|
|
03.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Здрастуйте,
Виникло питання стосовно змін в організації та проведенні публічних закупівель у зв’язку з введенням в дію 19 квітня 2020 року Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону).
Згідно нової редакції Закону:
«Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
28) спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
...
35) уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту);»
«Розділ III
ЗАГАЛЬНІ УМОВИ ЗДІЙСНЕННЯ ЗАКУПІВЛІ
Стаття 13. Процедури закупівлі
1. Закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур:
відкриті торги;
торги з обмеженою участю;
конкурентний діалог
2. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі...»
«Розділ X
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
4. Установити, що до 1 січня 2022 року:
1) замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.»
Але згідно статті 3 тій самій новій редакції Закону сукупність публічних закупівель включає закупівлі вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн., для здійснення яких замовник може:
1. використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги,
2. укласти договір без використання електронної системи закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 нової редакції Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Дайте, будь ласка, відповіді на запитання:
1. Після вступу в дію нової редакції Закону, хто має відповідати за організацію та проведення публічних закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн. Наприклад: за їх планування; їх здійснення через електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги; оприлюднення звітів про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
2. Яким документом після вступу в дію нової редакції Закону буде регламентуватися здійснення закупівель, вартість предмету яких не перевищує 50 тис. грн, з використанням електронної систему закупівель, у тому числі електронних каталогів?
3. Якщо на підприємстві до 01.01.2022 уповноважену особу визначено відповідальною за організацію та проведення спрощених закупівель а тендерний комітет – за організації та проведення процедур закупівель, хто повинен формувати та оприлюднювати Річний план закупівель?
Заздалегідь вдячні за відповіді.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=5553 розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнені відповіді, зокрема щодо уповноваженої особи та порядку проведення спрощених закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які будуть розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку 2020 року замовник при оприлюдненні річного плану закупівель та додатку до нього керуючись Законом України «Про публічні закупівлі» (який діє до 19.04.2020р.) оприлюднив річний план на весь 2020 рік. На придбання паперу (код ДК 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) на початку року було опубліковано річний план на суму 60 тис. грн.. (тип процедури - Звіт про укладений договір). До 19.04.2020 року було придбано паперу на суму 20 тис. грн.. та оприлюднено Звіт про укладений договір. Залишок по даному предмету закупівлі (код ДК 30190000-7 Офісне устаткування та приладдя різне) становить 40 тис. грн.. Як правильно визначити тип процедури закупівлі після 19.04.2020 року, оскільки залишок по річному плану становить 40 тис. грн..? Це буде спрощена закупівля чи звіт про договір про закупівлю? Дякую!
З листом № 3304-04/55553-06 від 21.12.2019 «Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону» за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 замовник ознайомлений.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 366/2020 та 389/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=216d1efa-df2d-4269-bdbb-bc3e95a1f1e9&lang=uk-UA
|
|
|
04.03.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.04.2020 вступає в силу ЗУ "Про публічні закупівлі в новій редакції. У звязку з чим велика кількість закупівель будуть відбуватися за спрощеною процедурою.
Відповідно до ч.10 ст.3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Питання полягає в наступному, чи можна поділити предмет закупівлі на частини, АЛЕ не з метою уникнення процедури спрощеної закупівлі?
Приклад:
За кодом CPV 60140000-1 Нерегулярні пасажирські перевезення маємо суму на рік 90 тис. - отже визначились з процедурою - спрощена закупівля.
Але, за спицифікою діяльності замовник точно не знає коли та які саме перевезення будуть необхідні.
Відповідно приблизно заплануємо закупівлю в січні на 30 тис, в березні на 30 тис. та в жовтні на 30 тис. - всі за процедурою "спрощена закупівля".
Чи допустимий такий поділ, якщо на меті не маємо уникнення процедур?
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 нової редакції Закону предмет закупівлі − товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції / пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Разом з тим відповідно до частини десятої статті 3 нової редакції Закону Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Поряд з цим пунктом 28 частини першої статті 1 нової редакції Закону визначено, що спрощеною закупівлею є придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону.
Таким чином, у разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється у спосіб передбачений новою редакцією Закону, з дотриманням вартісних меж, визначених пунктом 28 частини першої статті 1 та пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 нової редакції Закону.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 нової редакції Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 нової редакції Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Таким чином, замовник може вносити зміни до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Отже, у разі необхідності здійснення закупівель замовником у випадку виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку він не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, така закупівля можлива після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 нової редакції Закону, тобто затвердження та оприлюднення в електронній системі закупівель змін до річного плану закупівель, оскільки такий предмет закупівлі у вищевказаному випадку вважатиметься новим предметом договору.
|
|
|
19.02.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень розділу Х Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19 вересня 2019 року, замовник може до 1 січня 2022 року утворювати тендерний комітет для організації та проведення процедур закупівель. Процедурами закупівель у відповідності до ст.13 Закону № 114-IX є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог та переговорна процедура закупівлі.
Проте, Законом № 114-IX вводиться новий вид закупівлі, а саме спрощена закупівля, відповідальною за організацію та проведення якої відповідно до ст.11 Закону № 114-IX є уповноважена особа.
Враховуючи викладене, нова редакція Закону розмежовує функції уповноваженої особи і тендерного комітету в частині їх повноважень на проведення закупівель.
Відтак відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа.
З огляду на вищенаведене, враховуючи стислі терміни впровадження нового інституту уповноважених осіб на місцевому рівні, з метою належної підготовки розпорядників коштів бюджету міста Львова до проведення спрощених закупівель, просимо розглянути можливість внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» в частині надання повноважень тендерному комітету також здійснювати спрощені закупівлі, оскільки розмежування функцій тендерного комітету та уповноваженої особи вважаємо прогалиною у новоприйнятих змінах до Закону України «Про публічні закупівлі».
Сподіваємось на подальшу співпрацю та досягнення спільних результатів роботи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 12.03.2020 № 3301-04/17622-06 (файл у вкладенні додається).
|
|
|
18.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) надано визначення наступних термінів:
замовники - суб’єкти, згідно зі статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону;
спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону.
Положеннями статті 2 Закону конкретизовано, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 3 Закону надано вичерпні критерії, відповідно до яких до замовників, які здійснюють закупівлю віднесено юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
Водночас статтями 1,4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об'єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Наголошено й на тому, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених галузевим законодавством щодо діяльності об’єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що об'єднання є неприбутковим та непідприємницьким товариством, основною функцією якого є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників та жодним чином не може здійснювати та забезпечувати потреби держави або територіальної громади.
В місті Кривому Розі діє Програма підтримки об’єднань співвласників багатоквартирного будинку де одержувачами коштів та замовниками робіт з капітального ремонту є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись змістом Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, просимо надати роз’яснення чи відноситься об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа, у разі здійснення фінансування в межах затверджених міських програм та за рахунок місцевого бюджету до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону України «Про державні закупівлі».
Заздалегідь вдячні за надання роз’яснень.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 нової редакції Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Так, статтею 2 нової редакції Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 нової редакції Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить віднесення суб"єктів до замовників у конкретних випадках.
|