|
|
15.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Плануємо здійснити закупівлю запасні частини до автомобілів (Камаз, ЗІЛ, ГАЗ)за процедурою відкритих торгів. Попередньо поставлені запчастини мали дуже погану якість в частині їх експлуатаці. Запчастини були виробника "Дорожня карта" які виготовляються в КНР і мають дуже погані експлуатаційні показники хоча за своїм зовнішнім виглядом ідентичні хорошим запчастинам. Під час приймання продукції неможливо визначити її якість доприкладу підшипники мають загальноприйняту абривіатуру ітд проте погано служать (якість металу).Чи можливо в технічних характеристиках при закупівлі вказати: Запчастини торгової марки "Дорожня карта" до розгяду не приймаються або ж крім запчастини виробництва КНР до розгяду не приймаються. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.04.2020) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 31 частини першої статті 1 Закону передбачено, що тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 23 Закону технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".
З огляду на викладене, замовник самостійно визначає необхідні технічні характеристики предмета закупівлі, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства.
|
|
|
15.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Навчальний заклад провів спрощену закупівлю та уклав договір з учасником на постачання електричної енергії з ТОВ Промгазсіті з 05.02.2021р. Постачальник з яким був укладений договір у 2020 р. вимагає оплату за спожиту електричну енергію за січень 2021р., аде договірні відносини відсутні. Як нам вирішити це питання? Який договір і з ким училище повинно укласти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 54/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c8ec071f-9996-4d6c-aa76-d963a48752ea&lang=uk-UA
|
|
|
13.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати роз'яснення щодо застосування наведених у моєму запиті положень Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) СТОСОВНО САМЕ СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. Також звертаю Вашу увагу, що попередні роз'яснення Міністерства стосувалися внесення змін до проекту договору про закупівлю ЯК ЧАСТИНИ ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ЗА ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЛІ. Так пунктом 8 частини 2 статті 22 Закону вказано, що: «У тендерній документації зазначаються такі відомості: 8) проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов». У свою чергу пунктами 31 та 13 частини 1 статті 1 Закону, передбачено, що: 1) тендерна документація - документація щодо умов проведення ТЕНДЕРУ; 2) конкурентна процедура закупівлі (далі - ТЕНДЕР) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Виходячи з наведеного, проект договору, який публікується разом з оголошенням про проведення спрощеної закупівлі (у відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону) не є частиною тендерної документації, так як спрощена закупівля згідно із статтею 13 Закону не є процедурою закупівлі. На це звертається увага також у відповідних інфобоксах Prozorro.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону: умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/ПРОПОЗИЦІЇ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЕЛЕКТРОННОГО АУКЦІОНУ (у тому числі ціни за одиницю товару) ПЕРЕМОЖЦЯ процедури закупівлі/СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
А пунктами 19 та 24 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що: 1) переможець спрощеної закупівлі - учасник, пропозиція якого відповідає всім умовам, ЩО ВИЗНАЧЕННІ В ОГОЛОШЕННІ про проведення спрощеної закупівлі, ВИМОГАМ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ і визнана найбільш економічно вигідною та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю; 2) пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до ОГОЛОШЕННЯ про проведення спрощеної закупівлі та ВИМОГ ДО ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ.
Тобто в Законі не має вказівок на те, що учасник СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та його пропозиція подається у відповідності до проекту договору про закупівлю.
Тобто, виходячи з наведеного, можна дійти висновку, що є можливим внесення змін до договору про закупівлю (ДО УМОВ, ЯКІ НЕ Є ІСТОТНИМИ УМОВАМИ ДОГОВОРУ ПРО ЗАКУПІВЛЮ (істотні умови договору про закупівлю змінюються в порядку, встановленому статтею 41 Закону)), який укладено за результатами СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ. І те, що він буде відрізнятися від проекту договору про закупівлю, який публікувався під час проведення СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ, не є порушенням Закону.
Чи це твердження є помилковим?
Окремо хочу наголосити, що попередні роз’яснення Міністерства нажаль не відповідають на моє питання, адже, по-перше, стосувалися старої редакції Закону, по-друге, стосувалися ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ, по-третє стосувалися внесення змін до ІСТОТНИХ умов договору, та по-четверте, стосувалися питання ПУБЛІКАЦІЇ змін до договору про закупівлю. Моє питання стосується саме внесення змін до НЕІСТОТНИХ УМОВ ДОГОВОРУ, укладеного за результатами СПРОЩЕНОЇ закупівлі, та не стосується питання їх публікації.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з частини першої статті 1 Закону та частини п'ятнадцятої статті 14 Закону, договір про закупівлю, за результатами проведення спрощеної закупівлі, укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, зокрема, вимог статті 41 Закону.
При цьому статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі
При цьому згідно статті 43 Закону договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону.
Інформація щодо укладення договору про закупівлю відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас докладно з порядком здійснення спрощених закупівель пропонуємо ознайомитися у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=k-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми : “Нові методи здійснення закупівель, які визначені новою редакцією Закону” та “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
12.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII), на відміну від Закону в попередній редакції, визначає договір про закупівлю як господарський договір.
Так, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII (як і частиною першої статті 36 попередньої його редакції) передбачено, що договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з огляду на особливості, визначені Законом № 922-VIII.
Відповідно до частини першої статті 55 ГК України суб’єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суб’єктами господарювання є:
1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, а згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянина визнають суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу.
Таким чином, договір, стороною якого є негосподарюючий суб’єкт — фізична особа (не зареєстрована як підприємець), не є господарським договором, оскільки не породжує господарських зобов’язань.
Викладене дає можливість дійти висновку, що фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (не зареєстрована як підприємець), не може бути стороною господарського договору, а отже й договору про закупівлю в розумінні пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII.
При цьому слід зауважити, що нова редакція Закону № 922-VIII (як і чинний Закон) не встановлює жодних обмежень для участі в процедурах закупівель / спрощених процедурах фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання). Навпаки, пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII прямо передбачено, що учасником процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем може бути й фізична особа (без законодавчо встановлених вимог щодо наявності в неї певного правового статусу), а згідно з частиною другою статті 5 цього ж Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах.
Водночас у зазначених вище випадках договір, який опосередковує правовідносини між фізичною особою і замовником, укладають за правилами Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Він не є господарським договором, тож не відповідає визначенню поняття «договір про закупівлю», яке міститься в новій редакції Закону № 922-VIII.
Виходячи з викладеного та з метою недопущення сторонами порушень редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» просить надати роз′яснення з наступних питань:
- Чи можливо укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених процедур, як господарського договору, між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?
- Чи можливо у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель (стаття 3 Закону) укладення договору між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 208/2020:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=97fc3d57-a239-4b1b-9915-a339d0c4ba3f&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
12.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пп. 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп не мають права укладати договори з органами місцевого самоврядування. Якщо ж учасник – ФОП, який застосовує спрощену систему оподаткування першої та другої груп подав пропозицію щодо участі у спрощеній закупівлі, що оголошена органом місцевого самоврядування, чи може замовник відхилити пропозицію такого учасника? Якщо так, то на якій підставі? Адже ч. 13 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачає вичерпний перелік для відхилення пропозиції Учасника.
Чи може замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановити вимогу наступного змісту: «До участі в закупівлі не допускаються учасники фізичні особи-підприємці , які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп, на підставі ст. 291 Податкового кодексу України»? Чи не буде така вимога вважатися дискримінаційною відносно учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок проведення спрощених закупівель встановлений статтею 14 Закону. При цьому підстави для відхилення пропозиції замовником передбачені частиною 13 статті 14 і, зокрема, стосуються випадку, у разі якого пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Своєю чергою, виходячи з частини третьої статті 14 Закону, умови про проведення спрощеної закупівлі, що містяться в оголошенні, встановлюються замовником самостійно та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Крім цього, згідно з частиною сьомою статті 14 Закону у період уточнення інформації учасники спрощеної закупівлі мають право звернутися до замовника через електронну систему закупівель за роз’ясненням, зокрема щодо інформації, зазначеної в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Усі звернення за роз’ясненнями, звернення з вимогою щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник протягом одного робочого дня з дня їх оприлюднення зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі, які оприлюднюються в електронній системі закупівель, та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі.
|