|
12.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що критеріями оцінки є ціна та/або вартість життєвого циклу; та/або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності цін, визначених системою «PROZORRO» ринковим цінам, які визначаються судовим експертом або спеціалістом у відповідному висновку.
При цьому вартість товарів та послуг придбаних за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, яка визначена конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації.
Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання:
- чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати та/або дорівнювати ринковій ціні такого майна.
- Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю?
- чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти?
- Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпну відповідь на питання надано у запиті № 1013/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=052f0c2f-8ae3-484d-809d-fe84dc86e2d9&lang=uk-UA
|
|
05.07.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Допоможіть з'ясувати, чи змушений Замовник відмовити Учаснику закупівлі, якщо тим подані довідки про матеріально-технічна база і штати за зразком, що дещо відрізняється від зразка, запропонованого Замовником. Дуже вдячний за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листі від 16.11.2017 № 3304-06/31462-06 "Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас, ураховуючи принципи закупівель та мету Закону України "Про публічні закупівлі", члени тендерного комітету або уповноважена особа замовника самостійно приймає відповідні рішення та несе персональну відповідальність згідно статті 38 цього Закону.
При цьому виходячи зі змісту статті 19 Конституції та норм зазначеного Закону, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
07.05.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповіді на наступні запитання:
-чи можливе опублікування двох тендерних пропозицій від одного учасника торгів;
-чи дозволяє система Прозорро публікацію двох тендерних пропозицій від одного учасника закупівлі, або ж це є суто технічною помилкою системи?
-чи може замовник відхилити тендерну пропозицію такого учасника, якщо друга тендерна пропозицію участі в аукціоні не брала;
-на підставі якої статті, частини статті, пункту замовник може відхилити такого учасника, та чи правомірним буде таке відхилення.
Посилання на торги, у яких відбулася публікація двох пропозицій: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-04-12-000725-a
Заздалегідь вдячний
З повагою
Микита Жуков
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запиті 403/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=156e51cd-0f55-44b7-901c-cc6e34f0470a&lang=uk-UA
|
|
26.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
І. Згідно з частиною 7 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема:
якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Запитання 1: Чи зобов’язаний замовник вимагати від суб’єкта господарювання, з яким буде укладатись договір, документи, які вимагались в оголошенні про спрощені закупівлі, наприклад: довідки, гарантійні листи, інформацію/документи про право підписання договору про закупівлю, статут тощо?
ІІ. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема:
оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій;
при цьому частиною 4 статті 41 встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Поряд з цим, пунктом 24 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі;
Запитання 2: Якщо замовник не вимагає подання заповненого/підписаного/оформленого договору у складі пропозиції учасника спрощеної закупівлі чи має право замовник та переможець укладати договір за результатами спрощеної закупівлі на інших умовах аніж ті, що викладені у проекті договору?
Запитання 3: Чи має право замовник та переможець спрощеної закупівлі розширити та/або доповнити та/або деталізувати умови викладені в проекті договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Щодо питання 2, 3
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, частиною п'ятнадцятою статті 14 Закону установлено, що договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця спрощеної закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. У разі, якщо договір про закупівлю укладено з порушенням вимог цієї частини він є нікчемним (пункт 2 частини першої статті 42 Закону).
При цьому, оскільки пропозиція подається відповідно до вимог, установлених замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, частиною тринадцятою статті 14 Закону встановлено обов'язок замовника відхилити пропозицію у разі якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
Інформація щодо укладення договору про закупівлю відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|
|
04.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Державною установою «Центр пробації» було проведено дві процедури відкритих торгів згідно з ДК 021-2015: 72410000-7 – Послуги провайдерів та ДК 021:2015-09310000-5 Електрична енергія до внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», але закупівлі було двічі відмінено через відсутність достатньої кількості учасників. Оскільки потреба у закупівля залишається, звертаємось до вас з проханням надати роз’яснення чи маємо ми право застосовувати переговорну процедуру закупівлі, відповідно до п. 4, ч. 2, ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 421/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0f8c1784-7e9c-41f0-a564-12b95a8ac596&lang=uk-UA
|