|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до умов договору про закупівлю місцем постачання товару був визначений склад замовника на території, яка наразі перебуває під тимчасовою окупацією.
Замовник готовий прийняти цей товар на інший склад, що вимагає внесення відповідних змін до договру та спеціфікації.
Прошу роз'яснити як має діяти Замовник в даній ситуації, з урахуванням того, що ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» не передбачено такої підстави для внесення змін до договору, як дія обставин непереборної сили.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 №3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначеній у цій частині. Отже, зміна істотних умов договору здійснюється замовником виключно у випадках, передбачених Законом, перелік яких є вичерпним. Водночас статтею 652 Цивільного кодексу України регулюється зміна або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.Так, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно умов, встановлених у цій статті. Разом з тим у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору. Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення стосовно наступного питання.
Тариф на теплову енергію для категорії "Інші споживачі" в місті Харкові формується з трьох складових: суми тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії та тарифу на постачання теплової енергії.
При постачанні теплової енергії, посилаючись на Постанову КМУ від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" постачальник теплової енергії почав надсилати рахунки з ДОНАРАХУВАННЯМИ плати за теплову енергію в зимовий період у зв’язку зі щомісячною зміною ціни на газ.
Чи можна сказати, що Постанова КМУ 1209 встановлює формульне регулювання щомісячної ціни на теплову енергію? Та чи можна керуватися п.7 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" при щомісячній зміні розміру нарахувань за теплову енергію постачальником теплової енергії, що керується Постановою КМУ від 10.11.2021 №1209, якщо постачання теплової енергії здійснюється замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "Інші споживачі", що фінансує дану закупівлю за бюджетні кошти.
Тобто яким чином замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "інші споживачі" (але при цьому бюджетнику), у якого укладений договір про закупівлю (ціна договору більше 200 000 грн) сплачувати рахунки теплопостачальної організації, якщо ціна за теплопостачання буде щомісячно коригуватися у зв’язку зі зміною ціни на газ? Як при цьому не порушувати статтю 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
На даний час такі рахунки не сплачені та не зареєстровані в органах ДКСУ, Проте сьогоднішня реальність така, що ціна на газ нестабільна, та теплопостачальна організація керується Постановою 1209. Чи можна згідно з ч.7 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в новий договір додати формулу, яка передбачатиме коефіцієнт по газу, що буде помножуватись на затверджений тариф на виробництво теплової енергії, чи вважатметься це "тарифом, нормативом"? Хоча фактично тариф не змінюється, а помножується на коефіцієнт ринкової зміни ціни по газу.
Відповідь прошу надати на електронну адресу [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 № 197 (зі змінами),Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" слід звертатись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та "Формульне ціноутворення", що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
14.07.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено можливість "продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю". Чи правомірно на підставі наведеної норми Закону продовжувати лише строк дії договору або лише строк надання послуг чи обов`язково має виконуватися вимога щодо одночасної зміни строку надання послуг та дії договору?
Лист від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” тлумачення застосування п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону в цій частині не містить.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivliПри цьому згідно статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку. Таким чином, Закон не містить обмежень щодо можливості продовження як окремо строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, так і строку дії договору в цілому у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
|
|
14.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Якщо замовник оголошує переговорну процедуру на продукти харчування (до прикладу фрукти-овочі) в середині року на підставі ст.40 ч.2 п.3 абзац 3: "розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера;" чи може бути змінено асортимент товару по відношенню з розірваною угодою (виключено деякі фрукти овочі і/або додано такі які не були у розірваній угоді). І чи законодавством взагалі заборонено/дозволено змінювати сам асортимент по відношенню Переговорної процедури ( ст.40 ч.2 п.3 абзац 3) до розірваної угоди, чи переговорної процедури( ст.40 ч.2 п.3 абзац 3) до асортименту в тендері, на період проведення якого вона здійснюється.. Щиро дякую за розуміння та відповідь!!! З повагою Н.Левченко
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містится у листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “ Щодо планування закупівель”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі, розміщених за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124Водночас зазначаємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянуті теми: “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, “ Переговорна процедура закупівлі по-новому”.Так, відповідно до статті 180 Господарського кодексу України (далі – ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити істотні умови договору, тобто предмет, ціну та строк дії договору. Частиною четвертою статті 180 ГК України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Водночас відповідно до частини другої статті 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Отже, у разі застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 3 частини другої статті 40 Закону, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі розірвання договору про закупівлю з вини учасника, то предмет договору, у тому числі найменування (асортимент), які є істотними умовами договору, не повинні змінюватись відносно тих, що були визначені замовником в договорі про закупівлю, розірваному з вини учасника. При цьому можливість зменшення обсягів закупівлі, у тому числі в частині найменувань (асортименту), передбачена підпунктом 1 частини 5 статті 41 Закону. Натомість у разі потреби придбати предмет закупівлі в асортименті, що об"єктивно не був передбачений замовником, така закупівля здійснюється керуючись вимогами Закону у спосіб в залежності від вартісних меж.
|
|
08.07.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Між Замовником та Генпідрядником за результатами проведення закупівлі було укладено договір на виконання робіт з будівництва.
Пунктом 11.5 Договору визначено, що Генпідрядник забезпечує виконання своїх зобов’язань за Договором у розмірі 1 (одного) відсотку від суми Договору у формі депозиту безвідсоткового шляхом перерахування коштів на розрахунковий (реєстраційний) рахунок Замовника.
Згідно п. 11.6 Договору забезпечення виконання договору про закупівлю повертається після виконання Генпідрядником своїх зобов’язань за цим Договором стосовно якості і строків виконання робіт, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням, яким цей Договір визнано недійсним.
Також п. 11.7 Договору передбачено, що забезпечення виконання договору про закупівлю не повертається у разі, якщо Генпідрядник не виконав усі умови договору стосовно якості робіт і строків згідно положень Договору.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закону) замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Крім цього, пунктом 8.1. Договору передбачено, що Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).
Згідно п. 8.4 Договору у разі коли строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 10 днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.
Офіційним листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14¹ Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” від 02.12.1997 № 671/97-ВР, засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь на питання:
1. Чи повертається забезпечення виконання договору Генпідряднику у разі розірвання Договору у зв’язку з виникненням обставин непереборної сили, з врахуванням п. 8.1 Договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься у запиті № 204/2022 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4793c8b-2c32-4aa0-a066-7cf2aa7e7525&lang=uk-UA
|