|
12.02.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Готую документацію для оголошення процедури відкритих торгів по страховим послугам.
Розроблюючи проєкт договору зіткнулась з таким питанням: невідємною частиною договору є додаток1 з вказанням конфіденційної інформації щодо застрахованих осіб. Підкажіть будь-ласка чи не буде порушенням не публікувати додаток 1 до договору, якщо він є невідємною частиною договору? Чи як варто діяти в данному випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Водночас відповідно до пункту 3 статті 180 Господарсько кодексу України (далі – ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому відповідно до пункту 4 статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Ураховуючи викладене, оскільки проект договору складається замовником самостійно під час розроблення тендерної документації, такий проект має містити ті істотні умови договору, які потребують погодження сторонами.
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Чи потрібно оприлюднювати звіт про договір про закупівлю,укладений без використання системи у разі придбання конвертів вартістю 1,50 грн за одиницю по фіскальному чеку РД ПАТ "Укрпошта" В зв"язку із введенням в дію з 19.04.2020року Закону №114-ІХ від 19.09.2019 року
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
В установі діє тендерний комітет та уповноважена особа яка відповідає за планування та проведення спрощенних закупівель. Якщо сума по предмету від 50 до 200 тис . грн. та закупівля здійснюється у відповідності до частини 7 Статті 3 Закону - хто здійснює планування та оприлюднення інформації щодо даної закупівлі: тендерний комітет чи уповноважена особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 11 Закону передбачено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону встановлено перелік випадків придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Ураховуючи викладене, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель або будь-який член тендерного комітету.
|
|
26.11.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Вінницька обласна станція переливання крові є виробником компонентів донорської крові, передбачених нормативно-правовими актами МРЗ України. На даний час на них існують Тарифи на платні послуги, які надаються обл.ком. установою "Він.обл. станція переливання крові, затверджені розпорядженням голови облдержадміністрації від 02.12.2009 № 520 (у редаккції розпорядження голови облдерадміністрації від 10.11.2014 № 673). Відповідно до пост. КМУ від 17.09.1996 № 1138 реалізація компонентів донорської крові - це послуга.
Відповідно до Нац.переліку лікарських засобів, затв.пост. КМУ від 25.03.2009 № 333(у редакції пост. від 13.12.2017 № 1081) компоненти донорської крові включені до Нац.переліку основних лікарських засобів.
Чи поширюється на замовників дія ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо предметом закупівлі є компоненти донорської крові?
Дякую. 26.11.2018
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Ми, як замовник, здійснили відкриту закупівлю палива (бензин марок А95, 92, масло моторне, газ скраплений, дизпаливо) за одним договором без розбиття на лоти за одним кодом ДК. Договір від 26.02.2020.
Учасник просить нас підняти ціну на скраплений газ за договором на 10%.
Звідси запитання: Чи можемо ми здійснити такі дії додатковою угодою до основного договору лише за цією позицією?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, – не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Отже, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині пропорційного збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, і виконати свої зобов’язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін.
При цьому внесення змін до договору має бути обґрунтованим та документально підтвердженим.
Поряд з цим замовник самостійно приймає рішення щодо такого обґрунтування та документального підтвердження.
У свою чергу, пропонуємо ознайомитися з листом від 08.01.2020 № 3304-04/698-06 "Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F698-06%20
|