|
|
11.10.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «АМПУ», у вигляді філій які є субспоживачами, отримує електричну енергію згідно укладених договорів, дія яких щорічно продовжується. Оплата споживачам проводиться на засадах "відшкодування витрат електроенергії". Загальна річна сума розрахунків окремо по філіям перевищує 200 тис.грн.
Прошу надати відповідь на наступні запитання:
- Чи підпадають такі відносини під дію Закону від 25.12.2015р. №922 «Про публічні закупівлі»?
- Яку процедуру необхідно застосувати при закупівлі електроенергії у споживача, згідно норм Закону №922?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії” та від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
10.07.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Навчально-курсовий комбінат ХФ ДП «АМПУ» (Адміністрації Херсонського МП) є навчальним закладом системи професійно-технічної освіти І атестаційного рівня, здійснює професійно-технічне навчання, підвищення кваліфікації та перепідготовку за професіями відповідно до ліцензії Міністерства освіти і науки України (серія АЕ № 527094 від 08.09.14р.).
Погодинна оплата праці викладачів визначається відповідно до вимог чинного законодавства України. Постановою Кабінету Міністрів України
від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (додаток № 5), статтею 10 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12 січня 2012 року визначено, що розмір оплати праці осіб, які залучаються до здійснення професійного навчання працівників, визначається у договорі про надання освітніх послуг і не може бути меншим, ніж розмір ставок погодинної оплати праці працівників усіх галузей економіки за проведення навчальних занять.
У 2017 році для організації навчання 295 посадових осіб та працівників підприємств, підпорядкованих Міністерству інфраструктури України, за договорами щодо проведення навчання було залучено 11 фізичних осіб, а саме: начальники служб охорони праці, фахівці та кваліфіковані робітники галузі. Погодинна оплата праці викладачів склала 23,6 тис. грн.
Відповідно до абзацу сьомого пункту 4 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), ДП «АМПУ» є замовником, який провадять діяльність в окремих сферах господарювання.
Згідно з пунктом п’ятим частини 4 статті 2 Закону, дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Враховуючи вищенаведене, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи можна вважати погодинну оплату праці викладачів, яка встановлена додатком 5 до постанови Кабінету Міністрів України
від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» ціною (тарифом), який затверджено органом державної влади у розумінні пункту п’ятого частини 4 статті 2 Закону?
2. Чи є можливим застосування пункту п’ятого частини 4 статті 2 Закону для укладання цивільно-правових договорів на надання освітянських послуг з короткотривалого навчання на виробництві з фізичними особами – викладачами без проведення процедури закупівлі, передбаченою Законом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону визначено, що діяльність в окремих сферах господарювання -діяльність, що здійснюється в одній або декількох з таких сфер, визначених цим пунктом частини першої статті 1 Закону.
Разом з тим цей Закон застосовується, зокрема до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт -5 мільйонів гривень (абзац третій частини першої статті 2 Закону)
Згідно з пунктом 5 частини четвертої статті 2 Закону визначено, що дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Таким чином, якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пункту 5 частини четвертої статті 2 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку України не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині четвертій статті 2 Закону у конкретних випадках.
|
|
|
02.02.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) встановлено, що для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Склад тендерного комітету та положення про тендерний комітет затверджується рішенням замовника. Згідно п.2.4 та п.2.11 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 30.03.2016 № 557, голова комітету організує роботу комітету, призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Відповідно до п. 2.5. Положення про тендерний комітет державного підприємства «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом ДП «АМПУ» від 12.04.2016 № 104, формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету.
В свою чергу, у зв’язку з різним територіальним розташування структурних підрозділів апарату управління ДП «АМПУ» (м. Одеса та м. Київ) та виробничою необхідністю, до складу тендерного комітету Замовника (далі – ТК) входять особи, постійне місце роботи яких визначено в м. Києві та/або м. Одесі.
Окрім зазначеного, відповідно до ч. 4. ст. 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 22.03.2016 № 490 «Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель» (далі – Наказ), відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 8 Закону, затверджено лише форму протоколу розгляду тендерних пропозицій.
З огляду на викладене та з урахуванням того, що чинним законодавством України не встановлено форму проведення засідань ТК та строк у який члени ТК мають підписати протокол засідання, просимо надати роз’яснення:
- щодо можливості проведення засідань тендерного комітету у режимі відео-конференції;
- щодо можливості підписання сканованих копій протоколів засідань тендерного комітету, з подальшим відтворенням підписів на оригіналах;
- щодо можливості підписання протоколів засідань тендерного комітету в електронному вигляді, шляхом накладення ЕЦП.
Детальний порядок проведення засідань ТК у режимі відео-конференції та підписання протоколів таких засідань буде встановлено ДП «АМПУ» в Положенні про тендерний комітет державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим відповідь на подібне питання зазначена у запиті від 25.01.2017 № 115/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0964886a-bd70-4cfb-b9f4-c5c3417a0cf2&lang=uk-UA
При цьому, оскільки Законом не встановлено обмежень щодо форми засідань тендерного комітету, з огляду на принцип відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, закріплений у статті 3 Закону, замовник самостійно визначає форму проведення таких засідань та використання електронного цифрового підпису з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
23.02.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «АМПУ» наразі здійснюється закупівля робіт з днопоглиблення
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-18-000184-a/
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2016-11-21-000531-a/
Згідно з пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 № 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (далі – Постанова № 668) істотними умовами договору підряду є, у тому числі, договірна ціна.
Визначення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії застосовується ДСТУ Д.1.1-1:2013 «ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА», який носить обов'язковий характер.
ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 установлює основні правила з визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам'яток архітектури та містобудування.
У разі відсутності кошторисних нормативів в державних і галузевих нормах, учасник, при визначенні ціни тендерної пропозиції (початкової ціни і ціни за результатами аукціону), розробляє індивідуальні ресурсні елементні кошторисні норми, які застосовуються тільки для даного об'єкта будівництва, з обов'язковим проведенням відповідної експертизи. Розробка індивідуальних кошторисних норм здійснюється на підставі ДСТУ-Н Б Д.1.1-6 діє до: 2013 «Керівництво з розробки ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи».
Враховуючи багаточисельні запити учасників закупівлі стосовно можливості розроблення індивідуальних ресурсних елементних кошторисних норм після укладення договору про закупівлю за результатами проведеної у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» процедури, просимо надати роз’яснення стосовно можливості підписання договірної ціни, складеної у відповідності до ДСТУ Д.1.1-1:2013 «ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ БУДІВНИЦТВА», після укладення відповідного договору про закупівлю, в якому на момент підписання зазначається ціна найбільш економічно вигідної пропозиції, визначеної за результатами аукціону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 05.08.2016 № 3302-06/24782-06 “Щодо здійснення закупівлі робіт”, який містить відповідь на питання.
|