Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Згідно з абзацом третім частини третьої статті 17 Закону замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 1 і 7 частини першої цієї статті.

Таким чином, тендерна документація повинна містити вимогу про надання учасниками виключно у довільній формі інформації про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій статті 17 Закону, за винятком пунктів 1 і 7 частини першої статті 17 Закону.

При цьому переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених статтею 17 Закону.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 32 Закону у разі, зокрема  ненадання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника та визначає переможця серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d480b3f3-3a60-42f4-8288-3539fad88263&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах  189/2017 від 10.01.2017 та 709/2017 від 05.07.2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a9afe067-8862-4155-826e-deaee7cc2223&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c06ad1f3-6eb7-47a0-bf62-d0701c008ef2&lang=uk-UA

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-06/38247-06 “Щодо застосування законодавства у сфері закупівель”, який містить інформацію щодо кінцевого бенефіціарного власника. При цьому виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою замовника самостійно.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.

Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.

Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.

Таким чином, замовник самостійно приймає відповідні рішення, необхідні для реалізації своїх функцій, дотримуючись принципів закупівель та мети Закону.

У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.

Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 94/2016 та 82/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b6a5f7f9-c28d-47e9-a028-d5f1ba23d8a3&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06e168a1-038f-4292-96ca-34be3ca4d7da&lang=uk-UA