|
|
17.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» від 16.12.2021 №1977-IX (далі – Закон про локалізацію), який набирає чинності 14 липня 2022 року, визначено, що замовник у публічних закупівлях здійснює закупівлю конкретних товарів, за умов забезпечення певного рівня локалізації виробництва.
Станом на сьогоднішній день, під час практичної реалізації Закону про локалізацію, залишаються неврегулюваними наступні питання, на які просимо надати відповідь, а саме:
1. Відповідно до Закону відсутня можливість закупівель товарів, які підпадають під локалізацію але не виготовляються в Україні. Тобто яким чином проводити закупівлю товарів, які є в переліку Закону №1977-IX але не виготовляються на території України?
2. Не зрозуміле трактування щодо лімітів застосування Закону про локалізацію. В зв’язку з наявним чітким розмежуванням лімітів міжнародних угод/договорів для різних типів замовників, які визначені даними угодами, а саме:
а) Угода про державні закупівлі Світової організації торгівлі передбачає наступні ліміти:
- центральні урядові органи – 130 000 СПЗ;
- інші органи влади – 200 000 СПЗ;
- інші установи та підприємства чи організації – 400 000 СПЗ;
б) Угода про асоціацію між Україною, з одного боку, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їх державами-членами передбачає наступні ліміти:
- для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг для центральних державних органів, за винятком державних контрактів на надання послуг, визначених у Директиві 2004/18/ЄС Стаття 7 b абзац 3 – 133 000 EUR;
- для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг, на які не поширюється пункт а – 206 000 EUR;
- для державних контрактів на поставку товарів та надання послуг в комунальному та інфраструктурному секторах – 412 000 EUR.
Прошу надати відповдь в частині граничного ліміту застосування, в разі можливості, Закону про локалізацію виробництва саме для АТ "Укргазвидобування".
Звертаємо увагу, що АТ «Укргазвидобування» у своїй діяльності здійснює закупівлю відповідного обладнання з метою належного забезпечення процесу видобутку, підготовки, переробки, переміщення та транспортування природного газу.
Відсутність неврегульованих питань що зазначені вище, та регламентуються Законом про локалізацію виробництва призведе до повної зупинки закупівель товарів, на які поширюються норми Закону
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 "Щодо локалізації", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315
|
|
|
15.08.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У Листі «Щодо змiни цiни у договорах постачання електричної енергії» № 3304-04_33869-06 від 14.08.2019 р. Мінекономрозвитку надало наступне роз’яснення:
«Згiдно iз частиною шостою статтi 67 Закону № 2019 вiдповiдно до правил ринку "на добу наперед" та внутрiшньодобового ринку за результатами торгiв оприлюднюються ціна та обсяги купiвлi-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники, що можуть використовуватися як орієнтир (iндикатор) для укладення правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергiї на ринку електричної енергiї.».
Проте станом на момент цього звернення частина шоста статтi 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» перебуває в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 та містить наступні положення:
«6. За результатами торгів відповідно до правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.».
Так, бачимо, що норма про використання РДН та ВДР як орієнтиру (iндикатору) для укладення правочинів відсутня.
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють закупiвлю електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку "на добу наперед", внутрiшньодобовому ринку i на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту.
Так, «ринок електричної енергії» не обмежується певним одним ринком та постачальники зі свого боку вільні у виборі ринку, на якому можуть здійснювати купівлю-продаж електричної енергії. Варто зауважити, що ціни на різних ринках електричної енергії можуть суттєво відрізнятися, що може створювати високий рівень фінансового навантаження на постачальника електричної енергії.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Беручи до уваги вищеозначене, положення Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо кількості ринків електричної енергії, що функціонують в Україні, їх специфіку та правила купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, та в цілому волатильність ціни на енергоресурси в Україні (зокрема в період триваючої війни), постачальники стикаються з питанням правильної та обґрунтованої зміни ціни у договорах постачання електричної енергії відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». А саме постає наступна проблема:
«який ринок електричної енергії можна вважати орієнтиром (індикатором) для укладення правочинів (укладення Договорів про постачання електричної енергії, зміни ціна за одиницю товару у таких договорах відповідно до норм п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» тощо) щодо купівлі-продажу електричної енергiї ?».
Просимо надати роз’яснення щодо порушених у цьому зверненні питань відповідно до чинних нормативно-правових актів щодо звернення громадян.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Крім цього, інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами). Тому, з питань, зазначених у зверненні, пропонуємо звернутися до НКРЕКП. |
|
|
08.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Ознайомившись з Планом швидкого відновлення України (Fast Recovery план) (https://www.president.gov.ua/news/plan-shvidkogo-vidnovlennya-ukrayini-peredbachatime-operativ-76433), що передбачатиме оперативну відбудову об’єктів соціальної інфраструктури, зруйнованих унаслідок повномасштабного російського вторгнення, для можливості виконання ще більшого портфелю замовлень з будівництва споруд наша компанія А (що має великий досвід реалізаціїї інфраструктурних об’єктів) для досягнення комерційного результату розглядає можливість об’єднання з юридичними особами Б та В (які самостійно приймають участь у тендерах через електронну систему закупівель і також мають досвід втілення інфраструктурних об’єктів іншої специфіки ніж компанія А).
Однією з вимог у відповідності до діючого законодавства до потенційного виконавця робіт є наявність в учасника досвіду виконання аналогічних договорів.
Відповідно постає питання «Чи збережеться такий досвід Компанії А після об’єднання з компаніями Б і В» та «Чи можна подавати на підтвердження досвіду в складі тендерної пропозиції як загальний досвід Компанії Х /Х= А+Б+В) або А'=А+Б+В/»?
Згідно із Законом, до об’єднання учасників належать:
- окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
- окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
- об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Тому, ми змушені звернутись до Вас з проханням розтлумачити норми діючого законодавства таким чином, щоби усі без винятку добросовісні суб’єкти господарювання, і наше підприємство зокрема, мали змогу з найменшим ступенем ризику приймати участь в процедурах закупівель на однаковому рівні з великими представниками національного та міжнародного будівельного бізнесу з користю для Держави та власного прибутку.
Статтею 8 Закону передбачено, що Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом
Основними функціями Уповноваженого органу є розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель; узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної; надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Тому, просимо Вас надати вичерпну відповідь щодо однозначного тлумачення законодавства з приводу підтвердження: права використання Правонаступником попереднього досвіду юридичних осіб (компаній/ товариств … ) що реорганізуються шляхом приєднання/об’єднання, при проведенні тендерних процедур закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
|
|
|
05.08.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ФОП Осадчук Єгор Сергійович надаю послуги українським підприємствам за КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
У зв'язку з набранням чинності Закону №1977-IX, від 16.12.2021р. «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості», велика кількість українських підприємств, що беруть участь у публічних закупівлях, наразі мають труднощі з налагодженням свого збуту та можливістю ведення ефективної діяльності. Основною причиною є відсутність розуміння процедури підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та необхідності його підтвердження для різних категорій підприємств. Задля створення сприятливих умов для ведення підприємницької діяльності, прошу надати роз’яснення з наступних питань щодо Постанови КМУ № від 02 серпня 2022 р. № 861:
1. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і здійснюють на території Україні діяльність з реалізації його продукції та подальшої її обслуговування?
2. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що є офіційними та акредитованими представниками іноземного виробника і використовують його обладнання у виробництві систем за індивідуальним замовленням?
3. Чи можуть брати участь у публічних закупівлях інжинірингові компанії, що використовують виключно імпортне обладнання для комплектації своїх власних конструкторських розробок?
4.Чи вважаються конструкторські роботи та роботи із крупновузлової збірки систем обладнання локальною складовою?
5. Локалізації підлягає конкретний вид товару (модель, назва, серійний
номер) чи можлива легалізація групи товару під одним кодом УКТЗЕД
/наприклад 8414 – компресорне обладнання/ чи на весь модельний ряд до
50 моделей компресора?
6. При закупівлі системи, що складається з певної кількості комплектуючих, чи потрібно проходити процедуру підтвердження локалізації її складових? Яким чином?
7.Які строки підтвердження ступеня локалізації виробництва та отримання висновку?
8. На яких веб-порталах можлива подача заявок щодо підтвердження ступеня локалізації виробництва?
Кейс для прикладу:
Інжинірингове підприємство є офіційним представником іноземного бренду обладнання, воно здійснює діяльність з продажу товарів цього бренду, а також самостійно розроблює технічні рішення на основі імпортного обладнання, використовую українські складові для його комутації (кабелі, труби). Після продажу обладнання та інсталяцій систем підприємство забезпечує надання сервісу та гарантійного обслуговування. Чи має право підприємство такого типу брати участь у публічних закупівлях?
Дякую за відповідь.
З повагою,
Єгор Сергійович Осадчук
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
21.07.2022
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення стосовно наступного питання.
Тариф на теплову енергію для категорії "Інші споживачі" в місті Харкові формується з трьох складових: суми тарифу на виробництво теплової енергії, тарифу на транспортування теплової енергії та тарифу на постачання теплової енергії.
При постачанні теплової енергії, посилаючись на Постанову КМУ від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" постачальник теплової енергії почав надсилати рахунки з ДОНАРАХУВАННЯМИ плати за теплову енергію в зимовий період у зв’язку зі щомісячною зміною ціни на газ.
Чи можна сказати, що Постанова КМУ 1209 встановлює формульне регулювання щомісячної ціни на теплову енергію? Та чи можна керуватися п.7 ч.5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" при щомісячній зміні розміру нарахувань за теплову енергію постачальником теплової енергії, що керується Постановою КМУ від 10.11.2021 №1209, якщо постачання теплової енергії здійснюється замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "Інші споживачі", що фінансує дану закупівлю за бюджетні кошти.
Тобто яким чином замовнику у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" з категорії "інші споживачі" (але при цьому бюджетнику), у якого укладений договір про закупівлю (ціна договору більше 200 000 грн) сплачувати рахунки теплопостачальної організації, якщо ціна за теплопостачання буде щомісячно коригуватися у зв’язку зі зміною ціни на газ? Як при цьому не порушувати статтю 41 ЗУ "Про публічні закупівлі"?
На даний час такі рахунки не сплачені та не зареєстровані в органах ДКСУ, Проте сьогоднішня реальність така, що ціна на газ нестабільна, та теплопостачальна організація керується Постановою 1209. Чи можна згідно з ч.7 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" в новий договір додати формулу, яка передбачатиме коефіцієнт по газу, що буде помножуватись на затверджений тариф на виробництво теплової енергії, чи вважатметься це "тарифом, нормативом"? Хоча фактично тариф не змінюється, а помножується на коефіцієнт ринкової зміни ціни по газу.
Відповідь прошу надати на електронну адресу [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 № 197 (зі змінами),Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, державну житлову політику і політику у сфері благоустрою населених пунктів, державну політику у сфері житлово-комунального господарства, державну політику у сфері поводження з побутовими відходами, державну політику у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури, державну політику у сфері технічного регулювання у будівництві, а також забезпечує формування державної політики у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, у сфері контролю житлово-комунального господарства та у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1209 "Деякі питання нарахування (постачання) плати за теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у зв’язку зі зміною ціни природного газу" слід звертатись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та "Формульне ціноутворення", що доступно за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli |