|
18.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Установою, що є Замовником відповідно до п.3 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі", укладено цивільно-правовий договір про виконання робіт з ремонту приміщення з фізичною особою, яка не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Оплата праці за таким договором здійснюється у вигляді винагороди з фонду заробітної плати. Чи поширюється дія Закону України "Про публічні закупівлі" на придбання робіт чи послуг у фізичних осіб за цивільно-правовим договором за рахунок коштів з фонду заробітної плати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 886/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63491996-51c6-4e79-959f-a505874c1727&lang=uk-UA
|
|
18.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
В межах фонду грошового забезпечення за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України та відповідно до наказу Міністра оборони України Про бюджетну політику Міністерства оборони України на відповідний рік військовослужбовців за старанність, розумну ініціативу та сумлінне виконання службових обов’язків можуть заохочувати (нагороджувати) грошовою премією або цінними подарунками, придбаним за рахунок коштів державного бюджету (далі – цінний подарунок).
Цінний подарунок – це предмет особистого користування або предмет побутового призначення, на якому може робитися дарчий напис.
Відповідно до ст. 165.1.39 Податкового кодексу України, якщо вартість цінних подарунків перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі то сума перевищення оподатковується Податком з доходу фізичних осіб (далі - ПДФО) та військовим збором.
Водночас, слід зазначити, що відповідно до порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями виплата грошової компенсації здійснюється установами, що утримують військовослужбовців за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України “Про податок з доходів фізичних осіб”.
На виконання Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов’язань та проведення платежів введених в дію наказом Державної казначейської служби України .№ 213
від 19.07.2019 за КЕКВ 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” на стадії реєстрації бюджетних зобов’язань та бюджетних фінансових зобов’язань надаються виключно наступні документи:
- заявка на видачу готівки:
- реєстр бюджетних зобов’язань,
- реєстр бюджетних фінансових зобов’язань.
Враховуючи вищезазначене, звертаюсь до Вас, як до Уповноваженого органу (центрального органу) виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель щодо надання роз’яснення (механізму), щодо можливості командирів (керівників), користуючись дисциплінарною владою стосовно підлеглих військовослужбовців в межах покладеної на них адміністративної відповідальності через забезпечувальний фінансовий орган Генерального штабу Збройних Сил України в межах фонду грошового забезпечення за КЕКВ 2112 здійснювати закупівлю цінних подарунків на підставі первинних документів, що підтверджуватимуть фактичне отримання товарів, без проведення процедур закупівель, за результатами проведеного моніторингу та визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
18.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Наша організація виступає Замовником (головним розпорядником коштів), яка частково утримується за рахунок коштів на утримання служби Замовника (1% згідно ДСТУ), що прописано у Положенні про відділ.Як необхідно планувати (відображати у річному плані ці закупівлі, якщо правильно їх називати закупівлями). Ажде, відповідно до нового Закону "Про піблічні закупівлі" один рядок плану- одна закупівля. Розрахунки утримання служби замовника відбуваються по фактично виконаним роботам.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону№ 114-IX від 19.04.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому, у разі якщо видатки замовника не передбачають здійснення придбання товарів, робіт і послуг та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
Водночас, оскільки відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва , а згідно з Положенням про Міністерство фінансів України (далі – Мінфін), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, з питань використання коштів у вказному випадку пропонуємо додатково звернутись до вищезазначених органів виконавчої влади.
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Протягом 2019 року нами проведено відкриті торги щодо закупівлі легкового автомобілю. Умовами договору про закупівлю автомобілю визначено, що гарантійний термін на автомобіль становить 3 роки або 100 тисяч кілометрів пробігу, в залежності від того, що наступить раніше. Відповідно до умов договору він набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. В грудні 2019 року постачальник поставив автомобіль, а ми здійснили оплату за нього. На сьогоднішній день у нас виникла потреба в проведенні планового технічного обслуговування цього автомобілю. Згідно з сервісною книжкою автомобілю, планове технічне обслуговування, що нам необхідне, не включається до гарантії, яка визначена договором про закупівлю, тому нам для закупівлі послуг з планового технічного обслуговування автомобілю необхідно укладати новий договір (шляхом застосування процедури закупівлі). Відповідно до сервісної книжки, всі операції з технічного обслуговування повинні здійснюватися тільки в спеціалізованих технічних центрах виробника автомобілю. Аналізом мережі Інтернет нами встановлено, що на території України (в різних її областях) діють 19 таких спеціалізованих центрів. Питання: 1.Чи можемо ми під час складання тендерної документації зазначити в ній, що спеціалізований технічний центр повинен бути розміщений виключно на території тільки нашої області? 2.Чи не буде така вимога дискримінаційною по відношенню до інших потенційних учасників такої закупівлі, які розташовані в інших областях України? Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч.1 ст.75 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України) у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди перекладачу здійснюється на підставі ухвали суду, зміст якої не передбачає укладання договору про закупівлю.
Зазначені витрати відповідно до ч.1 ст. 118 КПК України є одним з видів процесуальних витрат.
Частиною 2 ст.122 КПК України визначено, що витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному провадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Порядок і розмір вищезазначених витрат визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.1996 №710 «Про затвердження Інструкції про порядок і розміри компенсації (відшкодування) витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів».
Просимо надати роз’яснення, чи підпадають дані видатки під дію Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06, розміщено лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|