|
|
12.03.2019
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником були двічі оголошені торги, але не було учасників. Який максимальний термін для проведення переговорної процедури і чи це обо'язковий крок. Чи може Замовник відмінити закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на аналогічне звернення містяться у запиті № 156/2017, що розміщений на інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA
Вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа замовника відповідно до статті 11 Закону, які несуть персональну відповідальність в частині прийнятих рішень, виходячи зі змісту статті 38 Закону. При цьому рішення щодо потреби у товарах, роботах та послугах, що будуть закуповуватися, приймається замовником самостійно.
Підстави для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися передбачені статтею 31 Закону.
Умови застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі строки проведення та підстави відміни установлені статтею 35 Закону.
|
|
|
23.10.2018
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У вересні 2018 года заключила догововір, відповідно до якого компанія як субпідрядник взяла на себе обовязки виконання поточного середнього ремонту шляхопроводу через залізничні колії по тендерному договору від вересня 2017 року.
На момент підписання договору роботи на шляхопроводі не розпочиналися.
Після початку виконання робіт визначено,що технологія виконання робіт не відповідає фактичним умовам виконання робіт, з причини заборони закриття руху через шляхопровід з інтенсивним автомобільним рухом.
Зміна технології виконання робіт фактично впливае майже на всі кошторисні показники.
Окрім цього під час виконаня робіт виникли значні додаткові обсяги робіт, яки не включені до проектно- кошторисної документації, але технологічно без виконання вказаних робіт неможливо виконанти наступні по технології.
Окрім цього в наслідок зміни технології виконання робіт виникли значні обсяги робіт ззабезпечення безпеки руху, які також не включені до проектно- кошторисної документації.
За рік з моменту заключення договору значно вирослі майже всі показники від 18-до 23% на вартість матеріалів( балки, арматура, бетон), вартість машин та механизмів на 26%, заробітна плата з відрахуваннями на 62,4%.
Вказаний обїект включено до державної програми виконання робіт з поточного середнього ремонту на 2018 рік .Термін дії договору спливае 31.12.2018 року. З 1.01.2019 вступають в дію норми, які забороняють Укравтодору виконувати роботи такого плану за тітулами поточного середнього ремонту
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах 349/2018 від 12.04.2018, 456/2018 від 16.05.2018, 624/2018 від 09.07.2018 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0dd4584-fb5f-4382-9795-3e540a0c43c7&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3014f4b6-dcd2-4f11-bb46-7e8c7f1ae57a&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8112d7b4-7be7-4ac0-8b62-e7334ba52347&lang=uk-UA
|
|
|
04.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії має відповідати вимогам тендерної документації. Складаючи гарантії, банки, час від часу,включають у текст гарантії положення про те, що вони "на першу письмову вимогу Бенефіціара здійснються платіж у розмірі гарантійної суми, якщо у запиті буде вказано, що Принципал порушив свої зобов'язання передбачені Тендерною пропозицією, та що настала одна з таким підстав: ... (за ст. 24 ЗУ Про публічні закупівлі)".
Питання: ані ЗУ Про публічні закупівлі, ані самими тендерними пропозиціями не встановлені обов'язки для учасників/переможця укладати договори, продовжувати участь, брати участь в аукціоні, бо це є їх права. Чи можна розглядати формулювання "якщо у запиті буде вказано, що Принципал порушив свої зобов'язання передбачені Тендерною пропозицією" є таке, що унеможливлює отримання Бенефіціаром гарантійної суми, оскільки він ніколи не зможе вказати у запиті на адресу банку зобов'язання, яке порушив Прнципал, і що передбачене його тендерною пропорзицією?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання встановлення замовником в тендерній документації вимоги щодо надання забезпечення тендерних пропозицій розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
Поряд з цим перелік випадків, у разі настання яких забезпечення тендерної пропозиції не повертається, визначений частиною третьою статті 24 Закону.
Таким чином, замовник самостійно встановлює в тендерній документації вимоги щодо оформлення та надання учасником забезпечення тендерної пропозиції з дотриманням вимог Закону.
|
|
|
16.05.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу роз’яснити порядок застосування чинного законодавства, зокрема Закону України "Про публічні закупівлі" в такій ситуації.
Замовником планується здійснити закупівлю послуг з страхування певного обладнання. При цьому для визначення положень Закону України "Про публічні закупівлі" та порядоку їх застосування замовнику варто враховувати страхову суму (вартість обладнання, яке буде страхуватись) чи страховий платіж (грошову суму, яка підлягатиме сплаті за надання послуг з страхування).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
При цьому Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
Поряд з цим відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Варто також зазначити, що відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 28 Закону у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер, критеріями оцінки разом з ціною можуть бути інші критерії оцінки.
|
|
|
08.06.2018
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Техойл НК» є активним учасником публічних закупівель. В процесі діяльності ТОВ «Техойл НК», в межах виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі», виникли питання, відповідь на які відсутні на сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі України у розділі консультації та в інших відкритих джерелах. Внаслідок зазначеного, з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, необхідне надання інформації уповноваженим органом - Міністерством економічного розвитку та торгівлі України.
Питання полягає в наступному:
Між ТОВ «Техойл НК» та замовником, який фінансується 100% за рахунок бюджетних коштів, було укладено договір про закупівлю, на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі». ТОВ «Техойл НК» виконало всі свої зобов’язання відповідно до умов цього договору в повному обсязі, замовник, в свою чергу, своєї частини зобов’язань – оплата поставки, не виконав.
ТОВ «Техойл НК» розглядає можливість відступити право вимоги (цесія) грошових коштів за договором третій особі, проте:
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом».
Відповідно до Цивільного кодексу України:
• Ч. 1 ст. 91: «Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині».
• П. 1 ч. 1 ст. 512: «Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)».
Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України: «Про публічні закупівлі»: «У мови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури…».
Враховуючи вищевикладене, відповідно до норм цивільного законодавства, ТОВ «Техойл НК» як кредитор за договором, має право відступити право вимоги (цесія) грошових коштів з замовника третій особі, проте не зрозуміло чи обмежує це цивільне право Закон України «Про публічні закупівлі».
Відповідно до вище викладеного з метою захисту прав та інтересів ТОВ «Техойл НК» та уникнення порушень як з боку ТОВ «Техойл НК», так і з боку замовника, просимо надати інформацію з наступного питання:
Чи має право ТОВ «Техойл НК», на підставі цивільного законодавства, з врахуванням Закону України «Про публічні закупівлі», здійснити відступити право вимоги (цесія) грошових коштів – оплати за виконання договору про закупівлю, укладеного на підставі Закону України: «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи зі змісту статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|