|
|
04.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасником під час участі у процедурі відкритих торгів згідно вимоги було надано довідку у довільній формі щодо залучення субпідрядних організацій під час виконання робіт по договору на закупівлю (обсяг робіт менше 20%). За результатами проведення закупівлі даного учасника було визначено переможцем та укладено договір на закупівлю з замовником.
Просимо надати роз’яснення:
1) Чи потрібно замовнику у наведеному випадку прописати у договорі найменування субпідрядника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
|
|
|
02.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Прошу надати роз'яснення з приводу питання реалізації грантів бюджетними установами, що отримані ними від міжнародних організацій, але які не є Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком та іншими міжнародними валютно кредитними організаціями.
Наразі українські державні установи та організації отримують багато грантів від Європейського Союзу, USAID, Державного Департаменту США тощо для реалізації конкретних заходів у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Отримання гранту передбачає оплату товарів, робіт та послуг, наданих за грантом, а також оплату послуг експертів та менеджерів гранту, що визначені Грантовою угодою. Реалізація кожного грантового заходу передбачає свої граничні суми, які виділяються грантовим донором та відповідно до яких не передбачено дотримання принципів максимальної економії, оскільки по факту такі кошти надані іноземним донором для спеціального використання та задля використання в повному обсязі наданих сум
Крім того, оскільки у більшості випадків гранти надаються у валюті, то під час конвертації цих валют у гривні, виходить, що суми значно перевищують 100 тисяч грн. як граничні межі для здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, однак наявність конкретної мети використання коштів, строків проведення заходів (та придбання товарів) та конкретних суб'єктів реалізації гранту, що визначені вже укладеною Грантовою угодою між донором та бенефіціаром, унеможливлює застосування конкурентних процедур закупівель.
Прошу надати роз'яснення:
1) Чи поширює свою дію ЗУ "Про публічні закупівлі" на використання коштів отриманих за Грантовою Угодою.
2) Які механізми реалізації грантових коштів з урахуванням положень ЗУ "Про публічні закупівлі", особливого принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки в більшості випадків, у грантах, застосування цих принципів є або неможливим, або недоцільним.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону.
При цьому відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору.
Статтею 9 Закону України “Про міжнародні договори України” визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації, зокрема, загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України та інші.
Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом та Особливостями, застосовуються положення міжнародного договору України.
|
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Можливо зможете допомогти, як діяти в ситуації. В цьому році перший рік необхідно договір на постачання природного газу проводити через елетронну систему прозоро. Ми комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради. Маємо котельню, в якій встановлений єдиний вузол обліку, який розподіляє теплову енергію на житлові будинки поруч та на власні потреби підприємства. Раніше укладали прямий договір з ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Оскільки ми є комунальною установою, яка сплачує за спожитий газ з власних коштів, то для нас немає фіксованої суми за м3, а ціна визначається щомісячно за спеціальною формулою. Тобто, в договорі сума не може бути прописана і ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється вносити «плаваючу» суму в договір. Тобто, з одного боку ми закуповуємо частину природного газу за обсягом І (для потреб населення) з конкретною фіксованою ціною, а іншу частину для власних потреб за обсягом ІІ, де немає конкретної суми. В свою чергу, ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється укласти два окремих договори. Підскажіть, як правильно провести дану закупівлю? Намагались поспілкуватись з колегами, але на жаль подібної ситуації не знайшли. , ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відмовляється йти на будь яку зустріч.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) , від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав) , розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Водночас відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 липня 2022 р. № 812 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам" на ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" Кабінетом Міністрів України покладено спеціальні обов’язки відповідно до Закону України “Про ринок природного газу”. При цьому відповідно до пункту п'ятого розділу 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі- НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2496 "Правила постачання природного газу" постачальник із спеціальними обов’язками - суб’єкт господарювання, на якого відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" Кабінетом Міністрів України покладені спеціальні обов’язки з постачання природного газу певній категорії споживачів та який не має права відмовити таким споживачам в укладенні договору постачання природного газу. Крім цього НКРЕКП, відповідно до положення, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (із змінами), здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. Водночас основними завданнями НКРЕКП є, зокрема державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, зокремв на ринках природного газу. Тому, з питання щодо діяльністі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пропонуємо звернутися до НКРЕКП. |
|
|
27.09.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» (код ЄДРПОУ 41716575) (надалі – Товариство), в особі директора Зайцевої Олени Володимирівни, просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Наше Товариство є виробником металопластикових вікон, дверей (надалі – Товар) та бере участь у публічних закупівлях через електронну систему закупівель Prozorro і за результатами цих закупівель укладає договори із публічними замовниками.
Проте, після уточнюючих замірів проведених нашим підприємством реальні розміри товару, який необхідно замінити відповідно до закупівлі можуть відрізняютися на кілька сантиметрів від розмірів товару, які заявлені у тендерній документації, як в бік зменшення так і в бік збільшення.
1. Просимо надати роз’яснення як діяти нашому Товариству у випадках якщо:
- реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік зменшення;
- реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік збільшення.
2. У випадках якщо реальні розміри товару відрізняються на кілька сантиметрів від розмірів товару, заявлених у тендерній документації, чи повинно наше підприємство поставити товар за реальними розмірами після замірів чи наше підприємство повинно поставити товар за розмірами, які вказані у тендерній документації Замовника, з врахуванням того, що нашим підприємством буде поставлено весь обсяг товару у штуках відповідно до обсягу заявленого у тендерній документації ?
Також, просимо вказати чи не буде порушенням чинного законодавства України з боку нашого Товариства у такому випадку:
- Замовником, знову ж таки, визначено обсяг закупівлі Товару в одиницях виміру – штуки. Також, Замовником у тендерній документації вказано конкретні розміри товару. Після проведення уточнюючих замірів, реальні розміри відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару зазначеного у тендерній документації. Після цього, нашим Товариством здійснено поставку Товару у обсязі вказаному в тендерній документації (обсяг визначено Замовником у штуках). Проте, розміри поставленого нами товару відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару, заявлених у тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників.
При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю.
Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника.
Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін.
Водночас відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
|
|
|
26.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Замовником допущено технічну помилку у назві закупівлі при оголошенні відкритих торгів на реконструкцію закладу, оскільки дана помилка була зроблена в назві проектно-кошторисної документації. Переможець підтверджений, ми на етапі підписання договору. Як правильно врегулювати дану помилку - чи просто підписувати договір з правильною назвою, чи з укладенням додаткової угоди? Чи можливо є інші варіанти?Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містить в запиті № 102/2022, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3625e7d7-06a2-476a-99f8-da1b88e74f18&lang=uk-UA
|