|
25.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство планує прийняти участь у закупівлі, яка ініційована АТ «Укрзалізниця». Згідно ст.16 ЗУ «Про публічні закупівлі» Замовник установив кваліфікаційні критерії, один із яких «наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», обсяг річного доходу (виручки) повинен бути не менше або дорівнювати очікуваній вартості закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі (лота) в разі поділу предмета закупівель на частини). Вартість закупівлі, в якій ми плануємо прийняти участь складає 1 980 000,00 грн. з ПДВ. Підприємство ТОВ «МОНО ІНВЕСТ ГРУПП» нове. Воно було відкрите наприкінці квітня 2020, у зв’язку із чим, не досягло доходу (виручки) за попередній звітний період у розмірі очікуваної вартості закупівлі. Яким чином в даному випадку ми можемо підтвердити свою фінансову спроможність? Чи маємо ми право вимагати від Замовника виключити дану вимогу із тендерної пропозиції, яка на нашу думку є дискримінаційною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1962/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ea696420-f3bf-4a18-bc0a-9a150e3d3d8b&lang=uk-UA
Водночас згідно з статтею 24 цього Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
05.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні представники уповноваженого органу, просимо надати роз'ясненння з наступного питання.
Відповідно до пп. 2 п. 31. наказу Мінекономрозвитку №2208 від 30.10.2020 до документів, копії яких надаються учасником процедури закупівлі, що підтверджують правовий статус набуття (володіння, користування) транспортним засобом можуть відноситися: договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та ІНШІ ПРАВОЧИНИ, передбачені законодавством (у разі, якщо транспортний засіб належить учаснику процедури закупівлі не на праві власності), завірені належним чином таким учасником;.
Оскільки в ЦКУ передбачено користування транспортним засобом лише на підставі оренди чи лізингу, просимо привести приклади договорів, які ви мали на увазі під "ІНШІ ПРАВОЧИНИ".
Дякуємо!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Поряд з цим відповідно до пункту 31 Методичних рекомендацій щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджених наказом Мінекономіки від 30.10.2020 № 2208 (далі - Методичні рекомендації) до документів, що підтверджують правовий статус користування транспортним засобом можуть відноситися, зокрема договори оренди/суборенди, лізингу/сублізингу транспортного засобу та інші правочини.
Водночас статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплені законодавчі підстави виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, одними з основних є договори та інші правочини. Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Водночас загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановленні статтею 203 ЦК України.
В свою чергу, іншим правочином може бути зокрема договір позички. Так, відповідно до статті 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
Водночас зазначаємо, що перелік правочинів, наведених у Методичних рекомендаціях, не є вичерпним.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 7 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися по підтвердження інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. Разом з тим, законодавець не зазначає, на кого покладається відповідальність щодо перевірки достовірності документів та обсягу такої перевірки.
Питання 1: Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність тендерної документацію учасників?
Питання 2: Чи зобов'язаний замовник перевіряти достовірність документації переможця тендеру, яка подана для укладання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи з частини дев'ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій замовник має розглянути тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною, на відповідність вимогам тендерної документації.
Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому рішення про необхідність звернення за підтвердженням інформації, наданої учасником приймається замовником самостійно.
|
|
02.02.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Переможець закупівлі Організація 1 в тендерній документації зазначила, що 69% від загальної вартості передає на субпідряд Організації 2.
Яким чином має бути сформована та оприлюднена на Prozorro договірна ціна?
1. Вона повинна складатися з двох частин Організація 1 (31% вартості та всі підтверджуючі розрахунки) + Організація2 (69% вартості...).
2. Договірна ціна єдина Організація1 (ЗВВ, адмін. витрати, зар.плата однакові, а машини та механізми враховані обох організацій).
3. Інший варіант.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
28.01.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
ст. 66 Цивільного кодексу України заклади охорони здоров’я, в яких перебуває недієздатна особа, здійснюють опіку над такою особою. сті 67 кодексу встановлюються вимоги до опікунів «Опікун забов’язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного». Піклування про якісне, безпечне харчування своїх підопічних є складовою їх соціального захисту. У пункті 9.3. розділу 9 Положення затверджено: «Директор та працівники інтернату несуть персональну відповідальність за збереження життя та здоров’я підопічних, дотримання їх прав і запобігання дискримінації щодо них.»
Тобто, годування підопічних натуральними безпечними продуктами є актом їх соціального захисту. Неціновий критерій оцінки тендерної пропозиції при закупівля молочних продуктів для недієздатних хворих такого критерію, як натуральність продукту, відповідає критерію соціального захисту, який пов’язаний із предметом закупівлі, а також повністю відповідає вимогам ЗУ «Про публічні закупівлі» та чинному законодавству України взагалі.
Просимо дати роз'ясненнящодо правомірності встановлення нецінового критерію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Враховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
При цьому, вибір критеріїв оцінки можливий з чотирьох варіантів, а саме:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна разом з іншими критеріями оцінки; або
4) вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки.
Водночас іншими критеріями оцінки можуть бути: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
При цьому цей перелік нецінових критеріїв не є вичерпним.
Таким чином, замовники, окрім ціни або вартості життєвого циклу, можуть застосовувати й інші критерії оцінки. У такому разі, замовники у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначають їх вартісний еквівалент або питому вагу цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій.
При цьому зазначаємо, що питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу, за якою ніяких обмежень щодо ваги критеріїв немає. Водночас питому вагу кожного нецінового критерію та їх кількість замовник визначає самостійно.
Отже, перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію визначаються замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|