|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В результаті надзвичайної ситуації зруйновано об'єкт соціальної інфраструктури.
Організація уповноважена за його експлуатацію та утримання (Замовник) негайно звернулась до проектної організації (Підрядник) з листом про розробку проектно-кошторисної документації реконструкції об'єкта. В свою чергу, проектна організація не очікуючи укладання договору розробила проектно-кошторисну документацію та пройшла з нею відповідну експертизу. Замовник бажає укласти договір та оплатити виконану роботу Підряднику і використати в подальшому таку документацію.
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера, Замовник має право укласти договір за переговорною процедурою.
Відповідно до ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.
Разом з тим, чи є правомірним, в рамках переговорної процедури, укладання договору на виконання проектних робіт у будівництві згідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, де передбачено, що Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1374/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
19.08.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ст.1 Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) «Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Тобто цією нормою встановлюється розподіл предмету закупівлі на три види: товари, роботи та послуги.
У Замовника виникла потреба в закупівлі в межах єдиної процедури закупівлі наступного:
1)отримання вихідних даних для проектування;
2)виконання вишукувальних робіт;
3)виконання проектних робіт (стадія «Проект», стадія «Робоча документація»);
4)проведення експертизи проектної документації на будівництво Об’єкта;
5)постачання Товару у відповідності до розробленої Учасником та погодженої проектної документації;
6)авторський нагляд;
7)нагляд за монтажем комплексу обладнання (шеф-монтаж)
8)нагляд за пусконалагоджуванням змонтованого обладнання/устаткування;
9)вивід на режим та гарантійні випробування;
10)навчання та підготовка виробничого персоналу Замовника.
При цьому будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи в обсяг цієї закупівлі не входять.
В зв’язку з особливостями закупівлі (планується придбати розробку і створення високотехнологічного виробничого процесу) закупівля окремими частинами неможлива оскільки потенційно призведе до технологічної несумісності, високого ризику недосягнення необхідних техніко-економічних параметрів та втрати Замовником гарантії на кінцевий результат).
Враховуючи норми п. 21, 27 та 34 ст.1 Закону Замовнику необхідно закупити предмет закупівлі, який частково може бути визначений згідно положень Закону як роботи (п.1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9), частково як товар (п. 5) з супровідними послугами (п. 10).
Ситуацію також ускладнює той факт, що вартість позицій з 5 по 10 можливо буде дізнатися лише після виконання позицій з 1 по 4, тому на разі неможливо перевірити дотримання вимог щодо «якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів» та «якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».
Враховуючи вищевикладене просимо надати наступні роз’яснення:
1)Яким чином проводити визначення предмета закупівлі, якщо він включає в себе комплекс, який одночасно складається з виконання робіт, надання послуг, придбання товарів і при цьому невідома вартість цих компонентів?
2)Чи допустить Замовник порушення порядку визначення предмета закупівлі в разі, коли в таких обставинах визначить предмет закупівлі як послугу (виходячи з того, що предмет закупівлі не може бути віднесений ні до робіт, ні до товарів, а послуга –це будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічні відповіді містяться у запитах 1733/2020 та 1536/2020 за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eefce6b-5d4d-4b96-86a3-14ee2b8ce122&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=984f6f38-76e0-4671-86d7-72f688b32c6e&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
15.07.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати роз’яснення щодо використання бюджетних коштів.
У травні 2020 року до ТОВ «Вінстратегія-Будтехекспертиза» звернулося Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний центр Вінницької обласної ради» щодо проведення експертизи робочого проєкту «Капітальний ремонт ганків з улаштуванням пандусів будівлі Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (літ. А) по вул. Магістратська, 21 в м. Вінниця», виконаного Приватним підприємством «ТриТетПроект».
В ході проведення експертизи виявилось, що вартість проєктних робіт значно завищено. В наданій кошторисній документації зазначена вартість проєктних робіт – 37 тис. 706 грн., без урахування ПДВ. Вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва складає 206 тис. 944 грн., загальна вартість будівництва (з урахуванням всіх витрат) – 331 тис. 799 грн. Відповідно до табл. А1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 вартість проєктних робіт мала б складати не більше 15 тис. 521 грн. Виконавець проєкту відмовляється надавати розрахунок вартості проєктних робіт, обумовлюючи це тим, що саме таку вартість вони виграли, приймаючи участь у PROZORRO.
Відповідно до п.п.5.1 та п.п.5.2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 кошторисна вартість проєктних робіт для будівництва об'єктів визначається шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проєктних робіт до розрахункової бази. По об'єктах невиробничого призначення розрахунковою базою, до якої застосовують усереднені відсоткові показники вартості проектних робіт, є вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, приведена у поточний рівень цін на момент складання розрахунку. В коментарі до Зміни №2, абзац 5 є роз’яснення «При цьому вартість проектних робіт в подальшому уточнюється виходячи з вартості будівництва, підтвердженої експертним звітом, а договірна ціна встановлюється динамічною».
Як бути у такому випадку експертній організації (чи може експерт «закрити очі» на явне порушення вимог ДСТУ Б Д.1.1-7:2013)? Які документи вимагати від замовника та проєктувальника для підтвердження завідомо завищеної вартості проєктних робіт? Чи необхідно привести вартість у відповідність до вимог ДСТУ та внести зміни в договір між замовником та проєктувальником про зміну вартості проєктних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 9 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011
№ 560, Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014
№ 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання проходження експертизи проекту пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вартість проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації визначається відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-7-2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» (далі – ДСТУ), який носить обов’язковий характер для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії.
Положення ДСТУ передбачають визначення кошторисної вартості проектних робіт для будівництва об’єктів (невиробничого, виробничого призначення та інженерно-транспортної інфраструктури) шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проектних робіт до розрахункової бази. За умови неможливості визначити кошторисну вартість проектних робіт за усередненими відсотковими показниками, для обчислення вартості цих робіт можуть застосовуватися положення додатків Ж та КДСТУ.
Відповідно до розділу 6 ДСТУ ціна пропозиції учасника конкурсних торгів (договірна ціна) на виконання проектно-вишукувальних робіт визначається виходячи з кошторисної вартість цих робіт.
Згідно підпункту 5 пункту 6 статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено: «Цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах».
Виходячи з викладеного, прошу Вас надати роз’яснення стосовно необхідності проведення замовником процедури спрощеної закупівлі на проектні та вишукувальні роботи, та експертизу проектної документації на будівництво так, як вартість даних робіт розрахована на підставі ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПРОЕКТНО-ВИШУКУВАЛЬНИХ РОБІТ ТА ЕКСПЕРТИЗИ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ НА БУДІВНИЦТВО» є незмінна для всіх учасників торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міситься у запиті 1266/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f710ef7-3a90-4b40-a184-671473459a2f&lang=uk-UA
|
|
|
01.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підскажіть будь ласка, відповідно частини 6 статі 3 Цей Закон НЕ ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону (Наше підприємство підпадає під цю категорію), здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:...…..5) товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах; Тож для закупівлі проектних робіт, проведення експертизи, здійснення авторського та технічного наглядів необхідно проводити *без застосування процедур закупівлі? Адже вартість робіт і послуг, на них затверджуються відповідно до повноважень Міністерством розвитку громад та територій України або визначаються в порядку, встановленому зазначеним органами (Тобто відповідно ДСТУ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом, на підставі пункту 5 частини шостої статті 3 Закону.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у пункті 5 частини шостої статті 3 Закону у конкретних випадках.
|