|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля відкриті торги "Охоронні послуги" (сума 392160 грн.) була об'явлена 11.02.2021р. (Ідентифікатор закупівлі:UA-2021-02-11-008722-a). Учасників аукціону було троє:
1. ТОВ "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ"
331 280,64 грн з ПДВ
2. ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
345 656,16 грн з ПДВ
3. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОЛЬЧУГА ПЛЮС"
392 160 грн з ПДВ
На засіданні Тендерного комітету було прийняти рішення скасувати першого учасника та підтвердити другого. На це рішення ТОВариством "АГЕНЦІЯ "ДЖЕБ" була подана скарга в АМКУ. Колегія АМКУ від 26.03.2021 р. зобов’язано
скасувати рішення про визначення приватного підприємства "СКОРПІОН - ГАРАНТІЯ"
Що нам робити далі? Рішення АМКУ оскаржувати ми не будемо. Розглядати третього учасника? Чи першого визнати переможцем? Чи об'являти нові торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
Так, порядок оскарження процедур закупівель установлений статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).
Виходячи з частин вісімнадцятої та девятнадцятої статті 18 Закону за результатами розгляду скарги орган оскарження приймає рішення, зокрема, про встановлення або відсутність порушень процедури закупівлі та про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі.
При цьому орган оскарження у висновку зазначає про наявність порушення процедури закупівлі, про задоволення скарги повністю чи частково та у разі якщо скаргу задоволено - зобов’язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
23.03.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо ДСТУ на якість води (ДСТУ 7525:2014) містить посилання на недіючі в Україні ГОСТи, яким чином лабораторія повинна проводити випробування? З використанням нечинних ГОСТ, чи необхідно шукати заміну у вигляді діючого ДСТУ?
Чи може Національне агентство з акредитації України вносити у феру акредитації ВЛ нечинні на території України ГОСТи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель, направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://ttps://cutt.ly/nk55NrS), для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки в компетенції якого знаходиться Ваше питання.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах №№ 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
|
|
|
23.03.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо предмет закупівлі, наприклад, послуги зі встановлення скляних перегородок (прозорий офіс), за кодом ДК - 45440000-3 — Фарбування та скління, код відноситься до розділу 45 Будівельні роботи, але ж не є в принципі ремонтом. Якщо у нас також будуть послуги з поточного ремонту за кодом, наприклад, 45430000-0 Покривання підлоги та стін, чи будуть суми за двома кодами плюсуватиися для визначення типу закупівлі (спрощена чи без використання за кожним кодом) і обидва відноситися до поточного ремонту? Об'єкт один.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеного на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
|
|
|
12.03.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 25 ЗУ «Про публічні закупівлі» в редакції від 02.04.2020 «Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації частини предмета закупівлі (лота). Отримана тендерна пропозиція вноситься автоматично до реєстру, форма якого встановлюється Уповноваженим органом.»
Прошу роз’яснити в якому значенні в даному випадку розуміється поняття «тендерна пропозиція»:
- Пакет документів, які подаються в складі пропозиції від окремого постачальника у систему закупівель prozorro;
- Окремий документ, що містить цінову пропозицію у складі пропозиції (пакету документів), поданої постачальником у систему закупівель prozorro (приклад такого документу додається).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону 32) тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Враховуючи вимоги пункту 31 статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Порядок подання тендерних пропозицій установлений статтею 26 Закону. Так, зокрема,тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Отже, інформація про ціну, є однією з складових тендерної пропозиції учасника
Водночас згідно з статтею 24 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
|
11.03.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
На підставі положень ст.14 ЗУ від 19.09.2019 №114-ІХ «Про публічні закупівлі» (далі ЗУ№114) Управлінням соціального захисту населення Павлоградської міської ради (далі –УСЗН) була проведена спрощена закупівля електроенергії (ID UA-2020-11-18-012338-c). Закупівля електроенергії здійснювалася з двома послугами: з передачі електроенергії та з розподілу електроенергії, про що було зазначено в оголошенні.
Договір укладений 22.12.2020 з ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» (ЄДРПОУ 42082379). На дату укладання договору ціна за 1кВт/год електроенергію становила 2,856грн (1,58931+0,24023+0,55046+0,476), у т.ч. тариф на послуги: з передачі електроенергії-0,24023грн; з розподілу електроенергії-0,55046грн; ціна електроенергії 1,58931грн; сума ПДВ 0,476грн {(1,58931+0,24023+0,55046)х 1,2}.
У зв’язку із зміною з 01.01.2021 регульованих цін за 1 кВт*год, на послуги з розподілу та передачі електроенергії у відповідності до положень постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2353 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електроенергії ПРАТ«НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2021 рік» та положень постанови НКРЕКП від 09.12.2020 №2364 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електроенергії АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» додатковою угодою (далі-ДУ) збільшена вартість послуг з передачі та з розподілу електроенергії (п.7 ч.5 ст.41 ЗУ№114). Згідно з умовами цієї угоди ціна за 1кВт/год електроенергії збільшилася за рахунок збільшення тарифів і стала 3,09739грн (1,58931+0,29393+0,69792+0,51623), а саме тариф на послуги: з передачі електроенергії - 0,29393грн; з розподілу електроенергії - 0,69792грн; ціна електроенергії 1,58931грн; сума ПДВ - 0,51623грн.
Коливання ціни на електроенергію (не враховуючи вартість послуг з розподілу та передачі) відбувається щомісячно. Так, відповідно до даних ДП «Оператор ринку» в січні та в лютому 21 року збільшилася ціни на електроенергію на ринку електроенергії «На добу наперед»(РДН). ТОВ«Дніпровські енергетичні послуги» в лютому надало для узгодження додаткові угоди на збільшення ціни за 1кВт/год електроенергії.
Під час визначення нової ціни на електричну енергію ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» керується положеннями п.2 ч.5 ст. 41 ЗУ№114, тобто збільшення ціни здійснюється на товар (товаром в нашому випадку являється електроенергія). В п.5.3. Договору чітко прописано, вартість регульованого тарифу на передачу та на розподіл, тобто при збільшенні ціни на товар регульований тариф залишається не змінним (підставою на збільшення або зменшення тарифу є постанови НКРЕКП).
Але, фактично при розрахунку нової ціни за одиницю товару ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» одночасно збільшують на той же відсоток вартість послуг з розподілу та передачі електроенергії.
Таким чином, детально розглянувши складові ціни електроенергії УСЗН Павлоградської міської ради не може погодитися на підписання такої угоди, так як розрахунок збільшення ціни на електричну енергію не відповідає вимогам чинного законодавства. В першому і в другому випадку відсутні підстави на збільшення регульованих цін (тарифів) на передачу та розподіл електроенергії.
Просимо надати роз’яснення щодо правомірності збільшення ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» вартості регульованих цін (тарифів) на передачу та розподіл електроенергії.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель розміщено листи від 09.11.2017 № 3304-06/40489-07, від 10.09.2018 № 3304-04/39642-06 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з постачання електричної енергії”, від 13.12.2018 № 3304-04/54502-07 “Щодо закупівель електричної енергії та послуг з розподілу електричної енергії” та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F40489-07
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39642-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
При цьому відповідно дo Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507 Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі.
Тому, з питань встановлення регульованих тарифів додатково пропонуємо звернутись до вищезазначених органів.
|