|
|
31.10.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Прошу надати консультацію стосовно закупівлі технічного нагляду за об'єктом будівництва: Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 послуги з технічного нагляду за об'єктом будівництва класифікуються за Кодом CPV 71000000-8 Архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги. п.22 ст.1 ЗУ "Про публічні закупівлі" визначено, що роботи - проектування, будівництво нових,... та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи... та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва, включені до зведеного кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення «роботи» у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі», що підтверджується позицією Мінекономрозвитку України з цього питання в листі за № 3302-01/38216-06 від 25.11.2016р. Питання: за яким кодом CPV класифікувати послуги з технічного нагляду у випадку включення їх до зведеного кошторисного розрахунку та віднесення їх до "робіт" у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"? Чи слід змінювати в такому випадку Код CPV «послуги» на Код CPV «роботи»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
29.10.2018
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дякую за відповідь на запит 892/2018, але деякі питання залишилися поза межами наданої відповіді. З урахуванням відповіді на запит 208/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f7065d7f-3c7c-40ec-b155-8d15b1c8bd3a, прошу надати відповідь:
- Чи залишається можливість використання безприбуткових договорів відшкодування витрат електроенергії за умови впровадження нових положень Закону «Про ринок електричної енергії»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, в якому розглянуто питання видатків замовника, які здійснюються як відшкодування (компенсація) витрат.
Поряд з цим повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07 та від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії", які розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Крім того, відповідно до Положення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі − Міненерговугілля), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 208, Міненерговугілля є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному комплексі (далі − паливно-енергетичний комплекс) та відповідно до покладених на нього завдань інформує та надає роз'яснення щодо реалізації державної політики у паливно-енергетичному комплексі.
Тому, з питання зазначеного у зверненні, пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|
|
|
25.10.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка, якщо замовник і постачальник відповідно до пункту 5. статті 36 розділу VII Закону України «Про публічні закупівлі», вирішили продовжити строк дії договору на поставку продукції, укладеного у 2018 році, який діє до 31.12.2018 року, в обсязі, що не перевищує 20% від суми договору. А саме суть питання полягає в тому, чи можливо укласти дану додаткову угоду, наприклад, в листопаді або грудні 2018 року, та завезти пролонгований обсяг продукції до кінця 2018 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить відповідь щодо можливості продовження строку дії договору.
Частиною першою статті 36 Закону установлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 36 Закону дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Згідно з частиною першою статті 631 Цивільного Кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до частини п'ятої статті 193 Господарського кодексу України зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання.
Водночас частиною першою статті 531 ЦКУ передбачено, що боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
|
|
|
24.10.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальний заклад реорганізується в комунальне підприємство та є правонаступником попереднього (код ЄДРПОУ не змінюється).
Під час проведення перереєстрації юридичної особи, проходить процедура відкритих торгів замовником якої є комунальний заклад.
Питання:
Буде лі збережена для новоствореної юридичної особи - правонаступника, можливість продовження/завершення закупівлі та розміщення інформації відповідно до статті 10 Закону в електронній системі закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”.
|
|
|
23.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.4 ст.28 ЗУ "Про публічні закупівлі" строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів.
Чи вірно розуміє учасник, що загальний максимальний строк оцінки пропозицій не може перевищувати 20 робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції?
Тобто, якщо: аукціон відбувся 20.09.2018, рішенням Замовника від 26.09.2018 продовжено строк розгляду пропозиції до 20 робочих днів, то останнім днем розгляду пропозиції є 19.10.2018 р. (20-й робочий день з моменту визначення найбільш економічно вигідної пропозиції)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів.
Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
При цьому згідно з частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
|