|
|
|
28.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абзац 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ залишає таку підставу для відхилення пропозиції учасника:
«не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону...».
При цьому відповідно до ч. 16 ст. 29 законопроекту, за умови виявлення замовником невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, замовник розміщує (у строк не менший ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій) повідомлення з вимогою до учасника про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Тобто, якщо учасник допустився помилок в кваліфікаційній частині, замовник повинен йому дати час на усунення недоліків. І якщо учасник їх так і не усунув, то замовник має відхилити такого учасника.
Однак за абзацем 6 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ замовник відхиляє пропозицію учасника, якщо той:
«не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей».
Виходить, що замовник може помітивши невідповідності в кваліфікаційній частині пропозиції учасника, відхилити його за це, не надавши час на усунення недоліків по Абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 800/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA
|