Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Два рази були відмінені відкриті торги по закупівлі газу на 17 рік, оголошення опубліковувалися в грудні 16-го, предмет закупівлі зазначався по двох ДК 021:2015: 09123000-7 — Природний газ та ДК 016:2010: 06.20.1 — Газ природний, скраплений або в газоподібному стані. Причина - подання менше двох пропозицій, жоден з трейдерів не подав тендерні пропозиції, лише місцевий Газзбут подав. З 01.01.17 діє лише ДК 021:2015. Чи можна розпочати переговорну процедуру чи потрібно знову подавати оголошення на відкриті торги втретє. Умови проведення переговорної процедури за п.4 ч. 2 ст. 35 (якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі ... не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації). Чи можливо в даному випадку розглядати предмет закупівлі як такий, що по-суті не був змінений, при тому що його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника залишаться незмінними?

Відповідь

09.02.2017

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

11542 / 11103

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому у ст. 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі. Реалізовуючи функції, передбачені п.12, п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм ст. 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів змісту поняття “вимоги до учасника” у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 35 Закону встановлено, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до ст. 16, вимоги, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити і не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. У той же час Закон не містить визначення поняття “вимоги до учасника”, в тому числі в контексті п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону. У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступні питання: 1. Чи охоплює поняття “вимоги до учасника”, яке вживається у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, зазначені замовником у тендерній документації: – кваліфікаційні критерії згідно із ст. 16 Закону та вимоги щодо способу їх документального підтвердження? – вимоги до учасників згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 17 Закону та щодо надання учасником (переможцем) процедури закупівлі підтвердження його відповідності встановленим вимогам відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону? – інші вимоги до учасників, які були зазначені замовником згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону як інша інформації (зокрема, щодо наявності в учасника спеціального дозволу або ліцензії, сертифікованої системи управління якістю тощо)? 2. Чи поширюється п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону на випадки, коли замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, у разі якщо під час проведення двох тендерів замовником у тендерних документаціях були зазначені різні кваліфікаційні критерії (наприклад, у першому випадку – наявність обладнання та матеріально-технічної бази, а також наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а у другому випадку – лише наявність обладнання та матеріально-технічної бази) за умови незмінності вимог до предмета закупівлі, його технічних, якісних та інших характеристик. Просимо також розглянути можливість надання узагальненої відповіді на питання, які були порушені у цьому та попередніх запитах нашої організації щодо переговорної процедури.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.

У свою чергу, тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (пункт 2 частини другої статті 22 Закону).

Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Натомість під час проведення переговорів згідно частини першої статті 35 Закону замовник вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону. Водночас вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов’язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію.

Таким чином, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також кваліфікаційні та інші вимоги до учасника (за виключенням вимог, передбачених статтею 17 Закону) не відрізнятимуться від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону. У інших випадках підстави для застосування замовником переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону відсутні.

Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 3 Закону, а саме таких як максимальна економія, недискримінація учасників, запобігання зловживанням.

20.09.2017

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

11319 / 11077

Доброго дня! В 2016 році замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, проведено процедуру закупівлі робіт та укладено договір №1 на суму 10,9млн.грн. 23.06.2017р. прийнято рішення про проведення переговорної процедури відповідно п.6 ст.35 Закону, розміщено повідомлення про намір укласти договір з попереднім виконавцем робіт у сумі 4млн.грн. 20.07.2017р. укладається додаткова угода до договору №1 від 2016р., згідно якої зменшено договірну ціну до 6,7млн.грн. 27.07.2017р. за результатами переговорної процедури укладається договір №2 у сумі 4млн.грн. Питання: чи було порушено Закон у зв’язку з тим, що на момент укладення угоди №2 від 27.07.2017р. у сумі 4млн.грн., вартість по першій угоді складала 6,7млн.грн. Тобто вартість додаткових робіт перевищила 50 відсотків.

Відповідь

Відповідно до частини першої статті 36 Закону про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому частиною третьою статті 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Водночас зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (частина друга статті 632 ЦК України). При цьому згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених у цій статті Закону.

У свою чергу, відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону.

Так, згідно з пунктом 6 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі необхідності проведення додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту за сукупності таких умов: договір буде укладено з попереднім виконавцем цих робіт, такі роботи технічно чи економічно пов'язані з головним (первинним) договором; загальна вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору.

Ураховуючи викладене, 50 відсотків відраховується від вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього.

20.01.2017

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

11300 / 11034

Доброго дня! Просимо надати роз’яснення стосовно таких питань. 1. Чи може бути застосована переговорна процедура при закупівлі послуг стаціонарного телефонного зв’язку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» у ПАТ «Укртелеком»? Враховуючи те, що зазначене товариство хоча і не входить до зведеного переліку суб’єктів природних монополій, що складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до розпорядження АКУ від 28 листопада 2012 року № 874-р, але є одним з операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринку послуг транзиту трафіка на мережах фіксованого та рухомого (мобільного) телефонного зв’язку відповідно до рішення НКРЗІ від 01.03.2016 р. № 111 «Про результати аналізу ринку послуг транзиту трафіка на мережах фіксованого та рухомого (мобільного) телефонного зв’язку і накладення на операторів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою регуляторних зобов’язань». 2. Чи можна застосувати переговорну процедуру, визначену п. 5 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (додаткова закупівля в того самого постачальника) при закупівлі послуг стаціонарного телефонного зв’язку на 2017 рік, якщо строк договору про надання цих послуг на 2016 рік закінчився 31.12.2016 р. і обов’язки виконавця за вказаним договором виконані в повному обсязі?

Відповідь

20.12.2016

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

11120 / 10890

В яких випадках застосовується переговорна скорочена процедура закупівлі?

Відповідь