|
|
21.04.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тема: Застосування переговорної процедури закупівлі
Оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати роз’яснення з таких питань:
Замовником у 2020 році було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної Законом та укладено договір закупівлі послуг на підставі п.1 част. 2 ст. 40 Закону. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
При цьому у Замовника виникла потреба у закупівлі додаткових АНАЛОГІЧНИХ послуг у того самого учасника.
Чи є підстави застосовувати п. 5 ст. 40 Закону України “Про публічні закупівлі”, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера»,
Чи ця підстава може бути застосована до закупівлі ПОСЛУГ, коли договір укладений після переговорної процедури закупівлі проведеної на підставі .1 част. 2 ст. 40 Закону (двічі відмінено процедуру відкритих торгів, через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій), чи підстава відповідно до п.5. частини другої ст. 40 Закону застосовується лише до закупівель ПОСЛУГ, договір за якими укладений за результатом проведення саме відкритих торгів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
В свою чергу згідно пункту 13 статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Отже, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі з підстави, передбаченої пунктом п’ятим частини другої статті 40 Закону протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення процедур закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу та за умови обґрунтування такої підстави.
При цьому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06 розміщено лист від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівель”.
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати пояснення щодо Інформації щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv.
виходячи з Листа від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 Міністерства цифрової трансформації України у учасників тендерів є можливість до 31.12.2021 використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів» і інформація щодо електронних підписів яку опубліковано 04 березня 2021 року о 11:37 на офіційному веб-порталі Антимонопольного комітету України за посиланням https://amcu.gov.ua/napryami/oskarzhennya-publichnih-zakupivel/informaciya-shchodo-lektronnih-pidpisiv є не до кінця зрозумілою та не враховує терміни дії удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Як можна користуватися даними роз'ясненнями, які полягають в тлумачені того, що удосконалений електронний підпис не є кваліфікованим електронним підписом, коли у Законі України "Про електронні довірчі послуги" у пункті 23 частини 1 статті 1 чітко прописано, що кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. З огляду на тлумачення Закону УЕП це той самий КЕП. Єдина відмінність кваліфікованого електронного підпису від удосконаленого електронного підпису — зберігання на захищеному носії — токені чи у хмарі. Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови, з 7 листопада 2020 року по 31 грудня 2021 року приватний бізнес має право використовувати Удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Згідно з існуючим законодавством з 1 січня 2022 року приватні суб'єкти господарювання зобов'язані будуть використовувати КЕП виключно на захищених носіях особистих ключів. Тобто учасники публічних закупівель можуть наразі підписувати свої пропозиції удосконаленими електронними підписами, якщо інше не передбачено тендерною документацією Замовника. А виходячи з вищевикладеного тлумачення п.23 ст.1 Закону: "кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний.
Тож виходячи з вище викладеного просимо надати роз’яснення щодо участі нашої компанії у закупівлях в системі Прозоро з приводу виконання вимоги накласти КЕП / УЕП на пропозицію.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь міститься у запитах № 671/2020 і № 1619/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463
Водночас відповідно до статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (далі - Закон) Антимонопольний комітет України (далі - АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Повноваження АМКУ визначені статтею 7 Закону.
Тому з питання щодо роз'яснень, які опубліковані на офіційному веб-порталі АМКУ слід звертатися до АМКУ.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації.
Тому, з питання щодо відмінностей між удосконаленим електронним підписом та кваліфікованим електронним підписом пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим повідомляємо, що Мінекономіки звернулось до Міністерства цифрової трансформації України листом від 18.11.2021 №3301-04/68865-03 щодо надання роз’яснення, за якими ознаками під час перевірки замовниками електронного підпису учасника закупівлі такий підпис може бути визнаний як такий, що відповідає вимогам стосовно накладення кваліфікованого електронного підпису. Відповідь Міністерства цифрової трансформації України від 26.11.2020 № 03-109686/-20 додається у вкладені.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
16.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна в процедурних договорах ( переговорна процедура, що здійснюється на підставі відміни двох процедур відкритих торгів за відсутністю необхідної кількості учасників) встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.(ч.3. ст. 631 ЦК України).Враховуючи той факт, що строки надання послуг (за умовами тендерної документації) починаються піздніше, ніж дата відміни останньої процедури відкритих торгів. а також на момент початку строку надання послуг такі послуги (відповідно до вимог Замовника) може надати лише один учасник (не монополія)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо застосування у договорах на закупівлю статті 631 Цивільного кодексу України розглянуто в запиті 1374/2020 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
|
|
|
02.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаюсь до Вас за роз’яснення стосовно продовження строку дії тендерних пропозицій, а саме: Замовником 31 грудня 2020 року о 14:52 у було розміщено тендерну документацію на закупівлю послуг. 12 січня 2021 року о 20:50 часником подано тендерну пропозицію для участі у процедурі відкритих торгів, яку було оголошено Замовником на закупівлю вищезазначених послуг. 18 січня 2021 року о 16:08 відбувся аукціон. За підсумками розгляду тендерних пропозицій Замовником було відхилено переможця аукціону на підставі надання тендерної пропозиції з аномально низькою ціною. 25 січня 2021 року о 15:48 Замовником було продовжено строк розгляду тендерної пропозиції до 01 лютого 2021 року, яке він аргументував бажанням більшого, ретельного розгляду тендерної пропозиції наступного Учасника та недопущенням помилок. 1 лютого 2021 року о 11:00 Замовником було опубліковано рішення від 01.02.2021 року про скасування тендеру щодо проведення відкритих торгів через систему електронних закупівель за підписом уповноваженої особи. У рішенні про скасування вищезазначеного тендеру, Замовник посилається на частину 2 статті 32 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як на підставу скасування тендеру. На підставі того, що факти наведенні Замовником в обґрунтуванні скасування тендеру не підпадають під частину 2 статті 32 Закону учасником публічної закупівлі була подана скарга до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України. Своїм рішенням Адміністративна колегія зобов'язала Замовника скасувати рішення про відміну процедури закупівлі. Замовник виконав рішення Адміністративної колегії та опублікував нове рішення про відміну тендеру. У рішенні зазначається, що на теперішній час у Замовника відпала потреба у отриманні послуг по зазначеній закупівлі за ідентифікатором закупівлі. Рішенням Адміністративної колегії у друге зобов’язали Замовника скасувати рішення про відміну процедури. Пунктом 26 частини першої статті 1 Закону визначено, що строк дії тендерної пропозиції – установлений замовником у тендерній документації строк, після закінчення якого тендерна пропозиція втрачає чинність. Згідно з пунктом 10 частини 2 статті 22 Закону тендерна документація зокрема повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій. У зазначеній закупівлі замовник визначив строк дії тендерних пропозицій протягом 90 днів (мінімально можливий). Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону до закінчення строку, протягом якого тендерні пропозиції залишаються дійсними, зазначеного в тендерній документації, замовник має право (проте не зобов’язаний) вимагати від учасників продовження строку дії тендерних пропозицій. При цьому, виходячи зі змісту статті 32 Закону, замовник визначає переможця процедури строк дії тендерної пропозиції якого не минув.
Варто також зазначити, що відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону, учасник має право вносити зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Враховуючи, що Замовником під час проведення публічної закупівлі було двічі здійснено порушення Закону, а учасником був витрачений час на успішне оскарження неправомірних дій замовника, строк дії тендерної пропозиції Учасника незабаром сплине.
Вважаємо, що вищенаведені дії Замовника спрямовані на зменшення конкуренції серед учасників, а тому порушують статтю 5 Закону, якою встановлено, що основним принципами здійснення закупівель є відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель запобігання корупційним діям і зловживанням. Вищенаведені обставини дають можливість замовникам безкарно зловживати своїми повноваженням шляхом прийняття неправомірних рішень упродовж усього строку дії тендерних пропозицій, а після чого відхилити найбільш економічно вигідну цінову пропозицію з особистих корисливих мотивів. Просимо проінформувати, чи наявний механізм запобігання таким зловживанням зі сторони замовників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 555/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93cfe7ef-b02d-41a2-a725-33d7f60dff58&lang=uk-UA
|
|
|
02.04.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Косенко Ілля Володимирович
м. Харків, вул. Плеханівська, 25
Доброго дня!
Пишу вам що до закупівлі з ідентифікатором UA-2020-12-31-003899-c
Замовник двічі, порушуючи закон, намагався скасувати торги (обидва протоколи про скасування були успішно оскаржені в АМКУ)
Термін дії тендерних пропозицій за цією закупівлею складає 90 днів. Враховуючи постійні протоколи від замовника про "продовження терміну розгляду пропозиції" та дві процедури оскарження (до 30 днів на виконання кожного з рішень АМКУ, до трьох днів на прийняття скарги, до 7 днів на розгляд, та до 20 днів на кваліфікацію), незабаром сплине термін дії усіх тендерних пропозицій по цій закупівлі, і пропозиції моєї компанії також. У зв'язку з цим, мені здається що замовник на законних підставах зможе скасувати закупівлю. Тобто, законно зробити те що двічі намагався зробити незаконно.
Чи є вихід з такої ситуації? Чи буде законним скасування закупівлі у такому випадку? Чи є законні інструменти, що забороняють відміну тендеру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, відповідь на питання міститься у запиті 2455/2020 за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a80e9891-6ace-4729-9123-02a554750a1c&lang=uk-UA
Згідно з частиною двадцять другою статті 18 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Якщо рішення органу оскарження, прийняте за результатами розгляду органу оскарження, не було оскаржене до суду, таке рішення має бути виконано не пізніше 30 днів з дня його прийняття органом оскарження.
Водночас згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, у разі необхідності вжиття заходів контролю слід звертатись до указаного органу виконавчої влади.
|