|
|
11.05.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Хто може підписувати договір закупівлі у державній установі? Чи може директор установи передоручити за дорученням підсувати такі договори своєму заступникові?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Ураховуючи зазначене, а також статтю 64 Конституції України, Кабінетом Міністрів України прийнято 28.02.2022 постанову № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі - постанова № 169), відповідно до якої встановлено порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану.
Водночас інформуємо, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо порядку закупівель у відповідності до постанови № 169 надані в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
Відповідно до абзацу сьомого підпункту 3 пункту 1 постанови № 169 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України.
Так, згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
05.05.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник вимагає підписання договору про закупівлю під час дії воєнного стану з порушеннями.
Закупівля UA-2022-01-25-019318-b була розпочата до війни. Зараз замовник наполягає на підписанні договору, або погрожує стягнути банківську гарантію. Окрім того, що заплановані строки поставки, які були вказані в проекті договору вже давно пройшли, і ми об'єктивно не можемо під ними підписатися, також вважаємо недоречним під час дії воєнного положення стягувати з підприємців банківські гарантії, які видавались до початку форс мажорних обставин. Виробництва запропонованих товарів не працюють, так як знаходяться під постійними обстрілами, що може призвести до загибелі співробітників. Тому просимо міністерство економіки відмінити право замовників стягувати банківську гарантію під час воєнного положення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції. У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику.
При цьому згідно з пунктом 2 частини третьої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається у разі непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі. Отже, Законом встановлено імперативну норму щодо неповернення забезпечення тендерної пропозиції у разі непідписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю.
Водночас згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 25 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.
У разі якщо замовники, які розпочали процедури закупівлі до введення правового режиму воєнного стану в Україні, не мають можливості завершити такі процедури закупівлі у зв’язку із обставинами, що не залежать від замовників, вони можуть визнати тендер таким, що не відбувся, відповідно до частини п’ятої статті 32 Закону у разі якщо здійснення закупівлі стало неможливим внаслідок дії непереборної сили.
У такому разі в протоколі замовник може вказати серед підстав для прийняття такого рішення запровадження правового режиму надзвичайного стану у відповідності до Указу Президента України “Про введення надзвичайного стану в окремих регіонах України” від 23.02.2022 № 63/2022 та введення в Україні правового режиму воєнного стану згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” (зі змінами).
Для належного забезпечення потреб під час дії правового режиму воєнного стану в Україні замовники можуть здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (далі - постановаа № 169).
При цьому зазначаємо, що замовник самостійно приймає будь-які рішення. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Принагідно зазначаємо, що узагальнені відповіді щодо закупівель згідно з постановою № 169 розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель (листи від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану") за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06
|
|
|
05.05.2022
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник отримав перемогу у процедурі закупівлі "Запит цінових пропозицій" , уклав договір з замовником, оприлюднили, закупівлю закрили.
Проте, вже під час процедури доставки товарів у Замовника раптом "відпала потреба" у закупівлі, постачальник отримує на свою електронну адресу "Додаткову угоду про розірвання договору" з вимогою підписати та надіслати ще цю угоду (оригінал) ! кур'єрською доставкою ! (зазначає саме "Новою Поштою").
Постачальник у цьому разі несе великі матеріальні витрати за такі замовлення:
1. Оформлення, підпис, кур' єрська доставка паперової форми документів до Замовника. У цьому місці можна обійтись ЕЦП на законних підставах, що значно зменшує час та кошти. (Принтер, папір, фарба, конверт, поштові послуги тощо.)
2. Витрати на придбання, відвантаження та доставку товару до замовника. (У моєму випадку-це доставка трьох холодильників, великогабаритна техніка).
3. ⁉️ Сплата комісії майданчику за цю закупівлю.
Майданчик нараховує комісію, оскільки закупівля, по-суті, в системі завершена. Розірвання договору, скасування (відміна) закупівлі у цьому випадку не передбачено ні законом, ні функціоналом майданчика.
Наразі маю на сьогоднішній час заборгованість майданчику через таких замовників, у яких сц "відпадає потреба" - близько 10 000 грн. (крім цього, власні кошти, ме менше ~7 400 грн).
⚡Це стосується і придбання товару замовниками через Прозорро Маркет.
І саме жахливе, майданчик, під час введення військового стану, відключив від каталогу за заборгованість, чим залишив фактично без роботи.
❓Чому я маю сплачувати комісії за закупівлі, які по факту не відбулися?
❓ Чому немає можливості скасування (відміни) такої закупівлі, щоб не сплачувати комісію?
❓Чому замовник може скасувати закупівлю на періоді доставки товару і чому він не відшкодовує ці витрати?
❓Чому майданчик відключає від каталогу за заборгованість під час військового стану? Банківські установи скасували відсотки по кредитам, при цьому вони ж не блокують доступ до власного рахунку. На комунальні платежі не нараховують пеню, при цьому споживача не відключають від електро чи газопостачання за борги.
‼️ Прошу позачергової надати відповідь на моє звернення та врегулювати це "вікно" в законодавстві найближчим часом.
Стосується також замовлення товарів через "ПРОЗОРРО МАРКЕТ".
Приклад однієї з закупівлі, яка не відбулася та понесла за собою матеріальні, фізичні та психологічні втрати та наслідки, замовник якої навіть не виходив на зв'язок, ігнорував та переключав на своїх заступників.
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ.
UA-2021-12-20-009960-b (тільки комісії нараховано 3859.98 грн)
Прошу надати терміново роз' яснення.
05.05.2022р. Андрій Вікторович Балаєв
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 08.10.2021 № 3304-04/49219-06 "Щодо застосування електронних каталогів", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49219-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
15.04.2022
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Ми є комунальне некомерційне підприємство, підпорядковане Дніпровській міській раді.
Наразі при здійсненні закупівель в умовах воєнного стану в нас виникла дилема чим нам керуватись при здійсненні публічних закупівель в умовах воєнного стану: Постановою КМУ від 28.02.2022 № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами) (далі – Постанова) чи розпорядженням Дніпровського міського голови від 04.03.2022 №2-4/3-р «Про здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами) (далі – Розпорядження)?
Між текстом Постанови та Розпорядження є розбіжності.
По-перше, згідно підпункту 2 пункту 1 Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 176 від 02.03.2022, в редакції Постанови КМ № 201 від 05.03.2022 в умовах воєнного стану переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг визначаються рішеннями замовників/державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, а на підставі пункту 1 Розпорядження (від 04.03.2022) наведено список, по якому дозволено здійснювати закупівлю стратегічно важливих товарів, робіт та послуг, які здійснюються без застосування процедур закупівель та спрощених закупівель, в умовах воєнного стану.
По-друге, згідно підпункту 3 пункту 1 Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 176 від 02.03.2022, в редакції Постанови КМ № 201 від 05.03.2022 закупівлі не включаються до річного плану закупівель. За результатами їх здійснення в електронній системі закупівель замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Вимога щодо оприлюднення не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом. А згідно пункту 2 Розпорядження замовники під час здійснення передбачених цим Розпорядженням закупівель повинні відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та забезпечувати оприлюднення укладеного договору в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів після його підписання. Зазначений строк продовжується на час неналежного функціонування електронної системи закупівель, підтверджений її адміністратором. Договір, не оприлюднений в електронній системі закупівель у встановлений строк, є нікчемним.
На мою думку, оприлюднення укладених договорів про деяким пунктам списку, наведеного у пункту 1 Розпорядження, наприклад, засоби індивідуального захисту (шоломи, бронежилети незалежно від вартості та інше спеціальне екіпірування тощо), транспортні засоби, автомобілі, які використовуються в період воєнного стану, тощо, є недоцільним в умовах воєнного стану, бо має бути в обмеженому доступі. Чи правомірною є вимога публікації укладених договорів по таким стратегічно важливим закупівлям?
І взагалі Розпорядження не приведено у відповідність до останніх змін до Постанови.
Тому прошу пояснити чим керуватись при затвердженні переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг, які необхідно здійснити для забезпечення потреб КНП в умовах воєнного стану та надати роз’яснення по строкам оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель за цим переліком.
Зі свого боку на нашому підприємстві підписано наказ генерального директора КНП від 10.03.2022 про визначення переліку та обсягів закупівель товарів, робіт і послуг, які необхідно здійснити для забезпечення потреб КНП в умовах воєнного стану та станом на сьогодні не оприлюднено жодного звіту договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, планується їх оприлюднити згідно Постанови. Чи правомірними є наші дії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16796-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
14.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Радник», що надає комплексні послуги у сфері публічних закупівель, на звернення замовників публічних закупівель щодо зміни системи оподаткування, звертається до Міністерства економіки України (далі-Мінекономіки) щодо питання зміни ціни у договорі про закупівлю у зв’язку із зміною ставок податків і зборів.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування – пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.
У листі вих. № 3302-06/1340-06 від 17.01.2017 Мінекономіки зазначало, що зміна системи оподаткування платником (перехід зі спрощеної системи оподаткування на загальну) не визначена Законом, як підстава для зміни умови договору про закупівлю відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 36 попередньої редакції Закону
24.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», яким була внесені зміни до системи оподаткування, зокрема з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від сплати ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, що сплачують податок за ставкою 2%. Окрім товарів, які мають походження з країни-агресора.
Так, у замовників та постачальників публічних закупівель виникає питання:
1. чи є вищезазначені законодавчі зміни підставою для внесення змін до укладених договорів про закупівлю згідно пункту 6 частини 5 статті 41 Закону?
2. у яких випадках замовник може використовувати пункт 6 частини 5 статті 41 Закону (прохання навести приклад коли замовник може скористатись цією підставою).
Просимо надати роз’яснення з вищезазначених питань. Запитувану інформацію просимо надати у визначений законодавством строк на електронну адресу [email protected]
Контактний телефон 80932076175
|
|
Відповідь
|
|
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Мінекономіки як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень на підставі статті 9 Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), тому питання стосовно зміни ставок податків і зборів та/або зміни умов щодо надання пільг з оподаткування не належать до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель.
Відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 643 (зі змінами), Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Тому з питань, пов'язаних зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування, пропонуємо звернутися до ДПС.
|