|
Деталі запиту у листі-вкладенні. По суті питання наступне:
АТ "ЖИТОМИРОБЛЕНЕРГО" здійснює закупівлю електричної енергії для власних господаоських потреб. У випадку щомісячного укладення додаткових угод до договору, з огляду на специфіку підпунктів 2 та 5 пункту 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку, буде щомісячно відбуватися або зменшення загальної вартості договору або зменшення загальної кількості (обсягів) придбання, визначених у договорі. Таким чином, враховуючи вищевказану специфіку (щомісячне укладання додаткових угод), через певний проміжок часу обсяги та вартість по договору (з урахуванням укладених додаткових угод) будуть недостатніми для забезпечення потреб Товариства у споживанні електричної енергії. Більше того, обсяг та вартість з урахуванням додаткових угод будуть завжди меншими, ніж вартість та обсяг, визначені у основному договорі, укладеному за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
З огляду на все вищевикладене, звертаємось із проханням надати роз’яснення щодо коректності розуміння Товариством вимог статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у наведеному прикладі та роз’яснити наступне:
1. Чи дійсно, у випадку щомісячного укладення додаткових угод до договору, предметом закупівлі якого є електрична енергія, щомісячно відбуватиметься або зменшення загальної вартості договору або зменшення загальної кількості (обсягів) придбання, визначених у договорі?
2. Чи коректно, у випадку укладення таких додаткових угод, договірними обсягами та вартістю вважати обсяг та вартість, що були визначені у основному договорі, укладеному за результатами застосування переговорної процедури закупівлі, чи договірними обсягами та вартістю все ж вважатимуться вже такі обсяг та вартість, що були визначені останньою додатковою угодою до такого договору?
Заздалегідь дякуємо за відповідь.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що закупівля замовником товарів, робіт і послуг має здійснюватися у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), яким установлено правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника від тисячі п’ятсот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Водночас відповідно до Закону України від 02.12.2020 № 1021-IX з 01.07.2021 перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, що встановлений у частині п'ятій статті 3 Закону, буде доповнено новим абзацом, який передбачає, що природний газ, закупівля якого здійснюється суб'єктами ринку природного газу, визначеними Законом України "Про ринок природного газу", на товарних біржах, діяльність яких регулюється законом, що визначає правові умови створення та функціонування (діяльності) товарних бірж, та які відповідають вимогам кодексу газотранспортної системи.
При цьому зазначаємо, що оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель у межах повноважень, визначених статтею 9 Закону.
Натомість розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, ураховуючи зазначене, з питань щодо можливості застосування порядку закупівлі природного газу суб'єктами ринку природного газу на товарних біржах, що запроваджується з 01.07.2021, пропонуємо звернутися до вищезазначених органів виконавчої виконавчої влади.
|
|
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019
№ 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» Державну установу «Професійні закупівлі» визначено централізованою закупівельною організацією, яка проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами за рахунок коштів державного бюджету з 01.01.2021 в інтересах Держрибагентства в якості замовника.
Сумський рибоохоронний патруль є територіальним органом Держрибагентства, не є юридичною особою, однак має власний код ЄДРПОУ та самостійно проводить в порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі», процедури закупівлі товарів, робіт та послуг, необхідні для виконання завдань та функцій, покладених на нього відповідним Положенням.
Листом від 23.03.2021 № 2-11.3-16/1627-21 Держрибагентство довело до відома територіальні органи Держрибагентства, в т.ч. й Сумський рибоохоронний патруля, про необхідність дотримання територіальними органами у своїй діяльності вимог вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене, з метою належної організації відповідної процедури у межах чинного законодавства, Сумський рибоохоронний патруль звернувся до Державної установи «Професійні закупівлі» щодо надання роз`яснення відносно поширення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» на правовідносини щодо здійснення публічних закупівель територіальними органами Держрибагентства або порядку проведення таких процедур для вказаних органів.
Листом від 08.04.2021 № 64 (додається) Державна установа «Професійні закупівлі» порадила звернутися за відповідними роз`ясненнями та уточненнями до уповноваженого органу, який формує політику у сфері публічних закупівель з огляду на те, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 «Про особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій» вказана установа не є ініціатором визначення замовників, для яких проведення закупівель через цзо є обов`язковим.
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства відповідно до чинного законодавства є уповноваженим органом, який формує політику у сфері публічних закупівель.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати письмове роз`яснення відносно поширення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р «Про визначення державної установи «Професійні закупівлі» централізованою закупівельною організацією» на правовідносини щодо здійснення публічних закупівель територіальними органами Держрибагентства.
|