|
25.04.2017
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
14.11.2016 за результатом проведених відкритих торгів був укладений договір підряду, строк виконання робіт-25.12.2018.з 01.01.2017 Замовник (Рівненський окружний адміністративний суд) втратив статус розпорядника бюджетних коштів. Повноваження розпорядника коштів передано іншій юридичній особі (територіальному управлінню Державної судової адміністрації України) без правонаступництва прав та обов'язків. Чи правомірною є передача зобов'язань Замовника по договору, в частині виконання грошових зобов'язань, новому розпоряднику коштів? Чи потрібно розривати укладений договір та проводити нові торги новим розпорядником коштів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При цьому зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, при цьому істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерним комітетом проведено дві процедури відкритих торгів (міжнародних, сума більша 133 тис Євро) на закупівлю Палива (Бензин А-95, А-92, Дизпаливо,Газ скраплений)
Перша процедура відмінена по причині-допущено до оцінки менше двох тендерних пропозицій. На участь в торгах подано три пропозиції, дві з яких довелось відхилити з причини їх невідповідності умовам тендерної документації (наявність АЗС в Надвірнянському районі). Скарг від даних учасників на відхилення пропозицій не поступало.
Друга процедура - Торги відмінено з причини подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій.
Чи маємо право на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 4 частини другої статті 35 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на аналогічне звернення містяться у запиті № 156/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Багато джерел зсилається на лист Мінекономрозвитку України № 3302-05/32495-07 де зазначається, що при переговорній процедурі закупівлі ніколи не використовують положення статті 17. Чи не могли би зазначити посилання саме на цей лист, бо на вашому інтернет ресурсі його не знайдено. Дуже дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.04.2017 № 3304-06/13652-06 "Щодо застосування статей 17, 32 Закону України "Про публічні закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Прошу Вас надати роз'яснення щодо кількості укладених договорів при лотовій закупівлі (відкриті торги), якщо по декількох лотах переможець один. Скільки повинно бути договорів: один по всіх виграшних лотах, або окремо по кожному лоту договір.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Визначення поняття “предмет закупівлі” наведено в пункті 18 частини першої статті 1 Закону. Водночас Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами).
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
|
|
22.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
В мультилотовій закупівлі за одним із лотів є скарга, але призупинена вся закупівля (заблоковані всі лоти), тобто немає технічної можливості укласти (оприлюднити) договір за іншим лотом. Договір мав бути укладений та оприлюднений ще 24.03.2017 року, отже порушені строки укладання договору відповідно до ч.2 ст.32 ЗУ "Про публічні закупівлі". Наразі питанням розблокування лотів займається відділ моніторингу та розвитку системи ДП "Прозорро". Плануємо оприлюднити договір та завершити закупівлю одразу коли з'явиться технічна можливість. Чи буде такий договір вважатися законним, адже причини не укладати договір з переможцем відсутні? Чи можна надати офіційну відповідь за адресою: 50051, м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 2?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель. Після розміщення скарги суб’єктом оскарження в електронній системі закупівель скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка. Скарга разом з реєстраційною карткою в день розміщення суб’єктом оскарження автоматично оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу. Реєстраційна картка скарги повинна містити, зокрема таку інформацію, як: номер оголошення про проведення процедури закупівлі, що оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу.
Скарга повинна містити, зокрема таку інформацію, як: підстави подання скарги, посилання на порушення процедури закупівлі або прийняті рішення, дії або бездіяльність замовника, фактичні обставини, що це можуть підтверджувати (абзац 9 частини першої статті 18 Закону).
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Водночас пунктом 37 частини першої статті 1 Закону передбачена можливість визначення замовником частин предмета закупівлі товарів, робіт чи послуг (лотів), на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
З огляду на викладене, скарга подається суб’єктом оскарження щодо процедури закупівлі.
Так, згідно з частиною восьмою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
При цьому рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 12 статті 18 Закону).
Водночас повідомляємо, що інформація щодо технічних питань, пов’язаних з реалізацією в системі вимог законодавства у сфері публічних закупівель, міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|