|
|
23.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.4 ст.28 ЗУ "Про публічні закупівлі" строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів.
Чи вірно розуміє учасник, що загальний максимальний строк оцінки пропозицій не може перевищувати 20 робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції?
Тобто, якщо: аукціон відбувся 20.09.2018, рішенням Замовника від 26.09.2018 продовжено строк розгляду пропозиції до 20 робочих днів, то останнім днем розгляду пропозиції є 19.10.2018 р. (20-й робочий день з моменту визначення найбільш економічно вигідної пропозиції)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів.
Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
При цьому згідно з частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
|
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ми, як замовник, здійснили відкриту закупівлю палива (бензин марок А95, 92, масло моторне, газ скраплений, дизпаливо) за одним договором без розбиття на лоти за одним кодом ДК. Договір від 26.02.2020.
Учасник просить нас підняти ціну на скраплений газ за договором на 10%.
Звідси запитання: Чи можемо ми здійснити такі дії додатковою угодою до основного договору лише за цією позицією?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині пропорційного збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
При цьому внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Поряд з цим замовник самостійно приймає рішення щодо такого обґрунтування та документального підтвердження.
У свою чергу, пропонуємо ознайомитися з листом від 08.01.2020 № 3304-04/698-06 "Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F698-06%20
|
|
|
19.11.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку з тим, що військова частина 2269 Національної гвардії України відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) приймає участь в закупівлях в якості Замовника, просимо Вас надати роз’яснення на запитання.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; службову (посадову) особу учасника, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником, було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення.
Але, якщо Замовнику відомо про те, що Учасник має судові справи, які на даний час розглядаються судом, але за позовними вимогами, що стосуються умов виконання договору, якості наданих товарів, послуг, робіт, що підтверджує не добросовісність Учасника у частині виконання договору, чи може Замовник маючи такі відомості відхилити пропозицію Учасника та на яких підставах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 “Щодо застосування статей 17, 32 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Разом з тим, згідно з частиною сьомою статті 28 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій, визначений у статті 30 Закону та є вичерпним.
Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
|
12.08.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що «оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону. Пунктом 3 цієї ж статті передбачено, що критеріями оцінки є ціна та/або вартість життєвого циклу; та/або ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
На сьогоднішній день, непоодинокими є випадки ініціювання перевірок, з боку правоохоронних органів, процедур публічних закупівель, з підстав не відповідності цін, визначених системою «PROZORRO» ринковим цінам, які визначаються судовим експертом або спеціалістом у відповідному висновку.
При цьому вартість товарів та послуг придбаних за цінами визначеними у договорі про закупівлю, укладеного між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, яка визначена конкурентним шляхом за результатом розгляду тендерних пропозицій, фактично порівнюється із ринковими цінами, які визначаються за результатом співставлення відкритих пропозицій без врахування умов поставок, які зазначені в тендерній документації.
Фактично, формується прикра практика, за якою будь-яка тендерна процедура може бути поставлена під сумнів, на підставі невідповідності ціни договору про закупівлі товарів та послуг за державні кошти ринковим цінам, визначеним експертом. З метою однакового застосування положень чинного законодавства у сфері закупівель за державні кошти, прошу надати консультацію шляхом відповіді на наступні питання:
- чи необхідно при проведенні процедури державних закупівель застосовувати ринкові ціни для визначення вартості товарів та послуг, які закуповуються за вказаною процедурою?
- чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати та/або дорівнювати ринковій ціні такого майна.
- Чи зобов’язаний замовник процедури закупівель товарів та послуг за державні кошти придбавати майно в межах процедури закупівель за державні кошти саме за ринковою вартістю?
- чи вважається різниця між очікуваною вартістю придбаного майна, із його ринковою вартістю, майновими збитками, яких зазнало державне підприємство, чи інший замовник процедур закупівель за державні кошти?
- Чи повинно у випадку не відповідності ціни договору, укладеного за результатами процедури закупівель за державні кошти, ринковим цінам на аналогічні товари, відміняти тендер чи визнавати тендер таким, що не відбувся, або здійснювати заходи щодо стягнення різниці із постачальника товарів та послуг?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпну відповідь на питання надано у запиті № 1013/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=052f0c2f-8ae3-484d-809d-fe84dc86e2d9&lang=uk-UA
|
|
|
29.01.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Надайте будь ласка роз'яснення/відповідь. Чи потрібно обов'язково оприлюднювати скан-копію договору при публікації Звіту про укладений договір? Якщо так, то надайте будь ласка посилання на нормативну базу. Чи Замовник повинен внести тільки інформацію про Учасника, номер договору, дату договору, сума договору, адреса Учасника, місце його реестрації?
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформуємо, що подібне питання розглянуто у запиті № 61/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3488dbfa-a76b-4400-b8ba-c3dd58df91cd&lang=uk-UA
Таким чином, відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
Разом з тим, слід зазначити, що оскільки в системі електронних закупівель реалізована можливість розміщення копії договору разом зі звітом про укладений договір, замовник у разі розміщення такого договору може у пункті 14 форми звіту про укладений договір указати, що інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг зазначена у договорі.
У свою чергу, ураховуючи вимоги Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють договірні відносини сторін, у разі заповнення форми звіту про укладений договір без прикріплення копії договору замовнику необхідно указати інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг, які визначені у такому договорі.
|