|
19.06.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони».
Згідно частини першої ст. 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
За результатами аналізу вищезазначених та інших нормативно-правових актів у чинному законодавстві України не виявлено як прямих вимог щодо укладення таких договорів на строк не більше одного року, так і заборон, що стосуються обмеження строку дії договорів, укладених за результатами проведення процедур публічних закупівель. Практично єдиною нормою, з якої лише опосередковано можна зробити висновок щодо необхідності укладення договорів на річний термін, є частина 5 ст. 36 Закону. Відповідно до її положень дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Разом із цим статтею 267 Господарського кодексу України визначено, що договір поставки може бути укладений на один рік, на строк більше одного року (довгостроковий договір) або на інший строк, визначений угодою сторін» а також, що «строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Також, як вбачається із системи Prozorro, на термін, більший, ніж на один рік укладаються договори на виконання будівельних робіт, хоча Закон не передбачає для такого типу договорів особливого порядку укладання чи якихось виключень у частині строків їх виконання.
Враховуючи зазначене, прошу надати консультацію щодо правомірності укладання замовником (у розумінні Закону) договорів на закупівлю товарів, робіт та послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади за результатами проведених процедур закупівель відповідно до вимог Закону, на строк, що перевищує 1 календарний рік, за умови що дані закупівлі будуть передбачені у річних планах закупівель замовника на відповідні календарні роки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання укладення довгострокових договорів про закупівлю розглянуто в запитах від 05.10.2016 № 5/2016 та від 03.08.2017 № 793/2017 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6fe000c0-10df-40dd-bcbf-97f75d5dfa28&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d95bc203-6aff-48ac-bffc-af1d63fa4ca1&lang=uk-UA
|
|
14.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!Надана субвенція на оснащення закладів загальної середньої освіти засобами навчання та обладнанням кабінетів природничо-математичних предметів.Вирішили придбати оснащення для кабінету фізики.Загальний бюджет закупівлі становить 277тис.777грн.78 коп. Керуючись Типовим переліком засобів навчання обладнання,затверженим наказом МОНУ №704 від 22.06.2016 вирішили придбати набір електромеханічного обладнання , різні лабораторні комплекти,набір демонстраційний та інше.Все це підпадає під поняття навчальні засоби. Скажіть,будь ласка,ми повинні проводити відкриті торги за ДК 80520000-5(навчальні засоби),чи маємо право укласти прямі договора ,розділивши дане оснащення на коди.Напариклад,38410000-2(лічильні прилади) або 31710000-6 (електронне обладнання)?Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі та здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами) міститься в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі" та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)", розміщених відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=26774-06
Таким чином, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
|
|
12.06.2019
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
16.05.2019 р. Замовник (комунальне підприємство) оголошує процедури закупівлі відкриті торги на закупку будівництва (Інші завершальні будівельні роботи, код CPV за ДК 021:2015 — 45450000-6). Очікувана вартість - 86 305 981,20 грн. Кінцевий термін подання пропозицій до 03.06.2019 р. Аукціон призначено на 04.06.2019 р.
Тендерні пропозиції подало три учасника. Аукціон відбувся без пониження вартості пропозицій. Система визначила найбільш економічно вигідну пропозицію. Учасник очікує рішення. Але Замовник 07.06.2019 р. скасовує торги. Причина скасування: Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі.
11.06.2019 р. той же самий Замовник оголошує знову ту ж саму закупівлю, на той же самий предмет закупки. Тендерна документація, її зміст, умови, додатки, зміст додатків не змінюються і залишаються таким ж самим як у закупівлі, яка скасована. Змінено тільки очікувану вартість закупівлі. Вона складає 86 009 771,00 грн. Її було зменшено на 296 210,20 грн.
Але ж станом на 07.06.2019 р. Замовник визнає відсутність подальшої потреби у даній закупівлі, а 11.06.2019 р. знову її оголошує.
Чи є такі дії Замовника порушенням чинного законодавства України?
Чи є у такого Замовника зловживання під час здійснення державних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади
При цьому повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті 187/2018 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e896f60f-d3a8-4bc3-a2f5-f1ed862f1adb&lang=uk-UA
Разом з тим згідно з частиною другою статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
Водночас контроль у сфері закупівель здійснюють органи, визначені у статті 7 Закону, якою встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|
|
12.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо визначення замовником категорії класифікації суб’єкта господарювання
Згідно з регламентом роботи електронної системи публічних закупівель ProZorro (далі – Система), у полі «Класифікація суб’єкта господарювання», учасники безумовно мають обрати категорію класифікації, відповідно, до якого вони відносяться згідно ч.3 ст.55 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV в редакції від 07.02.2019р.
Якщо учасник не внесе відповідні зміни у своєму профілі, то не зможе технічно подати свою тендерну пропозицію. Дані щодо розміру організації є обов’язковими для заповнення учасниками під час здійснення відкритих торгів та допорогових закупівель.
Разом з цим, у разі здійснення замовником закупівель без використання Системи: переговорної процедури або оприлюднення в Системі звітів про укладені договори, у зв’язку з тим, що учасники не подають свої пропозиції та не заповнюють відповідні поля у своєму профілі, замовник самостійно заповнює усі необхідні поля, у тому числі поле: «Класифікація суб’єкта господарювання».
На цей час склалася ситуація при якої деякі контрагенти відмовляються визначати свою категорію класифікації та надавати її на запит замовника під час здійснення замовником закупівель без використання Системи.
Відсутність у замовника такої інформації не дає можливості заповнення відповідного поля Системи.
Прошу Вас надати роз’яснення, яким чином замовник повинен отримувати від контрагента вищезазначену інформацію та механізм здійснення закупівлі у разі відсутності у замовника такої інформації.
При цьому, направляю Вам відповідь стосовно вищезазначеного питання від ДП «ПРОЗОРРО»: «Доброго дня! Державне підприємство «ПРОЗОРРО» визначено відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення електронної системи публічних закупівель Prozorro. До функцій Підприємства не належить контроль за дотриманням замовниками та учасниками закупівель вимог чинного законодавства України з питань публічних закупівель та надання роз’яснень.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 8 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) до основних функцій Уповноваженого органу відноситься надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Рекомендуємо звернутись до відділу, що надає роз’яснення положень Закону та інших нормативних документів за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/List?lang=uk-UA&id=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання надано у запиті 435/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=161eebeb-fb47-4ce8-ba06-e7b20de9076f&lang=uk-UA
|
|
11.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. На початку року було заплановано закупівлю послуг зв'язку на сумму 49 000 грн,зараз виникла необхідність укласти угоду то тому самому коду класифікатора на суму 4 000 грн.(кошти виділялися одним і тим самим рішенням сесії, і зараз будуть переміщені, з іншого коду ДК на яке планувалися) ,в сумі це перевищує 50 000 грн , Чи потрібно нам робити звіт про укладений договір на сумму 4000 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=21890 розміщено лист від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, в якому розглянуто питання оприлюднення звіту про кожний укладений договір в електронній системі закупівель.
Поряд з цим відповідь на подібне звернення міститься у запиті № 1116/2017, що розміщеному на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7d5175de-a8ad-4f88-859d-e6ee69689ca3&lang=uk-UA
|