|
|
18.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень абзацу 2 Наказу МЕРТ №454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (Далі - Наказ) з 17.01.2017 товари та послуги визначаються за показником четвертої цифри основного словника на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”. При цьому до момента внесення змін в Наказ визначення предмету передбачалось за показником третьої - п'ятої цифри основного словника. Прошу надати роз'яснення, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, але предмет закупівлі в відкритих торгах визначався відповідно до норм попередньої редакції Наказу, а саме за класифікатором ДК 016:2010 та ДК 021:2015 (за третьою цифрою), чи може замовник провести переговорну процедуру, та визначити предмет закупівлі за четвертою цифрою?
Наразі мається на увазі визначення предмету закупівлі за четвертою цифрою відповідно до визначеної в відкритих торгах третьої цифри, наприклад, 09100000-0 — Паливо (відкриті торги), 09130000-9 — Нафта і дистиляти (переговорна процедура).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
05.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Відповідно до аб. 4 ч. 1 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищу 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов`язково оприлюбнюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Окрім цього ч. 3 ст 2 Закону передбачені випадки на які не поширюється дія цього Закону, а також ч 4. ст. 2 ЗУ передбачені додаткові випадки на які не поширюється Закон.
Чи означає це, що непотрібно оприлюднювати звіт про укладенні договори, якщо Замовник здійснює закупівлю посилаючись на ч.4 ЗУ "Про публічні закупівлі"? Наприклад закупівля товарів, робіт і послуг, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами (п.1 ч.4 ст. 2 ЗУ "Про публічні закупівлі") Чи потрібно у такому випадку подавати звіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частинами третьою та четвертою статті 2 Закону та є вичерпним.
Таким чином, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія Закону та підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, не поширюється на закупівлі предметів закупівлі, визначених у частинах третій та четвертій статті 2 Закону.
|
|
|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
На 2017 рік предмет закупівлі товарів/послуг визначається по ДК 021:2015 за третім-п’ятим знаком . Але Мінекономрозвиткурозробило проект змін до Порядку визначення предмета закупівлізатвердженого наказом від 17.03.2016 № 454. Проект знаходиться на погодженні і післяйогореєстрації в Мінюсті буде введено в дію. Відповідно до даного проекту предмет закупівлі буде визначатись по четвертому знаку ДК 021:2015.
Як бути Замовникусьогодні адже закупівля потребує затвердження річного плану, а зміни ще не набули чинності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Згідно ч. 1 ст. 25 Закону документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інформація від учасника про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, вимогам, визначеним у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Запитання: якщо замовником визначено окремі частини предмету закупівлі (лоти), а учасник процедури закупівлі подає пропозицію щодо декількох лотів, чи повинен такий учасник завантажувати всі документи тендерної пропозиції, що вимагаються згідно тендерної документації (довідки про відповідність вимогам ст. 16-17 Закону, тощо), до кожного лоту окремо? Відповідно чи повинен замовник відхилити тендерну пропозицію учасника щодо окремого з декількох лотів, якщо за таким лотом учасником не завантажено відповідних документів тендерної пропозиції, але при цьому учасником завантажено всі необхідні документи щодо іншого лоту (лотів), згідно якого (яких) учасником подано тендерну пропозицію, та такі документи у повній мірі відповідають вимогам тендерної документації, підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у процедурі закупівлі, тощо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Частиною другою статті 22 Закону встановлено, що тендерна документація повинна містити, зокрема, інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота).
Згідно з пунктом 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Крім того, відповідно до частини першої статті 25 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
З огляду на викладене, у разі якщо замовником визначено предмет закупівлі без поділу його на частини (лоти), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо такого предмета закупівлі.
При цьому, у випадку якщо замовником здійснюється закупівля за визначеними окремими частинами предмета закупівлі (лотами), тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі в електронному вигляді через електронну систему закупівель відповідно до вимог тендерної документації щодо окремої частини предмета закупівлі (лота).
Поряд з цим виходячи зі змісту статей 22, 25 та 28 Закону, розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо.
При цьому замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації згідно зі статтею 30 Закону.
|
|
|
25.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи буде можливість для Замовників обєднувати лоти різних груп, для більш ефектиінішої роботи в ЕСЗ. Виникає велика кількість допорогових процедур по лотово (мясо, олія, сир,риба,крупа,інше). Наприклад основна група СРV"15000000-8 - до якої входятять:
15000000-8 - Продукти харчування, напої, тютюн та супутня продукція
15100000-9 - Продукція тваринництва, м'ясо та м'ясопродукти
15200000-0 - Рибні страви та пресерви
15300000-1 - Фрукти, овочі та супутня продукція
15400000-2 - Олії та тваринні і рослинні жири
15500000-3 - Молочні продукти
15600000-4 - Продукція борошномельно-круп'яної промисловості, крохмалі та крохмалепродукти
15700000-5 - Корми для тварин
15800000-6 - Продукти харчування різні
15900000-7 - Напої, тютюн та супутня продукція
Оскільки не дозволяється розташовувати лоти з різних груп CPV класифікатора в одному тендері.
Ми як Замовник зацікавлені провести одну процедуру закупівлі, ніж 100 допорогових.
Якщо ж така можливість буде, то це з економить багато часу та ефективність роботи організації в роботі проведення харчування та інших видів предмета закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що інформація щодо визначення предмета закупівлі міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37708-07 “Щодо визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Принагідно інформуємо, що наразі Мінекономрозвитку опрацьовується питання конкретизації показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі та ведеться робота щодо внесення відповіних змін до наказу.
|