|
20.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно до Закону України "Про публічні закупівлі", однією з вимог, яку містить тендерна документація, є наявність аналогічних договорів постачальника електричної енергії та підтвердження факту постачання актами виконаних робіт. Наша компанія утворена 21.07.2020 та зареєстувалася на ринку електроенергії 22 жовтня 2020р. Станом на сьогодняшній день, ми не маємо аналогічного досвіду тендерних закупівель, та враховуючи вимоги щодо наявності аналогічних договорів, взагалі не зможемо взяти участь у закупівлях. Як нам в подальшому мати змогу приймати участь у закупівлях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Водночас згідно статті 24 цього Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 цього Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше семи днів.
|
|
18.11.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У зв’язку із необхідністю визначення питання щодо відповідності умов договору про закупівлю вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати відповідь на наступне:
Чи є порушенням ч. 4, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», укладання договору про закупівлю за результатами процедури закупівлі із визначення ціни за одиницю товару, що є предметом такого договору, у національній валюті України гривні, в той час, як відповідно до відомостей визначених у тендерній документації, валютою у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції учасника є іноземна валюта - долар США, а отже тендерна пропозиція учасника надана в іноземній валюті. Умовами тендерної документації та договору про закупівлю передбачено, що розрахунки здійснюватимуться у національній валюті України гривні. Згідно з умовами договору про закупівлю визначено загальну ціну договору у гривні із зазначенням грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті.
Зважаючи на наведене, чи не суперечить умовам Закону України «Про публічні закупівлі» (ч. 4, ст. 41), договір про закупівлю, якщо валютою тендерної пропозиції поданої учасником є долар США (тобто, відповідає вимогам тендерної документації), а умовами договору про закупівлю передбачено визначення ціни за одиницю товару у гривні, загальну ціну договору про закупівлю визначено у гривні із зазначенням грошового еквівалента у доларі США, і чи не є це відмінністю умов договору про закупівлю від змісту тендерної пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Перелік підстав для відхилення визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Водночас рішення про відхилення приймаються замовником самостійно.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
12.11.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник торгів UA-2020-11-11-007449-a у технічному завданні до предмету закупівлі зазначає вимогу "Кіл-сть швів прошивки - не менше 13" та в одночас зазначає що товар має вироблятися за ДСТУ Б В.2.7-167:2008. В зазначеному Замовником нормативному документі не міститься жодних вимог щодо кількості швів прошивки. До того ж Замовником дозволяється зміна довжини та хирини ворибівЮ при умові не зміненя товщини. При різній ширині вироба, буде у значній мірі змінюватися й кількість швів прошивки як у більшу так і у меншу сторону. Чи є вимога Замовника щодо кількості швів прошивки протиправною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Підприємство займається постачанням електричної енергії бюджетним установам. Маємо діючі договори до 31.12.2020 року.
Наші споживачі (бюджетні установи) почали розповідати нам що десь читали і чули інформацію що з 01.01.2021 року при закупівлях єдиним критерієм оцінки тендерної пропозиції буде не ціна а РДН (тобто хто яку маржу надасть споживачу).
Провівши моніторинг інформації в Інтернеті і на офіційному сайті НКРЕКП, проаналізувавши нові тендерні пропозиції інших споживачів на 2021 рік - такої інформації не знайшли.
Велике прохання надати інформацію яким критерієм оцінки тендерної пропозиції буде керуватись споживач (Замовник) на 2021р. ?
Та чи є у Вас якась інформацію з цього питання.
Завчасно дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.
Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації відповідно до статті 29 Закону та з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Крім цього, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
З огляду на викладене, щодо роз'яснення конкретної вимоги, яка буде встановлена у тендерній документації, слід звертатись безпосередньо до замовника.
|
|
11.11.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
В ДСТУ ГОСТ 2.601-2006 визначені вимоги щодо експлуатаційних документів на вироби, а саме:
"Паспорт – документ, содержащий сведения, удостоверяющие гарантии изготовителя, значения основных параметров и характеристик (свойств) изделия, а также сведения о сертификации и утилизации изделия."
"Формуляр - документ, содержащий сведения, удостоверяющие гарантии изготовителя, значения основных параметров и характеристик (свойств) изделия, сведения, отражающие техническое состояние данного изделия, сведения о сертификации и утилизации изделия, а также сведения, которые вносят в период его эксплуатации (длительность и условия работы, техническое обслуживание, ремонт и другие данные)"
Згідно з ДСТУ ГОСТ 2.601-2006 Паспорт або формуляр (або етикетка для виробів з незначною клькістю характеристик) є обов'язковим документом на виріб.
Згідно з п.5 статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII
"Замовник може вимагати від учасників підтвердження того, що пропоновані ними товари, послуги чи роботи за своїми ... чи іншими характеристиками відповідають вимогам, установленим у тендерній документації."
Питання: наскільки правомірно з боку Замовника для підтвердження характеристик технічно-складного предмету закупівлі вимагати у учасника торгів надавати у складі тендерної пропозиції паспорт або формуляр на виріб. Чи не може бути ця вимога приводом для подальшого оскарження процедури закупівлі???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 352/2020 та 430/2020 розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8d3b64f4-c984-48c6-bc33-05bc80103ea8&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c449519-f11f-45c4-b2f6-0cec6aaea705&lang=uk-UA
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
|