|
12.12.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Наше підприємство здійснює процедуру відбору для укладання рамкової угоди. До первинного аукціону було допущено 7 учасників, яких за результатами аукціону було визначено переможцями. Відповідно до ст. 17 Закону переможець у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті. Один із переможців надав скановану копію оригіналу документа Департаменту інформатизації МВС України видану генеральному директору підприємства, тим часом як усі документи тендерної пропозиції підписала інша особа (т.в.о. генерального директора). Чи достатньо для підтвердження відповідності п.п 6 частин першої ст. 17 однієї довідки на генерального директора, чи необхідно надати ще й на особу яка підписала тендерну пропозицію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 13 Закону закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, з урахуванням вимог цієї статті, а рамкові угоди укладаються відповідно до вимог цієї статті. Особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом. Порядок укладання і виконання рамкових угод (далі − Порядок) затверджено наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372.
Водночас ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
У свою чергу, переможець торгів у строк, що не перевищує п'яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті (частина третя статті 17 Закону).
Отже, спосіб надання документів щодо підтвердження відсутності підстав, передбачених у статті 17 Закону, визначається замовником самостійно для подання таких документів переможцем процедури закупівлі.
При цьому згідно з частиною третьою статті 32 Закону у разі ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Таким чином, зважаючи не те, що закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку, передбаченому для проведення процедури відкритих торгів, та беручи до уваги Розділ V Порядку, у разі якщо документи, що підтверджують відповідність учасника вимогам установленим статтею 17 Закону та визначених тендерною документацією, не надані (не надані / не надані у строк, встановлений Законом / не відповідають вимогам, встановленим замовником у тендерній документації) учасником, якого визначено переможцем торгів, замовник повинен відхилити тендерну пропозицію такого учасника.
|
|
13.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) та наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (надалі – Наказ) передбачена можливість укладати рамкові угоди , а також порядок їх укладання і виконання.
Відповідно до Закону, рамкова угода це - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Тобто по суті вимог Закону та Наказу - рамкова угода являє собою попередній договір в якому зазначаються попередні умови, на підставі яких за результатами відбору або конкурсного відбору буде укладено основний договір,
Згідно з Наказом та статтею 36 Закону, Рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Наказом.
Ст. 635 ЦК України попереднім договором є договір, сторони, якого зобов’язуються протягом певного строку у певний (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Договір про наміри (протокол про наміри, тощо) якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору вважається попереднім договором.
Ст. 182 ГК України продубльовано норми ст. 635 ЦКУ стосовно суб’єктів господарювання з відмінностями щодо конкретизації строку, протягом якого повинен бути укладений основний договір.
Відповідно до вищенаведеного, на нашу думку, рамкова угода, підпадає під визначення попереднього договору.
Враховуючи вищевикладене прошу надати відповідь на наступне питання:
Чи вірно ми розуміємо, що при укладанні рамкової угоди Сторони повинні керуватись окрім Закону та Наказу, серед іншого, вимогами ст. 635 ЦКУ та 182 ГКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди
Відповідно до пункту 1 розділу V Наказу від 15.09.2017 № 1372 “Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод” (далі – Наказ) за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник/ЦЗО приймає рішення про намір укласти рамкову угоду та протягом одного дня після прийняття такого рішення розміщує в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду за формою повідомлення про намір укласти договір.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Наказу відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється з використанням електронного аукціону через електронну систему закупівель.
Так, у разі неподання жодним з учасників, які є стороною рамкової угоди, пропозицій замовник/ЦЗО має право повторно провести відбір.
Поряд з цим, відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду.
Натомість, відповідно до частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Ураховуючи викладене та з огляду на положення законодавства, рамкова угода укладається з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг та є угодою сторін про наміри щодо проведення у подальшому відборів замовником/ЦЗО та участі у них учасників процедури закупівлі, у разі проведення яких учасники, що визначені переможцями матимуть право подавати свої пропозиції на відбір, за результатами якого укладатиметься договір про закупівлю. При цьому рамкова угода не містить умов щодо зобов'язань суб"єкта господарювання у певний момент укласти основний господарський договір.
|
|
27.08.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Ані Законом, ані наказом МЕРТУ № 1372 окремо не визначені підстави для стягнення та повернення забезпечення тендерної пропозиції учасникам закупівлі за рамковою угодою. Разом з тим, п.4 розд. ІІІ наказу МЕРТУ № 1372 передбачено, що Замовник/ЦЗО має право зазначити в оголошенні про проведення процедури закупівлі та тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. Надання і повернення забезпечення тендерної пропозиції здійснюються відповідно до Закону.
Якими є підстави для стягнення та повернення забезпечення тендерної пропозиції при проведенні закупівлі за рамковою угодою. Чи відбувається стягнення – аналогічно до договорів закупівлі, якщо учасники рамкової угоди не виконують або виконують неналежно свої зобов'язання, що передбачені у рамковій угоді? Повернення – після закінчення строку дії рамкової угоди?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22470-06%20%09, розміщено лист від 29.05.2019 № 3304-04/22470-06 "Щодо укладання і виконання рамкових угод", який містить інформацію щодо забезпечення тендерної пропозиції.
Разом з тим, підстави для повернення та не повернення забезпечення тендерної пропозиції зазначені у статті 24 Закону.
Отже, при встановленні вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції за процедурою відкритих торгів для укладання рамкової угоди, вимоги щодо повернення та не повернення забезпечення тендерної пропозиції встановлюються відповідно до статті 24 Закону.
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
1. Відповідно до п. 4 розд. V Порядку укладання і виконання рамкових угод, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 (зі змінами) (далі – Порядок) у разі неоприлюднення учасником-переможцем в ЕСЗ інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни, рамкова угода з таким учасником не укладається. Яке рішення у такому випадку має прийняти замовник (відхилити пропозицію учасника-переможця), яка інформація оприлюднюється на веб-порталі уповноваженого органу?
2.У разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями у строки, встановлені Порядком, яке рішення щодо таких учасників-переможців має прийняти замовник. Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у такому випадку?
3. Якщо учасник рамкової угоди не подав свої пропозиції для проведення відбору таку кількість разів, яка достатня для припинення участі в рамковій угоді, яке рішення щодо такого учасника має прийняти замовник? Яка інформація оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1, 2
Відповідно до абзацу другого пункту 4 розділу V Порядку укладання і виконання рамкових угод (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 15.09.2017 № 1372 у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками щодо ціни у строки, установлені у пункті 3 розділу III цього Порядку, рамкова угода з таким учасником не укладається.
Згідно з пунктом 5 розділу V Порядку у разі непідписання рамкової угоди або відмови від її підписання з одним або кількома учасниками-переможцями у строки, установлені цим Порядком, рамкова угода вважається укладеною для тих учасників-переможців, які її підписали, але в кількості не менше ніж три учасники-переможці.
Частиною четвертою статті 11 Закону визначено, що рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом.
Таким чином, у разі неоприлюднення учасником-переможцем в електронній системі закупівель інформації про ціну за одиницю товару (послуги) або її оприлюднення з помилками, непідписання рамкової угоди/відмови від її підписання одним або кількома учасниками-переможцями, замовник не укладає з таким учасником рамкову угоду та оформляє своє рішення у вигляді протоколу, який замовник може завантажити до електронної системи закупівель.
При цьому в електронній системі закупівель статус такого учасника відображається як “Рамкову угоду не буде укладено з учасником”.
Щодо питання 3
Відповідно до пункту 2 розділу IV Порядку проект рамкової угоди, яка входить до складу тендерної документації може також містити, зокрема умову, згідно з якою учасник припиняє бути стороною рамкової угоди в разі, якщо він не подав свої пропозиції для проведення відбору. Замовник самостійно визначає кількість таких випадків, але не менше ніж три.
Отже, якщо учасник перевищив кількість випадків, яку зазначено у рамковій угоді, замовник приймає рішення про припинення участі у рамковій угоді учасника. У разі припинення участі учасника з рамкової угоди, такий учасник не зможе брати участь у подальших відборах.
|
|
08.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Генеральним замовником було проведено процедуру відкритих торгів, після чого укладено рамкову угоду до кінця 2018 року. На сьогоднішній день укладена рамкова угода чинна, замовниками проводиться відбір за рамковою угодою. Найменування (номенклатура, асортимент), загальна (орієнтовно) кількість товару зазначені в специфікації до рамкової угоди, яка є додатком 1 до рамкової угоди. Найменування (номенклатура, асортимент), кількість предмету закупівлі стосовно кожного замовника визначені в додатку 2 до рамкової угоди. Рамковою угодою також передбачено, що:
- фактичний обсяг товару, який буде закуплено замовниками за цією рамковою угодою визначається на підставі укладених замовниками договорів про закупівлю виходячи з фактичних потреб та обсягів асигнування кожного замовника на кожний період;
- обсяги закупівлі товару за рамковою угодою очікувані та можуть бути змінені залежно від реального фінансування видатків та виходячи з фактичних потреб кожного з замовників, або збільшенні в межах та відповідно до цієї угоди (відповідно до рамкової угоди підставою для внесення змін до рамкової угоди є збільшення загальної планової кількості товару за рамковою угодою, але не більше ніж на 10 відсотків загальної кількості, визначеної на дату укладення рамкової угоди).
Питання в наступному: чи мають право замовники за рамковою угодою закуповувати асортимент та кількість товару, які перевищують кількість та асортимент, що були заявлені замовниками при укладанні рамкової угоди та зазначені у додатку 2 до рамкової угоди за рахунок загальної (орієнтовної) кількості товару, зазначеної в додатку 1? При цьому замовникам не відомо, яку кількість товару «вибрали» інші замовники. Чи не будуть такі дії замовників порушенням ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 24.01.2017 № 113/2017 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=038d3b57-f01a-4e94-91cc-730dd7ac6e17&lang=uk-UA
|