Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
11.12.2023 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
664 / 623
Відповідно до абз. 14 п. 47 Особливостей, Замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його ДОСТРОКОВОГО РОЗІРВАННЯ, і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Разом з тим, в пп. 2 п. 45 Особливсотей зазначено, що Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до ЗАСТОСУВАННЯ САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ протягом трьох років з дати їх застосування, з наданням документального підтвердження застосування до такого учасника санкції (рішення суду або факт добровільної сплати штрафу, або відшкодування збитків). Таким чином, два пукти Особливостей мають різні умови для застосування Замовником права на відхилення тендерної пропозиції, а саме: абз. 14 п. 47 – дострокове розірвання плюс штраф та/або відшкодування збитків, пп. 2 п. 45 - лише штраф та/або відшкодування збитків. У зв’язку з цим, просимо надати роз’яснення яким пунктом керуватися замовнику при настанні зазначених обставин, а саме учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником. У якому випадку Замовник має застосовувати своє право на відхилення - коли договір ДОСТРОКОВО РОЗІРВАННИЙ і було ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ чи коли просто ЗАСТОСОВАНО САНКЦІЇ У ВИГЛЯДІ ШТРАФІВ ТА/АБО ВІДШКОДУВАННЯ ЗБИТКІВ (без дострокового розірвання договору)? Просимо надати відповідь протягом трьох днів у зв’язку з терміновістю. Дякуємо!
Відповідь
11.12.2023 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
608 / 619
Добрий день! Дочірнє підприємство «Нафтогаз Біоенергія» НАК «Нафтогаз України», яке добровільно визначило себе замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Підприємство, Закон) просить надати роз’яснення з питання, що вкладено у прикладеному файлі.
Відповідь
22.11.2023 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
602 / 607
Доброго дня. Чи має право юридична особа, якій не передано в оперативне управління (не передано право розпоряджатися майном), проводити процедуру закупівлі енергосервісу?
Відповідь
03.01.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
523 / 554
Вітаю.22.12.2023 р були внесені зміни до категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 р. № 975 , доповнивши їх пунктом 19 такого змісту: “19. Заклади освіти державної та комунальної форми власності.” Відповідно до абзацу другого п.2 Постанови 975 "охорона бюджетних установ (організацій) здійснюється органами поліції охорони на договірних засадах у межах асигнувань, передбачених у державному бюджеті на утримання таких установ (організацій)." Наша установа належить до комунальної форми власності ,але фінансується з обласного бюджету. Виходячи з вище наведеного постає питання: Чи потрібно проводити відкриті торги або заключати прямий договір за Постановою 975 .
Відповідь
09.01.2024 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
501 / 538
Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі -Закон), Міністерство економіки України є уповноваженим органом, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель. В останній час Україні склалася стала практика правоохоронних органів вбачати «сумніви щодо вартості закупленої» продукції придбаної по процедурі публічних закупівель. Майже за кожним випадком закупівлі за тендерною процедурою проводиться досудове розслідування під приводом «завищення вартості» закупівлі від ринкової вартості. Більш за все від цього страждає продавець, відносно якого проводять слідчі дії що перешкоджає веденню господарської діяльності. Будь-яке підприємство, що погодилось на участь в тендері та перемогло, має величезний потенційний ризик бути звинуваченим в «завищенні ринкової вартості». Правоохоронні органи жодним чином не враховують інші істотні умови: кон’юнктуру ринку, наявність банківської гарантії, розмір майнової відповідальності, гарантійні умови та інше. Конкурентна процедура закупівлі конкретного товару на конкретних істотних умовах, встановлює дійсну ринкову ціну, на відміну від експертного висновку, що має суб’єктивну теоретичну думку. Але результати ринкової процедури, що відбулась в реальних умовах ринку, без порушень законодавства, спростовуються висновком окремого експерта про іншу ринкову вартість, що є підставою для правоохоронних органів робити хибни висновки про «завищення вартості» та нанесення збитків, привласнення коштів, тощо. Це питання є загальним, дуже актуальним, прошу надати консультацію та відповіді на наступні питання, за можливості послідовно на кожне: - при проведенні процедури державних закупівель чи зобов’язаний замовник та/або учасники такої процедури, в будь-який спосіб визначати/встановлювати ринкову вартість товарів та послуг, що є предметом закупівель? - чи повинна ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти відповідати/дорівнювати, бути менш ринковій вартості такого майна? - чи є підставою для скасування результатів торгів, не укладання договору чи будь-яких інших дій з боку учасника торгів та/або замовника у разі невідповідності, перевищення вартості товару визначеною результатами торгів над ринковою вартістю товару? - чи має будь-яке правове значення для результатів процедури державних закупівель, що проведені відповідно до вимог законодавства, ринкова вартість товару встановлена експертом? - чи може вважатись порушенням процедури державних закупівель, якщо ціна договору, укладеного за результатами закупівель за державні кошти вище ринковій вартості такого майна визначеної експертом? - які дії повинні вчинити замовник та учасники процедури державних закупівель у разі встановлення факту перевищення вартості товару визначеною торгами, над ринковою вартістю встановленою експертом?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2