|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна вважати "Довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням який покладено на контролюючі органи" видану 25.05.2020 ФОП Степанцова І.В. (реєстраційний номер облікової картки платника податків 2267120406) № 44837 чинною, якщо при перевірці кваліфікованого електронного підпису для електронних документів у відкритих єдиних державних реєстрах (https://czo.gov.ua/verify та https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit) є підтвердження підпису тільки посадової особи контролюючого органу. Підтвердження підпису Керівника контролюючого органу відсутнє. Довідка вимагається відповідно до п.2б) Додатку 3 тендерної документації. Процедура https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-04-17-008968-b.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником та містить відомості, передбачені частиною другою статті 22 Закону.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Водночас відповідно до абзацу другого частини п`ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.
Разом з тим відповідно до пункту 8 Порядку взаємодії електронної системи закупівель з інформаційними системами Державної фіскальної служби України щодо обміну інформацією про відсутність або наявність заборгованості (податкового боргу) зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за якими покладено на органи Державної фіскальної служби України, в учасника процедури закупівлі, затвердженого спільним Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Міністерства фінансів України від 17.01.2018 № 37/11 відповідь на запит формується ДФС автоматично програмними засобами та передається до електронної системи закупівель не пізніше 18:00 наступного робочого дня з дня отримання запиту (крім вихідних та святкових днів).
У відповіді зазначаються код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), найменування або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) учасника процедури закупівлі, щодо якого надійшов запит, дата і час формування відповіді та позначка про відсутність/наявність заборгованості, яка є актуальною на момент формування відповіді на запит.
На відповідь накладаються електронні цифрові підписи посадових (уповноважених) осіб відповідного територіального органу ДФС.
Тому, з питання порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Державної податкової служби України.
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
23.03.2020 Замовником прийнято рішення про визначення переможця процедури закупівлі та намір укласти договір. На момент визначення переможця підстави для відмови у процедурі закупівлі та для відхилення тендерної пропозиції, відповідно до ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" були відсутні (в т.ч. і передбачені п.4 ст.17 вказаного закону – даний учаник не був внесений до реєстру АМКУ).
Після оскарження рішення Замовника до АМКУ, 06.05.2020 між замовником та визначеним переможцем укладено договір про закупівлю. Проте, вже після укладання договору стало відомо, що 04.05.2020, тобто за два дня до укладання договору, адмінколегією АМКУ Переможця було прятягнуто до відповідальності за порушення, передбачене п.4 ч.2 ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Просимо надати роз’яснення, які подальші дії повинен вчинити замовник, враховуючи те, що на момент прийняття рішення про визначення переможця він ще не був притягнутий до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
При цьому Законом передбачено перелік підстав для документального підтвердження інформації переможцем процедури закупівлі, передбачений частиною третьою статтею 17 Закону.
Отже, під час розгляду тендерних пропозицій замовник перевіряє учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам, встановленим статтею 17 Закону.
Разом з тим Законом не встановлено обов’язку після оскарження процедури закупівлі здійснювати повторну перевірку учасників процедури закупівлі на відповідність вимогам статті 17 Закону.
Водночас будь-які рішення приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.
При цьому до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників.
|
|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Чи може замовник не відхиляти пропозицію учасника якщо учасник закрив документи що підтверджують кваліфікацію по статті 16 зокрема аналогічні договори. Замовник обрав цього переможця пояснюючи тим що у особистому кабінеті замовника не видно які документи конфіденційні, оскільки замовнику відкриті всі документи. Замовник звернув увагу після прийняття рішення про переможця закупівлі. Однак учасник дозавантажив ці документи у відритий доступ пояснюючи це тим що припустився помилки під час завантаження документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані системою до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (частина восьма статті 26 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною другою статті 28 Закону під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону.
Водночас абзацом другим частини другої статті 28 Закону визначено, що не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону.
У свою чергу, перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 31 Закону.
Так, відповідно до абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в системі у разі, якщо учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено, що замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Тендерний комітет ОК ВЕП «Держпром» звертається до Вас з проханням надати роз'яснення, у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - Закон у новій редакції) від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію 19.04.2020.
Згідно з п.1 част.1 ст. 11 Закону у новій редакції, відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, одним із способів яким визначається або призначається така особа, є покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством.
Виникає питання, чому не передбачена можливість такої доплати для членів тендерного комітету, діяльність яких подовжено до 01.01.2022 року, адже згідно з п 32,. ст.1 Закону 922-VIII від 25.12.2015, тендерний комітет це службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель.
Отже фактично на членів ТК покладено додаткову роботу з підготовки та проведенню закупівель таким самим чином як і на уповноважену особу.
Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
За результатами проведених досліджень та опитувань спеціалістів, залучених до здійснення закупівельної діяльності в організаціях-замовниках, було встановлено, що члени тендерного комітету як правило здійснюють таку функцію на безоплатній основі, мають високий рівень ризику та відповідальності, низьку матеріальну мотивацію, відсутність будь-якої компенсації за проведену роботу, що впливає на ефективність публічних закупівель.
Тому, оскільки Законом передбачена імперативна норма щодо поступової відмови від формату роботи тендерних комітетів та повний перехід в обов"язковому порядку на уповноважених осіб з 1 січня 2022 року, які визначаються у спосіб, передбачений у статті 11 Закону, Закон не містить положень щодо доплат членам тендерного комітету.
Водночас рішення щодо членів тендерного комітету приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до пп.2 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі" редакція від 19.04.2020, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Просимо повідомити:
1. Якщо закупівля за процедурою відкриті торги із застосуванням прекваліфікації відбулась 2-чі, проте кожного разу для участі у даній закупівлі подавали свої пропозиції 2-ва та більше Учасників, проте закупівлі були скасовані у звязку з допущенням до аукціону за результатами прекваліфікації лише одного Учасника, чи має право Замовник у такому випадку застосовувати переговорну процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 40 Закону. Так, згідно з пунктом 1 частини другої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації
Отже, якщо було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, обґрунтування застосування переговорної процедури закупівлі повинно містити посилання на звіти про результати проведення таких процедур закупівель у зв’язку з відсутністю достатньої кількості тендерних пропозицій, предметом закупівлі в яких були ті самі товари, роботи і послуги, що є предметом закупівлі у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Варто зазначити, що зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу другого пункту 1 частини другої статті 32 Закону (подання для участі у відкритих торгах менше двох тендерних пропозицій).
Ураховуючи викладене і керуючись вимогами статті 4 Закону, у разі якщо для забезпечення потреби відповідного року було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій у відповідності до статті 32 Закону, то замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно зі статтею 40 Закону.
|