Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
26.02.2021 Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору Розширений перегляд
4778 / 4912
До затвердження кошторису Замовник, маючи планові вартісні показники, провів переговорну процедуру закупівлі послуг з централізованого водопостачання та уклав із Учасником договір з періодом надання послуг з 01.01.2021 р по 31.12.2021 р., обсяг послуг (який дорівнює обсягу минулого року) – 20 000 куб.м. (за місяць споживається 1666, 7 куб.м. = 20 000 куб.м./12) , тариф 13,344 грн./куб. м., на суму договору 266880 грн. Після укладення договору замовник отримав затверджений кошторис, у якому на послуги з водопостачання виділено лише 200 164 грн. При зверненні до Казначейства для реєстрації зобов’язань, Казначейство відмовило у реєстрації та повернуло замовнику договір у зв’язку із тим, що сума договору перевищує суму кошторисних призначень. Річний обсяг послуг замовник зменшити не може, оскільки він зазначений з розрахунку максимальної економії споживання послуг, тобто обсяг послуг не може бути меншим 1666, 7 куб.м. на місяць та меншим 20 000 куб.м. за рік. Просимо надати більш детальне роз’яснення з наступних питань: 1. Чи потрібно замовнику у такому випадку відміняти процедуру закупівлі та проводити нову процедуру на менший період надання послуг, оскільки мінімальний обсяг споживання послуг не може бути менший 1666, 7 куб.м.? І чи має право замовник потім додатково провести закупівлю на залишившийся термін до кінця 2021року та на підставі яких документів, якщо за річним кошторисом кошти будуть вже використані? 2. Чи мають право сторони змінити істотні умови договору, а саме зменшити період надання послуг (при цьому зменшиться обсяг послуг по договору та сума договору), незалежно від того, що переговорна процедура була проведена на весь бюджетний рік (12 місяців)? (Приклад: договір буде з періодом надання послуг з 01.01.2021 р. по 30.09.2021р., обсяг послуг за місяць залишиться незмінним1666, 7 куб.м., але за рахунок зменшення періоду надання послуг з 12 місяців на 9 місяців загальний обсяг по договору зменшиться – 15000,3 куб.м., тариф 13,344 грн./куб. м., відповідно і сума договору зменшиться - 200164 грн.). На які статті Закону України «Про публічні закупівлі», сторони повинні посилатись у додатковій угоді до договору у такому випадку для подальшої реєстрації такої угоди у Казначействі? Та чи зможуть потім сторони знов змінити додатковою угодою період надання послуг у бік збільшення та на підставі чого? 3. Чи правомірні дії замовника, який пропонує залишити незмінним період надання послуг, зменшивши обсяг договірного споживання послуг (у тому числі зменшивши обсяги місячного споживання послуг) у зв’язку із чим зменшиться і ціна договору, посилаючись на п.1ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Та яку відповідальність буде нести замовник, якщо він перевищить місячний обсяг споживання послуг та річний обсяг в цілому, якщо кошторисом сума коштів за перевищення обсягів не передбачена?
Відповідь
25.02.2021 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
3776 / 3865
Замовником в окремих сферах діяльності(монополіст) оголошено проведення спрощеної процедури:1) перший раз процедура не відьулася у зв'язку з відсутність учаників; 2)другий раз(повторно) процудура відбулася але пропозиції учасників не відповідали вимогам докуметації у зв'язку з чим усі пропозиції учасників були відхиленні а електронна система автоматично відмінила закупівлю згідно ч.18 ст.14; 3)замовником повторно оголошено спрощену закупівлю та знову закупівля не відбулася згідно ч.18 ст.14. Чи можемо замовник укласти прямий договір? керуючись п.1 ч.7 ст.3 Закону
Відповідь
20.02.2021 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
5291 / 5348
Доброго дня! Національний банк України звертається до Вас за консультацією, в частині подальших дій Замовника, відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», щодо закупівлі природного газу, в разі ситуації: - відкриті торги відмінено на підставі пункту 3 частини 2 статті 32 Закону, оскільки відхилено всі тендерні пропозиції згідно з Законом; - проводиться повторна процедура та можливість продовження договору відповідно до пункту 6 статті 41 Закону «Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку», використано. Замовник залишається без природного газу, при цьому, в нього не має можливості звернутися до постачальника «останньої надії». Відповідно до Постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил постачання природного газу» від 30.09.2015 № 2496 (зі змінами) Постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об’єкта в таких випадках: - банкрутство, ліквідація попереднього постачальника природного газу; - зупинення або анулювання ліцензії на постачання природного газу попереднього постачальника. Прохання надати відповідь щодо можливості забезпечення природним газом відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», якщо застосування прямого договору (тільки до 200 тис. грн) відповідно до вимог пункту 2 частини 7 статті 3 «Якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку із виникнення об'єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі» забезпечує потреби лише на 3-4 дні. Дякую.
Відповідь
12.02.2021 Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
4426 / 4564
16.12.2020 року Замовником - Адміністрацією Корабельного району Миколаївської міської ради (ЄДРПОУ 05410607) оголошено відкриті торги на закупівлю: Охоронні послуги, ДК 021-2015:79710000-4(Послуги фізичної охорони адміністративної будівлі та прилеглої території адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради за адресою: пр. Богоявленський, 314) - Ідентифікатор закупівлі UA-2020-12-16-008596-c. 13.01.2021 року згідно протоколу засідання тендерного комітету № 34/01/2021 Замовником було відмінено процедуру відкритих торгів з підстави, що передбачена п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону: неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель, а саме порушення строків розгляду тендерної пропозиції. Також вказано, що «Замовником допущено порушення ч. 10 ст. 29 Закону Україна «Про публічні закупівлі» (строк розгляду тендерної пропозиції перевищує п’ять робочих днів)». КІНЦЕВА ДАТА ОСКАРЖЕННЯ РІШЕННЯ ПРО ВІДМІНУ - 24.01.2021, 00:00 16.01.2021 року ТОВ «ВАРТА ВІП БЕЗПЕКА» звернулось за захистом своїх прав та інтересів до органу оскарження на рішення Замовника про відміну процедури відкритих торгів закупівлі UA-2020-12-16-008596-c. 18.01.2021 року рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель №769-р/пк-пз Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРТА ВІП БЕЗПЕКА" від 16 січня 2021 № UA-2020-12-16-008596-c.b1 прийнято до розгляду, призначена дата розгляду скарги на 28.01.2021 о 12:00 та зобов’язано Замовнику протягом трьох робочих днів з дня отримання запиту надіслати в електронному вигляді органу оскарження відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення Процедури закупівель, пояснення по суті Скарги, а також додаткову інформацію, що стосується проведення Замовником Процедури закупівлі, яку Замовник вважає за необхідне надати. 20.01.2021 року Замовником - Адміністрацією Корабельного району Миколаївської міської ради в систему прозорро завантажено інформаційний лист від 20.01.2021 року № 159/05.01.02-01 – відповідь на скаргу про порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Тобто, Замовник був обізнаний про розгляд вказаної скарги щодо рішення про відміну закупівлі UA-2020-12-16-008596-c. 29.01.2021 року в системі прозорро оприлюднена Інформація про резолютивну частину рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель стосовно скарги товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРТА ВІП БЕЗПЕКА» та зобов'язано Адміністрацію Корабельного району Миколаївської міської ради скасувати рішення про відміну процедури закупівлі — " Охоронні послуги, ДК 021-2015: 79710000- 4 (Послуги фізичної охорони адміністративної будівлі та прилеглої території адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради за адресою: пр. Богоявленський, 314)", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2020-12-16-008596-c. 02.02.2021 року в системі прозорро оприлюднено рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за №1530-р/пк-пз від 28.01.2021. На даний час вказане рішення АМКУ не виконано. Прошу провести перевірку викладених фактів та вжити заходів в межах компетенції.
Відповідь
12.02.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
3368 / 3188
Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII), на відміну від Закону в попередній редакції, визначає договір про закупівлю як господарський договір. Так, частиною першою статті 41 Закону № 922-VIII (як і частиною першої статті 36 попередньої його редакції) передбачено, що договір про закупівлю укладають відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України з огляду на особливості, визначені Законом № 922-VIII. Відповідно до частини першої статті 55 ГК України суб’єктами господарювання визнають учасників господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і відповідають за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суб’єктами господарювання є: 1. господарські організації — юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2. громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Частиною першою статті 58 ГК України визначено, що суб’єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом, а згідно з частиною першою статті 128 ГК України громадянина визнають суб’єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього кодексу. Таким чином, договір, стороною якого є негосподарюючий суб’єкт — фізична особа (не зареєстрована як підприємець), не є господарським договором, оскільки не породжує господарських зобов’язань. Викладене дає можливість дійти висновку, що фізична особа, яка не є суб’єктом господарювання (не зареєстрована як підприємець), не може бути стороною господарського договору, а отже й договору про закупівлю в розумінні пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII. При цьому слід зауважити, що нова редакція Закону № 922-VIII (як і чинний Закон) не встановлює жодних обмежень для участі в процедурах закупівель / спрощених процедурах фізичних осіб, які не є підприємцями (суб’єктами господарювання). Навпаки, пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону № 922-VIII прямо передбачено, що учасником процедури закупівлі / спрощеної закупівлі з юридичною особою чи фізичною особою-підприємцем може бути й фізична особа (без законодавчо встановлених вимог щодо наявності в неї певного правового статусу), а згідно з частиною другою статті 5 цього ж Закону учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель / спрощених закупівлях на рівних умовах. Водночас у зазначених вище випадках договір, який опосередковує правовідносини між фізичною особою і замовником, укладають за правилами Цивільного кодексу України (далі — ЦК України). Він не є господарським договором, тож не відповідає визначенню поняття «договір про закупівлю», яке міститься в новій редакції Закону № 922-VIII. Виходячи з викладеного та з метою недопущення сторонами порушень редакція журналу «Радник в сфері державних закупівель» просить надати роз′яснення з наступних питань: - Чи можливо укладення договору про закупівлю за результатами проведення процедур закупівель / спрощених процедур, як господарського договору, між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)? - Чи можливо у разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель (стаття 3 Закону) укладення договору між замовником та учасником — фізичною особою, яка не є підприємцем (суб’єктом господарювання)?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2