|
22.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальним підприємством за результатами закупівлі підписано договір з юрособою платником ПДВ. Через 3 місяці від керівника юрособи надходить повідомлення про перехід на спрощену систему оподаткування без ПДВ. Чи правомірно буде підписання додаткової угоди на зменшення ціни договору на 20 відсотків за рахунок зменшення суми податків ( мінус суми ПДВ)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
17.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В зв’язку з неоднозначним тлумаченням різними органами листа Мінекономіки від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 «Щодо визначення замовників» та роз’яснення на сайті ДП «ПРОЗОРРО» від 10.04.2020 «ЗАМОВНИК ЧИ НЕ ЗАМОВНИК» (https://infobox.prozorro.org/articles/zamovnik-chi-ne-zamovnik) прошу надати більш конкретизовану відповідь на питання:
1. Чи зобов’язане ОСББ здійснювати закупівлю робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі», якщо частина коштів (по програмі співфінансування) виділяється з міського бюджету?
2. Чи має право Головне управління Державної казначейської служби України, для перерахування коштів з міського бюджету на рахунок ОСББ (по програмі співфінансування), вимагати проведення закупівлі робіт з капітального ремонту багатоквартирного будинку через систему «Прозорро» відповідно до ЗУ «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 розміщено лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, який містить відповідь на питання.
Своєю чергою, згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
|
|
15.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Громадська організація «Центр АСНДІ» відповідно до свої статутних завдань провадить діяльність у сфері громадського контролю закупівель та використання публічних коштів, а також професіоналізації публічних закупівель.
Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‒ Закон), для забезпечення власних потреб, замовники за результатами проведення процедур закупівель/спрощених закупівель укладають договори про закупівлю. При цьому істотні умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, ‒ не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.
У листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) наголошено, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.
У додатку 1 «Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю» до цього листа щодо пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону роз’яснено, що розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби ‒ від останньої зміни ціни та кількості.
У 2021 році склалася наступна ситуація. Постачальник товару надав документальне підтвердження (за один період) коливання ціни на 40 % від дати укладення договору (зокрема, постачальником надано одну довідку про коливання ціни щодо випадку, передбаченого пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону) та пропонує замовнику укласти три додаткові угоди щодо збільшення ціни товару за пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону. За змістом пропонованих додаткових угод ціна товару збільшується до 10 % в кожній із трьох додаткових угод та в цілому приблизно на 34 % від початкової ціни за трьома додатковими угодами.
Виходячи з викладеного вище, просимо роз’яснити:
1) чи можна в описаній ситуації укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону;
2) чи допустиме одноразове документальне підтвердження постачальником коливання ціни товару на ринку на 40 % (а не подання окремого документа на кожне коливання ціни товару на ринку) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону;
3) чи можна укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону у випадку закупівлі електричної енергії;
4) чи повинні бути дотримані якісь (якщо так ‒ то які саме) часові проміжки між першою та наступними додатковими угодами у випадку збільшення ціни товару до 10 % згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону при закупівлі електричної енергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь Мінекономіки на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
15.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Надайте роз'яснення, по такій ситуації.
Як правильно оформити звіт про укладений договір (до 50 тисяч), якщо самі закупівлі є не запланованими, та кожного місяця відбувається закупка на певну суму (сума не перквищує 50 тисяч за кожним окремим кодом ДК). Чи можливо в такому разі не укладати кожного разу договір з постачальником, а вказувати рахунок-фактуру?? Чи все таки, потрібний новий договір на кожну незплановану закупку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Державне підпиємство здійснюючи комерційну діяльність планує реалізовувати товари/послуги третім особам як дилер, тобто на підставі договорів, укладених від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу.
Чи є предметом регулювання ЗУ "Про публічні закупівлі" відносини, пов'язані з придбанням товарів/послуг, що в подальшому реалізуються як дилером?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639
Водночас згідно з частиною шостою статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник
Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, замовник, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю таких товарів без застосування процедур, визначених Законом.
|