|
29.08.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
03.02.2023р. постановою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України у судовій справі № 991/6606/22 було стягнуто в дохід держави 100% частки в статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕМУРІНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 30454644).
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.02.23р. № 168-р «Про визначення уповноваженого органу управління активами, стягнутими в дохід держави» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2023-р#Text) на виконання рішення Вищого антикорупційного суду від 23.01.2023р. у справі № 991/6606/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108532262) та постанови Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 03.02.23р. у справі № 991/6606/22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/108772467) та відповідно до ч.3 ст.5-1 Закону України «Про санкції» Фонд державного майна визначено уповноваженим органом управління активами, в тому числі 100% частки в статутному капіталі ТОВ «Демурінський ГЗК».
Статутом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДЕМУРІНСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» передбачено, що Фонд державного майна України володіє часткою в розмірі 100% статутного капіталу Товариства (п.6.1 Статуту).
Метою діяльності ТОВ «Демурінський ГЗК» є одержання прибутку (доходу) на основі господарської і комерційної діяльності, що не суперечить законодавству України (п.3.1 Статуту).
Відповідно до Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014р. № 459, передбачено, що Міністерство економіки України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель та відповідно до покладених на нього завдань надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань публічних закупівель на інформаційному ресурсі.
В зв’язку з чим, прошу надати консультацію з питань публічних закупівель, а саме чи є ТОВ «Демурінський ГЗК» (код ЄДРПОУ 30454644) Замовником в розумінні ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 "Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 "Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання", та від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20%09 Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить віднесення суб'єктів до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
29.08.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Під час здійснення процедури закупівлі, а саме при придбанні путівок на оздоровлення дітей в дитячих оздоровчих таборах замовники стикаються з проблемами при визначенні виду предмету закупівлі. Деякі замовники зазначають, що це товар, інші замовники вказують, що це послуга. Також немає чіткості з цього питання у висновках ДАСУ про моніторинг публічних закупівель. Деякі аудитори у своїх висновках зазначають про порушення законодавства, через те що придбання путівок відносять до товарів, а не до послуг.
Так як Державний класифікатор 021:2015 (Єдиний закупівельний словник) не передбачає відповідного коду закупівлі, а саме придбання путівок на оздоровлення (як товару), а містить лише код 55240000-4: Послуги центрів і будинків відпочинку (як послуги), то замовники обирають саме цей код. Проте ми не вважаємо, що придбання путівок це є послуга, тому що: відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:
- послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації;
- товари - продукція, об’єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов’язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Виходячи із наведених вище визначень не можна однозначно стверджувати, що це є послуга, оскільки оздоровлення дітей здійснюється виключно за наявності певного документу, що дає право дитині на отримання послуг. При цьому даний документ включає в себе однаковий спектр послуг для всіх дітей. Тобто замовник купує певний документ, який має свою вартість, яка залежить від якості та кількості послуг з оздоровлення, що в нього включаються. Тобто, це є грошовий документ.
В статті 23 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначено, що прийом дитини до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку здійснюється за наявності путівки. Водночас, стаття 1 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» зазначає що:
- путівка до дитячого закладу оздоровлення та відпочинку – це документ, який засвідчує право дитини на отримання послуг з оздоровлення та відпочинку, умови перебування в такому закладі і визначає вартість та перелік послуг з оздоровлення та відпочинку для однієї дитини в конкретному закладі;
- оздоровлення – це комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психічного стану здоров'я дітей, що здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.
Тобто, путівка – це і є той документ, на підставі якого дитячі заклади оздоровлення надають послуги, тому слід розуміти, що путівки - це особливий вид товару, але згідно до діючого законодавства - грошовий документ.
Враховуючи вищезазначене, замовник купує путівки (товар) на підставі яких замовнику будуть надаватися послуги.
Так як думки замовників в даному питанні розходяться (і не тільки замовників, про що свідчать висновки ДАСУ), тому просимо Вас розібратися в даному питанні та надати чітку відповідь – придбання путівок на оздоровлення дітей це товар чи послуга.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" та від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667У свою чергу, відповідно до положення Міністерство молоді та спорту України (Мінмолодьспорт), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 220 (зі змінами), (Мінмолодьспорт) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах молодіжної політики, фізичної культури і спорту, утвердження української національної та громадянської ідентичності. При цьому згідно Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 423 (зі змінами), Мінсоцполітики є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, волонтерської діяльності, з питань сім’ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей. Водночас відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (із змінами), МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я. З огляду на це, з питань зазначеної специфіки та віднесення предмета закупівлі у конкретному випадку пропонуємо додатково звернутися до вищезазначених центральних органів виконавчої влади.
|
|
23.08.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Рішенням 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 "Про організацію діяльності комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» Комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО) доручено забезпечити виконання функцій централізованої закупівельної організації та здійснити організаційно-правові заходи у встановленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. №1216 (далі – Постанови).
Відповідно до приписів Постанови, замовник – ініціатор, у передбачені чинним законодавством строки, повинен укласти договір про закупівлю за результатами проведеного тендеру та надати наступну інформацію ЦЗО для оприлюднення в електронній системі закупівлі (далі – ЕСЗ): інформацію про внесення змін до договору про закупівлю та договору про закупівлю, укладеного за рамковою угодою тощо.
Відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливостей), повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю оприлюднюються відповідно до вимог Закону та у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей.
Пунктом 19 Особливостей, передбачено вичерпний перелік випадків, коли сторони можуть змінити істотні умови договору та оприлюднення яких в ЕСЗ є обов’язковим. Істотні умови проєкту договору за кожною із закупівель визначені у тендерній документації. Такими умовами є: предмет (найменування, якість, кількість), ціна та строк дії договору. Інші умови не є істотними та можуть змінюватися відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів.
ЦЗО проводить закупівлі в інтересах Харківської міської ради, її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності (далі – замовників-ініціаторів). Закупівля товарів та послуг проводиться за кошти підприємства, отримані від здійснення господарської діяльності, або за кошти місцевого бюджету Харківської міської територіальної громади.
Відповідно до чинного законодавства, договори та додаткові угоди, джерелом фінансування яких є місцевий бюджет, підлягають реєстрації в органах Державної казначейської служби України. Така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом та Порядку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок).
На практиці мають місце випадки, коли в процесі проведення процедури закупівлі, або після укладення договору про закупівлю, замовнику-ініціатору потрібно змінити джерело фінансування, наприклад, планувалось здійснювати оплату за власні кошти підприємства, а потім оплата буде проводитись за рахунок коштів місцевого бюджету. В такому випадку, замовники-ініціатори укладають додаткову угоду, змінюючи реквізити в договорі, які не є істотними умовами договору та подають відповідні документи до органів казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань.
Органи Казначейства після отримання відповідних документів, не реєструють такі додаткові угоди, доки вони не опубліковані в ЕСЗ, хоча внесення таких змін не підпадають під випадки визначені пунктом 19 Особливостей. З метою недопущення порушення бюджетного законодавства, публікація додаткових угод в ЕСЗ відбувається під пп.3 п. 19 Особливостей, як «покращення якості предмета закупівлі», хоча такі зміни не стосуються та не призводять до такого покращення.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення з таких питань:
Чи зобов’язане Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» здійснювати публікацію в ЕСЗ додаткової угоди, яка вносить зміни до неістотних умов договору, а саме джерело фінансування.
В тому випадку, якщо така публікація є обов’язковою, яким підпунктом пункту 19 Особливостей слід керуватися для опублікування повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю.
Директор С.М. Калачова
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1365/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому зазначаємо, що позиція Уповноваженого органу із зазначеного питання є незмінною при проводенні закупівель відповідно до Закону з урахуванням Особливостей.
|
|
22.08.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до роз’яснень, наданих у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06, розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі.
При цьому очікувана вартість згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 08.02.2020 № 275 визначається як «розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів».
Виходячи з вищезазначеного замовники у разі якщо предмет закупівлі є об’єктом оподаткування ПДВ визначають його очікувану вартість із урахуванням ПДВ, і відповідно в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі, як правило, зазначається із ПДВ. У такому випадку в електронній системі закупівль за технічною реалізацією незалежно від того, чи визначив учасник конкретної процедури закупівлі ціну своєї тендерної пропозиції з ПДВ або без ПДВ, вона відображатиметься з ПДВ.
Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»). У разі зазначення в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікуваної вартості процедури закупівлі з ПДВ і встановлення замовником єдиного критерію оцінки – «ціна», найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція визначатиметься електронною системою закупівель без урахування того, чи включив учасник у ціну своєї тендерної пропозиції ПДВ. І як вже зазначалося вище, ціна тендерної пропозиції кожного учасника процедури закупівлі визначатиметься автоматично з ПДВ. Таке технічне рішення, впроваджене адміністратором електронної системи закупівель, в свою чергу, може спотворювати результати електронного аукціону за умови подання учасниками тендерних пропозицій для участі в конкретній процедурі закупівлі з урахуванням ПДВ і без ПДВ.
Так, наприклад, ДП «НАЕК «Енергоатом» було оголошено процедуру закупівлі, очікувана вартість якої визначена з ПДВ. Для участі в процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані трьома учасниками. За результатами аукціону найбільш економічно вигідною було визначено тендерну пропозицію з ціною 36 100 000,00 грн. з автоматично поставленою електронною системою закупівель позначкою «з ПДВ». Проте, як виявилося за результатами розгляду тендерної пропозиції (цінової), поданої відповідно до вимог тендерної документації переможцем процедури закупівлі, ціна тендерної пропозиції переможця сформована ним без урахування ПДВ. При цьому переможець зареєстрований як платник ПДВ (на момент подання тендерної пропозиції реєстрація була призупинена відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). Тоді як цінові пропозиції інших двох учасників були подані і сформовані з урахуванням ПДВ і становили 36 400 000,00 грн з ПДВ і 36 850 000,00 грн з ПДВ.
Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо порядку дій замовника в окресленій вище ситуації, які мають забезпечити дотримання встановлених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Надати рекомендації, в якій спосіб забезпечити рівність для участі платників ПДВ та не платників ПДВ в одній процедурі закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 810/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
22.08.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України (ідент. код 39117736) (далі - Інститут) є відокремленим структурним підрозділом (без статусу юридичної особи) Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363) з кодом 610 - філія (інший відокремлений підрозділ) згідно Класифікатора організаційно-правових форм господарювання.
При закупівлі товарів, робіт та послуг Інститут керується Законом України “Про публічні закупівлі” та постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України , на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (із змінами, далі – Особливості).
Відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника.
З цього питання Мінекономіки надано листом роз'яснення від 08.12.2022 року № 3323-04/78667-06. Зокрема, щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) вказується, що “філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, за наявності рішення замовника – юридичної особи. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу, а спосіб закупівлі обирається в залежності від вартісних меж предмета закупівлі, визначеного для відокремленого підрозділу.”
Відповідно до підпункту 99 пункту 4 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 р. № 838) Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
З огляду на вищевикладене, просимо надати роз'яснення з наступних питань:
1. Чи означає право Інституту як відокремленого підрозділу “здійснювати закупівлю самостійно для задоволення потреб такого підрозділу” та визначення предмету закупівлі “замовником окремо для відокремленого підрозділу” можливість Університету як юридичної особи не враховувати сумарно для Університету і Інституту заплановану очікувану вартість закупівлі при визначенні способів проведення закупівель згідно пункту 10 Особливостей?
2. В який спосіб та яким документом має бути оформлено рішення замовника – юридичної особи про закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення потреб відокремленого підрозділу — Інституту?
Начальник інституту Віктор ГВОЗДЬ
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами) стор. 3-5 ), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей. У вищезазначеному листі у розділі “Щодо закупівель відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)” міститься інформація про поняття відокремлених підрозділів згідно Цивільного та Господарського кодексів України. Відокремлені підрозділи (філії та представництва) здійснюють публічні закупівлі від імені замовника та відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника можуть здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. Отже, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб за наявності рішення замовника - юридичної особи можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, у тому числі самостійно у відповідності до порядку проведення відкритих торгів Особливостей оприлюднювати оголошення про їх проведення. При цьому зазначаємо, що інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника. При цьому будь - які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням законодавства в цілому. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|