|
01.12.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Шановні панове!
ДП НАЕК "Енергоатом" є одним із найбільших замовників у системі PROZORRO. Згідно з нещодавно проведеною в Компанії оцінкою корупційних ризиків, сфера публічних закупівель є найбільш корупціогенною з точки зору корупційних ризиків. В процесі публічних закупівель через систему PROZORRO тендерний комітет стикається з рядом труднощів на які наразі не існує однозначної відповіді і уникнути яких не допомагає навіть система PROZORRO. Окремі "підприємці" входячи в певний "зговір" з деякими виробниками необхідної для Енергоатом продукції отримують від виробників дилерські повноваження і далі відбуваються торги за наступною схемою. Енергоатом направляє запит на отримання цінової пропозиції на виробника, оскільки у виробника щодо Енергоатому вже є "дилер", він передає цей запит дилеру. Той готує лист від імені виробника, вказуючи ціну в три рази вищу ніж відпускна вартість заводу виробника. Енергоатом, оголошує торги визначаючи очікувану вартість згідно з повідомлення виробника. На тендер приходить дві фірми: "дилер" і його "протеже" (тут будь-якого юридичного підтвердження нема є лише розуміння цього виходячи з історичного аспекту здійснення закупівель Енергоатомом, постійно на торгах грає одна пара) здійснюють удаваний аукціон і мйже без зміни ціни виграє один із "дилерів" із явно завищеною ціною. Звертаю увагу, мова йде про специфічну продукцію яка не має широкого економічного обороту, а тому вкрай важко визначити ринкову ціну. Провести переговорну процедуру теж немає можливості, бо існують потенційні виробники за кордоном.В подальшому, в рамках розслідування кримінальних проваджень нам стає відома інформація, що після отримання коштів від Енергоатому, "дилер" перераховує заводу виробнику вартість поставленого в Енергоатом обладнання, а решту коштів направляє на готівку за удаваними контрактами на юридичних осіб з ознаками "конвертів" і на фізичних осіб-підприємців. Формально в даній схемі, при проведенні публічної закупівлі Енергоатомом відсутні порушення. Проте, з часом, у нас є чітке розуміння, що в даній закупівлі однозначно порушено принцип запобігання корупційним діям і зловживанням. Однак, це вже ніяк не впливає на вимивання коштів з Енергоатому. Відразу визначу, що радити в напрямку звернення в правоохоронні органи не варто з декількох причин:
1. правоохоронні органи залучаються лише тоді, коли Енергоатом вже все оплатив, тобто фактично зазнав збитків через надлишкову, штучно створену вартість товару;
2. якість роботи правоохоронної системи в рамках розслідування кримінальних проваджень незадовільна. Справи розслідуються роками і через ті ж такі хабарі з часом просто закриваються.
Все ж заяви ми подаємо і провадження порушуються, однак, як я вже сказав в силу тих чи інших обставин обвинувальних вироків ми не маємо. Власне ми не маємо ніяких вироків. Тому, в рамках проведення перевірки наших ділових партнерів на виконання ЗУ "Про запобігання корупції" антикорупційна служба Енергоатом оформлює негативні висновки щодо подібних "дилерів" і рекомендує не укладати з ними угод. Водночас, в подальшому, ці ж "дилери" приходять на інші тендера за ідентичними схемами.
Питання.
1. Яким чином в подібних ситуаціях забезпечити виконання такого принципу публічних закупівель як запобігання корупційним діям і зловживанням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою Закону є зокрема створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників.
Пунктом 35 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
У свою чергу, органи, наведені в частині третій статті 7 Закону, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Так, зокрема Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є зокрема забезпечення державного захисту конкуренції у сфері державних закупівель. АМКУ здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України “Про захист економічної конкуренції”, Закону України “Про Антимонопольний комітет України” (далі – Закон про АМКУ), Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
У свою чергу, пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо суб'єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів).
|
|
30.11.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо застосування Замовником положень Закону в частині визначення додаткових умов Тендерної документації, які окремо застосовуються до Учасників-резидентів та Учасників-нерезидентів, ураховуючи той факт, що переможцем визначено Учасника-нерезидента.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 35 частини першої статті 1 Закону визначено, що учасником процедури закупівлі (далі – учасник) є фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Поряд з цим, відповідно до частини четвертої статті 16 Закону документи, що не передбачені законодавством для учасників, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 16.11.2016 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
27.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати відповідь, що вважати початком процедури закупівлі, а що її повним завершенням, по процедурі конкурентних торгів та переговорній процедурі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону тендерні процедури закупівлі не можуть проводитися до/без оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу згідно із частиною першою цієї статті.
Отже, початком тендерних процедур закупівлі є оприлюднення оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу.
Водночас повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання щодо переговорної процедури міститься у запиті від 131/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA
Разом з тим, виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави неукладення договору про закупівлю.
|
|
26.11.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В нашій установі створено тендерний комітет. Відповідно до положень п. 31 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим законом. Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, закупівля може здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;конкурентний діалог;переговорна процедура закупівлі.
Також, відповідно до ст. 2, положення цього закону застосовуються до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Окрім того, у ст. 2 зазначається, що замовник повинен опублікувати звіт про укладені договори, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому вказаної статті. Також, слід зауважити, що тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим законом. У зв'язку з цим виникають наступні запитання:
1. Чи повинен тендерний комітет своїм протоколом затверджувати звіти про укладені про договори (однак даний документ не відноситься до жодної з процедур закупівель, зазначених у ст. 12 закону)?
2. Якщо ж потрібно затверджувати, то чи можна оформлення та оприлюднення відповідного звіту покласти на відповідальну особу??
Просимо роз'яснити детальніше порядок затвердження та оприлюднення звіту про укладні договори, оскільки до ний документ не стосується жодної процедури закупівлі, яка зазначена у ЗУ "Про публічні закупівлі". Також, просимо роз'яснити які документи з питань публічних закупівель (зокрема, що зазначені у Наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель)необхідно затверджувати протоколом тендерного комітету.
Також, просимо надати роз'яснення щодо наступного:
Як вчити в такій ситуації, якщо укладено договір, щодо якого потрібно опублікувати звіт про укладені договори, однак за даним договори закупляються товари, що стосується кількох предметів закупівель (наприклад: буд.матеріали, сантехніка, побутова техніка). Адже, виникають труднощі з оприлюдненням відповідного звіт по такому договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 1149/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cb7b2e49-2617-4a6b-a098-3b8288020651&lang=uk-UA
|
|
26.11.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
В нашій установі створено тендерний комітет. Відповідно до положень п. 31 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" тендерний комітет - службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим законом. Відповідно до ст. 12 зазначеного закону, закупівля може здійснюватись шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги;конкурентний діалог;переговорна процедура закупівлі.
Також, відповідно до ст. 2, положення цього закону застосовуються до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Окрім того, у ст. 2 зазначається, що замовник повинен опублікувати звіт про укладені договори, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці другому вказаної статті. Також, слід зауважити, що тендерний комітет забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених цим законом. У зв'язку з цим виникають наступні запитання:
1. Чи повинен тендерний комітет своїм протоколом затверджувати звіти про укладені про договори (однак даний документ не відноситься до жодної з процедур закупівель, зазначених у ст. 12 закону)?
2. Якщо ж потрібно затверджувати, то чи можна оформлення та оприлюднення відповідного звіту покласти на відповідальну особу??
Просимо роз'яснити детальніше порядок затвердження та оприлюднення звіту про укладні договори, оскільки до ний документ не стосується жодної процедури закупівлі, яка зазначена у ЗУ "Про публічні закупівлі". Також, просимо роз'яснити які документи з питань публічних закупівель (зокрема, що зазначені у Наказі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 №490 Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель)необхідно затверджувати протоколом тендерного комітету.
Також, просимо надати роз'яснення щодо наступного:
Як вчити в такій ситуації, якщо укладено договір, щодо якого потрібно опублікувати звіт про укладені договори, однак за даним договори закупляються товари, що стосується кількох предметів закупівель (наприклад: буд.матеріали, сантехніка, побутова техніка). Адже, виникають труднощі з оприлюдненням відповідного звіт по такому договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|