|
|
01.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 20 частини 5 статті 3 Закону передбачено, що його дія не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п'яти років (в тому числі його пов'язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки.
Законом не надано визначення поняття «досвід роботи» про який зазначено у пп. 20 ч. 5 ст. 3 Закону, існує ризик різного тлумачення Закону та ризик оскарження рішень тендерного комітету/уповноважених осіб до суду, накладення штрафів на посадових осіб та ін.
Враховуючи викладе, прошу надати роз’яснення щодо поняття «досвід роботи» в контексті застосування пп. 20 ч. 5 ст. 3 Закону та якими документами цей досвід повинен підтверджуватися?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, постачання, виконання, надання яких здійснюється постачальником із досвідом роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років (в тому числі його пов’язаними особами в розумінні Податкового кодексу України), які необхідні для науково-технічних та/чи інженерних послуг для геологорозвідки (геологічного вивчення, розвідувальних робіт), буріння, розробки, видобутку, інтенсифікації (гідророзрив пласта, капітальний ремонт свердловин, колтюбінг) свердловин та родовищ вуглеводнів, їх наземної підготовки для транспортування магістральними газопроводами та нафтопроводами, та їх переробки, то дія Закону на такі випадки не поширюється на підставі пункту 20 частини п’ятої статті 3 Закону.
Водночас Законом не визначені документи, які підтверджують досвід роботи у зазначених вище країнах. Тому замовник самостійно визначає документи, що підтверджують наявність підстав здійснити закупівлю відповідно до пункту 20 частини п’ятої статті 3 Закону, у тому числі самостійно визначає документи, які підтверджують досвід роботи в країнах Європи та/або Азії та/або Північної Америки та/або Південної Америки та/або Близького Сходу не менше п’яти років.
|
|
|
01.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На адресу департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та енергоефективності Рівненської обласної державної адміністрації надійшло звернення Острозького комунального підприємства "Теплоенергія" Острозької міської ради від 21.05.2021 № 66 (вх.№517/01.2/2 від 26.05.2021) щодо проведення публічних закупівель на придбання твердого палива (дров) для виробництва теплової енергії.
Просимо надати роз'яснення чи необхідно зазначеному комунальному підприємству, що забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам (ліцензіат облдержадміністрації), проводити процедуру публічних закупівель на придбання твердого палива (дров) за власні кошти, якщо очікувана вартість предмета закупівлі складає близько 1,5 млн. гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Отже, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), закупівлі мають здійснюватись з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими пунктом 2 частини першої статті 3 Закону.
|
|
|
31.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Інститутом геофізики ім. С.І.Субботіна Нан України Передбачається закупівля за кошти, отримані за результатами перемоги в конкурсі "Підтримка досліджень провідних та молодих учених", геофізичного обладнання виробництва заводу, розташованого в Чехії. Вартість закупівлі (запланована) 3 170 000,00грн.
Чи маємо ми право Згідно ст.3, ч.5. п.7 Закону України "Про публічні закупівлі", та ст.58 та 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" закупити напряму, на заводі виробника, без проведення відкритих торгів, так як кошти отримані в результаті перемоги в конкурсі. Потрібне високоточне геофізичне обладнання виробляє тільки один завод в Чехії. Виробників аналогів такої апаратури в Україні немає.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1748/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a047b4d4-c815-4b62-be9c-8428876799bb&lang=uk-UA
Крім цього, зазначаємо, що усі рішення приймаються замовником самостійно.
Згідно з статтею 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
31.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами був скасований договір на закупівлю послуг з прання білизни з підприємцем на суму 149685,00 грн., який був переможцем аукціону електронної системі закупівель в зв'язку з помилкою допущеною під час оприлюднення звіту. На даний час, в зв'язку зі зменшенням потреби, між нами заключений договір на суму 49970,00 грн., без використання електронної системи закупівель на ті ж самі послуги. Питання: Чи не буде це порушенням діючого законодавства при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи будемо ми мати можливість у разі зміни обставин, а саме якщо збільшиться потреба в послугах, додатковою угодою збільшити суму договору на 24000 грн., що не перевищує 50 % від суми договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Крім цього, всі рішення про закупівлю, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно.
Згідно з статтею 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках.
|
|
|
28.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою максимального підвищення ефективності проведення закупівель ОК ВЕП «Держпром» звертається з наступним запитанням.
Замовник, який є платником ПДВ, формує очікувану вартість закупівель та оголошує їх відповідно з ПДВ. Яким чином можливо зберегти рівність учасників, якщо сума закупівлі оголошена з ПДВ, а участь у ній беруть учасники як платники так і неплатники ПДВ. В електронній системі всі пропозиції автоматично розглядаються як із ПДВ. Таким чином неплатник ПДВ має пільгу, оскільки його пропозиція є найнижчою і на аукціоні він завжди може зробити найнижчу ставку.
У випадку його перемоги ціна в системі зафіксована як з ПДВ, що фактично не відповідає поданій ціновій пропозиції у складі документів. Договір з таким учасником підписується на всю суму пропозиції без ПДВ. Таким чином, учасники-платники ПДВ є у гірших умовах під час аукціону, а замовник втрачає відповідну суму податкового кредиту.
Оскільки вищевикладене питання на сьогоднішній день не врегульоване, просимо надати роз’яснення щодо позиції та дій замовника при розгляді цінових пропозицій учасників закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником).
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.
Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
|