|
|
12.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 19.05.23 змінено підставу для укладення прямого договору у підпункті 3 пункту 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), що полягає у наступному:
Замовник може укласти прямий договір у разі, коли він не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та / або електронного каталогу, що повинно бути документально підтверджено замовником, якщо публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються для, зокрема: -будівництва, облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб; - будівництва, поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів;
Просимо пояснити з якою метою було звужено даний перелік? Оскільки відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво видами будівництва є нове будівництво, реконструкція та капітальний ремонт.
Чи такими змінами Мінекономіки хотіло сказати, що з 19.05.2023 ця підстава не застосовуватиметься у разі необхідності здійснити реконструкцію чи капітальний ремонт місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб чи захисних споруд цивільного захисту?
Чи такі зазначені види робіт можуть бути закуплені замовником у разі закупівлі будівництва за пп 3 п 13 Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.08.2022 № 3323-04/58791-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо переліку виключень), від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50213-06%20
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - Порядок). Пунктом 10 Особливостей визначено, що замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Згідно з пунктом 3 розділу II Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Пунктом 13 Особливостей встановлено широкий перелік випадків, коли придбання замовником товарів, робіт і послуг може здійснюватися без застосування електронної системи закупівель (далі - ЕСЗ), шляхом укладання прямих договорів, з подальшим розміщенням в ЕСЗ відповідних звітів про такі договори, а також інформації про внесення змін до договорів.Такі положення встановлені у тому числі для випадку, передбаченого пудпунктом 3 пункту 13 Особливостей у разі, коли замовник не може дотриматися строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів та/або електронного каталогу, що повинно бути документально підтверджено замовником, якщо публічні закупівлі товарів, робіт і послуг здійснюються саме для будівництва, облаштування місць проживання внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб; будівництва, поточного ремонту, облаштування захисних споруд цивільного захисту, в тому числі споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів. Разом з тим віднесення предметів закупівлі до таких, що вказані пудпунктом 3 пункту 13 Особливостей здійснюється з дотриманням законодавства. Рішення щодо можливості придбання товарів, робіт та послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель/електронних каталогів приймається замовником самостійно. |
|
|
27.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому наразі ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» втратив чинність на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій № 281 від 01.11.2021, яким в тому числі затверджено кошторисні норми -КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва» та КНУ «Настанова з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво».
Як бути замовнику при здійсненні закупівлі робіт, а саме проектно-кошторисній документації (далі -ПКД), до якої входять суми на розробку ПКД, роботи, технічний нагляд та авторський нагляд якщо вартісні межі- розробка ПКД- 100тис. грн. , роботи-1,7 млн. грн, технічний та авторський нагляд-200 тис ? Все перераховане є роботами в розумінні Закону та проводиться на одному об’єкті, при цьому закуповується окремо, спочатку розробка ПКД, потім роботи, а потім технічний та авторський нагляд.
Чи повинен замовник в такому випадку проводити окремо спочатку відкриті торги на закупівлю ПКД, потім відкриті торги на роботи, а потім відкриті торги на технічний та авторський нагляд з огляду на те, що всі зазначені роботи мають здійснюватися на одному об’єкті?
Або замовник в даному випадку виходячі з вартісних меж закупівлі укладає прямий договір про закупівлю ПКД, потім проводить відкриті торги на закупівлю робіт, та закуповує технічний та авторський нагдяд шляхом укладання прямого договору про закупівлю.
Які дії замовника в такій ситуації будуть правильними з точки зору наказу Мінекономіки №708 та державних будівельних норм?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
07.03.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки № 708 від 15.04.2020, врегульоване питання визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту.
1) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 100 доріг міста, які мають власні інвентарні номери та знаходяться на балансі комунального підприємства міста) без розробки проектної документації. На момент оголошення закупівлі нам відомий лише орієнтовний обсяг надання послуг, адже на момент здійснення самого ремонту після проведення торгів обсяг надання послуг може змінитися (наприклад, через погодні умови в зимово-весняний період).
Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 100 доріг міста (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 100 доріг міста, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)?
Приклад таких закупівель:
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-27-005353-a
https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-01-31-016601-a
Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного дрібного ремонту проїзної частини автомобільних доріг в м. Покров Дніпропетровської області за кожною дорогою окремо (відповідно буде 100 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад:
- «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Вишнева в м. Покров Дніпропетровської області»
- «Поточний дрібний ремонт проїзної частини автомобільної дороги по вул. Центральна в м. Покров Дніпропетровської області» і так всі 100 доріг міста?
2) Ми плануємо оголосити закупівлю послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області (нам потрібно відремонтувати 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які є комунальною власністю територіальної громади, але по ним не визначений балансоутримувач та вони не мають інвентарних номерів) без розробки проектної документації.
Як правильно визначити предмет закупівлі в цьому випадку? Чи можна визначити предмет закупівлі як «Поточний ремонт внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області» з очікуваною вартістю поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг міста, які потребують ремонту (відповідно одне технічне завдання чи дефектний акт на загальний обсяг поточного ремонту всіх 20 внутрішньоквартальних доріг, а місце надання послуг: 53300, Україна, Дніпропетровська область, м.Покров, згідно переліку внутрішньоквартальних доріг комунальної власності м.Покров, що зазначені в тендерній документації)?
Або потрібно визначати предмет закупівлі послуг з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг житлових будинків в м.Покров Дніпропетровської області за кожною внутрішньоквартальною дорогою окремо (відповідно буде 20 предметів закупівлі з окремими технічними завданнями), наприклад:
- «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 35 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області»
- «Поточний ремонт внутрішньоквартальної дороги житлового будинку № 59 по вул. Центральна в м.Покров Дніпропетровської області» і так всі 20 внутрішньоквартальних доріг міста?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a88 4&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Так, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, Відповідно до пункту 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури — наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо. Отже, при закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається, зокрема за кожним окремим лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
02.03.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
доброго дня. допоможіть визначити предмет закупівлі по поточному ремонту доріг. Якщо треба провести поточний ремонт двох провулків між паралельними вулицями, назв у провулків немає. Як описати ці провулки в предметі закупівлі? Наприклад, один провулок між вулицею Миру 10 та вул.Шевченка 50, другий провулок між вул.Миру 33 та вул.Шевченка 78.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
22.02.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В сфері благоустрою м. Біла Церква обліковується 303 вулиці, загальною протяжністю 453 км., в тому числі з твердим покриттям 320 км. з удосконаленим покриттям 133 км. На даний час в межах міста є 9 автомобільних, 2 пішохідних мости і 3 шляхопроводи. Експлуатується 45 світлофорних об’єкти, 32 колектори зовнішньої зливової каналізації довжиною 51,9 кілометра.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Порядку визначення предмету закупівлі» затвердженого наказом №708 від 15.04.2020року Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Згідно з ДБН А.2.2-3-2014 Лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури це наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо.
Враховуючи вищевикладене, та усвідомлюючи що в Замовника на балансі комунальні вулиці та дороги, а не дороги загального користування (див. Закон України "Про автомобільні дороги"), просимо надати роз’яснення з питання чи елементи благоустрою такі як тротуари, колектори зливової каналізації, мережі зовнішнього освітлення є лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури, чи лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури може бути виключно об'єкт благоустрою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику: у сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв’язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті; у сфері розвитку, будівництва, реконструкції, ремонту, облаштування та модернізації пунктів пропуску через державний кордон, їх утримання та експлуатації; у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, житлової політики; у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами; у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері з відновлення регіонів, територій та інфраструктури, що постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду; у сфері контролю житлово-комунального господарства; у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.
Тому з порушеного питання слід звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|