|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми є Виконавцями по договорам на розробку проектно-кошторисної документації. Сума двох договорів – не перевищує 1 105 000,00 грн з ПДВ.
Вищевказані договори укладено 6 квітня 2020 року, без використання ЕСЗ, що підтверджується вказаними вище посиланнями.
Враховуючи факт, що кошти на виконання вказаних договорів були виділені до кінця 2020 року, а Договора виконаними не були, чи має Замовник право на подовження терміну дії Договору?
Також просимо вказати законодавчі підстави (норму закону, чи назву та номер нормативно-правового акту) на подовження терміну дії Договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору щодо закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, не є предметом регулювання Закону.
Так, договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України. Таким чином, сторони можуть вносити зміни до договору з дотриманням вимог законодавства.
|
|
|
20.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено випадки, у яких замовник здійснює придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої ст.3 без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
В зв'язку з вищезазначеним, питання, чи вважається цей договір договором про закупівлю в розумінні Закону і чи підпадають такі договори під дію ст.41 Закону в частині зміни істотних умов договору і продовження дії договору на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю. Заздалегідь вдячні за змістовну відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
20.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є чинною частина 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Зараз укладаємо договір з ТОВ Київські енергетичні послуги і представник компанії просить видалити даний пункт із договору.
. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між Сторонами до моменту укладання цього договору.
Підставу скасування чи зміни даної статті не знайшли.
Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1374/2020 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
16.01.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Чи допускається заключення договору на суму, що є менша за тендерну пропозицію за результатами аукціону (без зміни обсягів закупівлі)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
15.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! У грудні 2020 року було проведено спрощену процедуру закупівлі, відкриті торги та переговорну процедуру. У січні місяці заклад змінив назву (до назви додалося Кременчуцького району (ЄДРПОУ не змінилося)). Нами було надіслано листи Учасникам із зазначеною новою назвою і установчими документами. Тож, станом на сьогодні ми укладаємо договори, по раніше проведеним закупівлям, і прописуємо вже нову назву й ставимо нову печатку. Однак, Казначейство нашого міста наполягає на тому, що договір повинен бути із назвою з якою проводилися торги, а печатка може стояти й нова (з новою назвою) і просто необхідно робити додаткову угоду. Скажіть будь ласка, як нам вчинити правильно, згідно законодавства: укладати одразу договір на нову назву чи все ж таки потрібно пропонувати ту назву, яка була в проекті до договору? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною другою статті 57 Господарського кодексу України (далі-ГК України) в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини п’ятої статті 87 ЦК України юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Крім того, згідно частини п’ятої статті 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
При цьому згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Водночас перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів визначений статтею 7 Закону.
Тому, з питань правомірності вимог відповідної казначейської служби слід звертатися до Державної казначейської служби України.
|