|
12.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрго дня.
У тенедрній документації Замовника (UA-2020-11-11-007449-a) у технічних вимогах зазначені технічні характеристики предмету закупівлі та ДСТУ Б В.2.7-167:2008. Чи буде причиною для відхилення пропозиції Учасника той факт, що Учасник запропонує товар за іншим номативним документом (наприклад ДСТУ Б В.2.7-317:2016) та з показниками що є негіршими ніж ті що вимагає Замовник?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік підстав для відхилення визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Відповідно до абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Водночас рішення про відхилення приймаються замовником самостійно.
Крім цього, відповідно до частини першої статті 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.
Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника.
Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому відповідь щодо встановлення замовником еквіваленту розглянута у запиті № 811/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4da93f56-eecf-4578-8296-568d533acc2f&lang=uk-UA
|
|
30.10.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі – Замовник) звертається до
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як
уповноваженого органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну
політику у сфері публічних закупівель та просить надати роз’яснення з питання щодо
механізму публікації в електронній системі закупівель вимоги Замовника да учасників
торгів щодо продовження строку дії поданих ними тендерних пропозицій та наданого
забезпечення тендерної пропозиції.
Відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон)
строк дії тендерної пропозиції це установлений замовником у тендерній документації
строк, після закінчення якого тендерна пропозиція вважається недійсною та відхиляється.
Вимога п. 11 ч. 2 ст. 22 Закону щодо встановлення строку дії тендерної пропозиції
не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій передбачає, що
строк встановлений в тендерній документації буде достатнім для укладання договору у
визначений Законом термін. Водночас, враховуючи право замовника на продовження
строку розгляду тендерної пропозиції до 20 р. д., якщо для такого продовження є підстави
або можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, або
відмови переможця торгів від укладання договору термін дії тендерної пропозиції та
наданого забезпечення тендерної пропозиції, зазначений в тендерній документації, може
виявитись не достатнім в силу зазначених вище об’єктивних обставин.
Положеннями ч. 7 ст. 26 Закону замовнику надано право вимагати від учасників
процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому учасник
процедури закупівлі має право, відхилити таку вимогу, не втрачаючи наданого ним
забезпечення тендерної пропозиції або погодитися з вимогою та продовжити строк дії
поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати:
- рекомендації стосовно механізму публікації Замовником вимоги щодо
продовження строку дії тендерних пропозицій, щоб вона була доступна усім учасникам та
подальшої реалізації з боку учасника можливості продовження строку дії поданої ним
тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції;
- роз’яснення, яким чином замовник може реалізувати норму ч. 7 ст. 26 Закону,
оскільки строк дії тендерних пропозицій закінчується, враховуючи той факт, що процедура
2
закупівлі на даний момент оскаржується, а відповідно до ч.17 ст.18 Закону Замовнику
забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури
закупівлі. Отже, може виникнути ситуація, що скарга ще розглядається.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, аналогічна відповідь міститься у запиті 2455/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
15.10.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
доброго дня. Згідно річного плану закупівель, у нас було заплановано 190 000,00 грн. по коду 45310000-3 - Електромонтажні роботи на проведення поточного ремонту гуртожитку.(спрощена закупівля, не відбулась, потреба не відпала). Згідно визначення предмету закупівлі - це послуги з поточного ремонту й предмет закупівлі визначається
за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-
транспортної інфраструктури. Водночас виникла потреба у встановленні пожежної сигналізації на іншому обєкті. Послуги зі встановлення пожежної сигналізації не є поточним ремонтом й предмет закупівлі визначається за показником 4-ї цифри ДК 021:2015. Запитання №1: як це правільно відобразити у річному плані та провести закупівлю пожежної сигналізації (відкриті торги, спрощена закупівля чи звіт про укладений договір).Запитання №2: чи сумується в річному плані сума закупівлі по будинку чи знаку ДК, якщо це усунення аварії ( наприклад порив системи водопостачання чи замикання електричної проводки). Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
|
|
03.10.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Звернення за роз’ясненням.
У Коммунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» було проведено моніторинг ID – М -2020-09-07-0000042 Північно – східним офісом Держаудитслужби щодо закупівлі продуктів харчування. У висновку було встановлено порушення в частині змін до договору про закупівлю (укладання додаткових угод) ,а зокрема :
«Відповідно до наданих Замовником в ході моніторингу копій документів та пояснень, підстави внесення змін до істотних умов договору в частині коригування ціни за одиницю товару Замовником обґрунтовується підвищенням ціни на підставі отриманих ним довідок Головного управління статистики у Харківській області про середні ціни за місяць, а не на дату і не по окремих видах товарів або конкретних виробників».
Також у висновку вказано:
- « … що дані Головного управління статистики є первинною базою для розрахунків індексів споживчих цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей, для оцінки тендерних пропозицій, та визначення переможців під час проведення торгів згідно з процедурами, встановленими Законом.»
- «…довідка не містіть даних про діапазон цін та їх коливання на ринку і тому не може бути підставою для укладання додаткових угод.»
Просимо Вас надати відповідь чи правомірні вимоги надані у висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби ID – М -2020-09-07-0000042, якщо організація щомісяця отримає Довідки Головного управління статистики у Харківський області для визначення коливання цін порівняно з попереднім місяцем, для укладання додаткових угод, що до коригування ціни товару. Чи існує конкретна організація яка надає довідки щоб уникати в подальшому порушень, встановлених у висновку Північно – східного офісу Держаудитслужби.
03.10.2020р.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).
Згідно з частиною десятою статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Так, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", який містить відповідь щодо документального підтвердження зміни істотних умов договору. Позиція Мінекономіки з цього питання залишилася незмінною.
Крім цього, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Разом з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить встановлення правомірності вимог Держаудитслужби.
|
|
02.10.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить визначення поняття «пов’язані особи». Також, Закон визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону:
«Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо:
…тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника».
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону:
«Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: … наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 Закону.»
Відповідно до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.09.2020 №3304-04/56256-06 щодо делегування здійснення закупівель визначено наступне:
«…оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений замовником відповідно до вимог Закону.»
Враховуючи вищезазначене, у разі здійснення публічних закупівель замовником - Департаментом та можливої участі у закупівлях комунальних підприємств, функції управління якими закріплено рішенням сесії за Департаментом, прошу надати відповіді з наступних питань.
1. Чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з Департаментом?
2. Чи повинен замовник – Департамент відмовити учаснику - комунальному підприємству в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі?
3. Чи повинен замовник – Департамент у разі участі у межах єдиної процедури закупівлі більше одного комунального підприємства відмовити комунальним підприємствам в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерні пропозиції таких учасників або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі?
4. Чи повинен замовник – Департамент під час проведення спрощеної закупівлі відхилити пропозицію учасника, який є пов’язаною особою з замовником – Департаментом та/або з іншими учасниками спрощеної закупівлі?
5. Чи не є порушенням чинного законодавства України укладення «прямих» договорів, вартість закупівель яких не перевищує 50 тисяч гривень відповідно до частини 3 статті 3 Закону, з пов’язаною особою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону” та від 15.09.2020 № 3304-04/56256-06 'Щодо делегування здійснення закупівель', розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56256-06 надано вичерпні відповіді.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення пов'язаності осіб та правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|