|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами проведеного тендеру між підприємством переможцем торгів (Постачальник) та АТ «Українська залізниця» (Замовник) 18.12.2018р. було укладено Договір поставки транспортних засобів. Відповідними програмами фінансування витрат Замовника на 2018 рік було передбачене фінансування видатків на придбання зазначених транспортних засобів.
Згідно Договору поставки “Х. СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ” цей договір діє до 31.12.2018р. Разом з тим, відповідно до інших положень Договору поставки, поставка товару проводиться протягом 15 днів з дати відправлення заявки Замовником на адресу Постачальника. Така заявка від Замовника надійшла на адресу Постачальника лише наприкінці бюджетного року - 22.12.2018р. Таким чином, з урахуванням вихідних та неробочих днів, 100% Товару Постачальник мав право поставити Замовнику (підписати акт приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році - до 08.01.2019р. включно.
Попередня оплата за Товар не проводилася, а умовами Договору поставки було передбачено, що 100% оплати мала бути перерахована Замовником через 30 днів після здійснення поставки (передачі товару). Разом з тим, вже на наступний бюджетний рік - 2019, відповідними Програмами фінансування витрат Замовника на цей рік на такі цілі коштів передбачено вже не було.
З огляду на викладене, з метою дотримання норм законодавства про державні закупівлі просимо надати відповіді (роз'яснення) на наступні питання:
1. В силу положень ч. 5 ст. 36 Закону України “Про публічні закупівлі” (в редакції закону від 25 грудня 2015 року, що діяв на той момент) чи мав право Покупець (у зазначеній вище ситуації) прийняти 100% Товару від Постачальника (підписати відповідні акти приймання-передачі) вже у наступному бюджетному році (2019) по Договору поставки строк якого закінчений у попередньому бюджетному році (2018) і продовжений сторонами не був?
2. Чи мав право Покупець оплатити Товар прийнятий у вищезазначених обставинах за рахунок невикористаних асигнувань попереднього 2018 року, якщо у наступному 2019 бюджетному році вказані витрати на ці цілі відповідними програмами фінансування Покупця не були передбачені, а Товар (навіть частково) у 2018 році переданий не був ?
3. Чи нестимуть службові особи Покупця відповідальність за порушення законодавства про державні закупівлі у разі прийняття ними Товару (підписання відповідних документів) у вищеописаній ситуації ?
4. Яких заходів мав вжити Покупець у межах чинного законодавства для правомірного приймання Товару у вищеописаній ситуації ?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо продовження строку дії договору та виконання зобов'язань.
Разом з тим норма частини п’ятої статті 36 Закону щодо продовження строку дії договору про закупівлю, укладеного в попередньому році, застосовується замовником саме у разі необхідності проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, достатньому для забезпечення потреби замовника на час проведення такої процедури закупівлі, який не може перевищувати 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Так, статтею 509 ЦКУ встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
|
|
|
11.12.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Публічне акціонерне товариство уклало договір на постачання запасних частин до автомобілів за кодом ДК021:2015: 31610000-5 (електричне обладнання для двигунів і транспортних засобів). Сума договору складає 440 тис. грн. (згідно Закону про Державні закупівлі до порогова вартість предмету закупівлі не перевищує 1 млн.грн)
Запитання 1.
Чи є обовязковим додаток до договору "Специфікація", так як не можливо визначитись з переліком необхідних запасних частин та їх кількості. В товаристві 620 одиниць техніки, купуються запчастини згідно щоденних актів дефектовки.
Запитання 2.
В умовах договору вказаний строк дії договору до 28.11.19р., та внесений такий пункт: "у разі відсутності до дати закінчення чергового строку дії Договору офіційного повідомлення рекомендованим листом від будь-якої із сторін до іншої сторони про небажання продовжувати договірні відносини, строк дії договору вважається кожного разу автоматично продовженим до 28.11. наступного року включно". На даний час залишок суми по договору складає 221 тис. грн.
1. Чи зобовязані ми заключати додаткову угоду на продовження терміну дії договору?
2.Чи маємо право працювати по даному договору до повного його виконання в наступних роках?
Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору у разі здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України (далі – ЦК України та ГК України).
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
У свою чергу, відповідно до статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною четвертою статті 180 ГК України установлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Разом з тим відповідно до частини другої статті 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Поряд з цим, згідно з частиною сьомою статті 180 ГК строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
|
|
|
22.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку року укладено договір на виконання робіт за процедурою відкриті торги. Відповідно до календарного графіку термін виконання робіт становить до 31.12.2020 року.
у звязку з додатковим фінансуванням, виділено кошти на всю суму договору. Чи можемо укласти додаткову угоду на зміну терміну виконання робіт до 31.12.2019 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Разом з тим, статтею 36 Закону визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зазначених в частині четвертій цієї статті Закону.
При цьому частиною п’ятою статті 193 ГК України передбачено, що зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
Крім того, відповідно до частини першої статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Так, відповідно до абзацу другого пункту 18 Загальних умов датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт (будівництво об'єкта) може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника.
|
|
|
19.07.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Юридична особа, яка має багато структурних підрозділів видає НАКАЗ про необхідність внесення в частині змісту проектів Тендерних договорів певних пунктів, а саме.
відповідальність сторін;
Підписанти;
актів прийому та передачі товару.
Питання:
1. Можливе внесення змін в проект договору після Аукціону протігом 10-18 днів,
2. Можливе внесення цих змін шляхом укладанням додаткової угоди після підписання договору та його оприлюднення,
3.Чи являється внесення змін в розділі про відповідальність сторін - істотними умовами
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 583/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d2ffbb9f-c690-4820-9d55-5d8e02fe0ce3&lang=uk-UA
Щодо питання 2
Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. При цьому згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 637 ЦК України).
Щодо питання 3
Частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При цьому зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Разом з тим статтею 36 Закону встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті Закону.
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу Вас надати роз’яснення з наступного питання:
Чи є законною відмова органів Держказначейства в реєстрації договору купівлі-продажу товару з мотивів наявності в ньому норм, передбачених ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України та того що договір стосується придбання товару, а не послуг, враховуючи нижченаведене:
1. договір купівлі-продажу товару укладений без здійснення конкурентного відбору учасників внаслідок відсутності конкуренції з технічних причин на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи;
2. вартість предмета закупівлі 104, 15 тисячі грн.;
3. звіт про укладений договір в системі електронних закупівель відповідно до ст. 10 Закону України «Про публічні закупівлі» оприлюднено.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
При цьому згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, здійснюється без проведення процедур, встановлених Законом.
Водночас згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом.
У свою чергу, відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Статтею 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Таким чином, укладення сторонами та визначення умов договору, який не є договором про закупівлю в розумінні Закону, здійснюється згідно Цивільного та Господарського кодексів України.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|