|
|
03.08.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо роз'яснити алгоритм дій стосовно застосування пп.1 п. 7 ст. 3, а саме: чи потрібно вимагати довідки, які вимагалися від учасників у оголошенні про проведення спрощеної закупівлі для оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання ЕСЗ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Повідомляємо, що питання оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, зокрема якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).
Таким чином, замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому Законом не передбачено встановлення замовником вимог щодо надання постачальником товарів, (виконавцем робіт чи надавачем послуг) документів під час оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Разом з тим замовник самостійно приймає рішення про здійснення закупівлі без порядку застосування спрощеної закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність підстав здійснити таку закупівлю.
|
|
|
29.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за порогову вартість ( 200 тис. грн. для товарів і послуг та 1, 5 млн. грн. для робіт), здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Виходячи з наведеного, мова не йде про умови поставки та суму закупівлі в бік зменшення, а отже вони, , можуть змінюватись?
Чи можна при укладання прямого договору змінити умови доставки та зменшити суму закупівлі, якщо двічі не відбулась спрощена закупівля через відсутність учасників?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості та інших умов, крім встановлених у цій статті, у випадку здійснення придбання товарів, робіт і послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель на підставі пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону.
|
|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,
Наше підприємство приймало участь у публічній закупівлі щодо послуги з поточного середнього ремонту автомобільної дороги. За результатами проведеного аукціону ми були визнані переможцем. Проте, умовами тендерної документації (надалі - ТД) передбачено погодження договірної ціни, а саме:
- Переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір надає Замовнику на погодження договірну ціну сформовану відповідно до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації.
- Ненадання договірної ціни Переможцем у строки передбачені п.6.3.5.4 цієї тендерної документації, а також ненадання договірної ціни сформованої у відповідності до вимог п.6.3.4 цієї тендерної документації є відмовою Переможця від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації.
- Договірна ціна повинна бути узгоджена не пізніше ніж через двадцять днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Наше підприємство надало договірну ціну у строк, передбачений ТД, а саме не пізніше 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Проте замовник, у свою чергу, навмисно затягував час для надання своєї відповіді стосовно погодження договірної ціни та надіслав лист із зауваженнями в останній день, передбачений Законом та умовами ТД, а саме на 20 день. Звертаємо Вашу увагу також на такі умови ТД, а саме:
Відповідно до ДСТУ та СОУ 42.1-37641918-085:2018 (далі – СОУ) для погодження договірної ціни Переможець надає наступні розрахунки:
- Локальний кошторис Форма №1 (додаток А ДСТУ).
- Відомість ресурсів до локальних кошторисів Форма №1а (додаток Д ДСТУ).
- Розрахунок вартості експлуатації машин та механізмів з наданням підтверджуючих вихідних даних для власних машин і механізмів, які формуються у вигляді бухгалтерської довідки.
Вартісні показники складових витрат у вартості машино-години експлуатації машин та механізмів визначаються відповідно до СОУ.
- Розрахунки загальновиробничих та адміністративних витрат відповідно до СОУ на підставі обґрунтованої їх величини і структури, що склалися на підприємстві Учасника за попередній звітний період (рік). Обґрунтовуючи дані та розрахунки додаються.
- Розрахунок прибутку (в межах усереднених показників згідно з СОУ).
- Розрахунки інших витрат.
- При залученні субпідрядних організацій, вищевказані розрахунки є обов’язковими додатками при формуванні вартості послуг субпідрядних організацій у складі договірної ціни.
Також, Переможець в обов’язкому порядку, з врахуванням вимог п.6.3 СОУ, надає до договірної ціни Протокол узгодження цін на матеріальні ресурси (додаток Д СОУ), з додаванням відповідних обґрунтувань цін (накладні, комерційні пропозиції, рахунки, калькуляції, тощо) та транспортної схеми на перевезення матеріалів.
При складанні договірної ціни Генпідрядник визначає середньомісячну заробітну плату згідно вимог п.6.1.1 СОУ.
Внесення усіх необхідних змін у документацію у той же день (останній), коли їх надіслав Замовник - фізично неможливо. Як наслідок, Замовник відхилив нашу пропозицію з аргументацією "відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або неукладання договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим законом".
Слід взяти до уваги також той факт, що на етапі предкваліфікації Замовником було відхилено нашу пропозицію, проте наше підприємство її вдало оскаржило в АМКУ, в наслідок чого ми були допущені до аукціону, де здобули перемогу. Надавши найнижчу ціну, Замовник мав можливість економії державних коштів.
Проте усі вищезгадані дії Замовника свідчать про грубе маніпулювання своїм становищем, нормами Закону, а також упередженим та дискримінаційним ставленням до нас, як до Учасника.
Саме тому ми звертаємося до Вас із питанням, які можливі заходи ми можемо здійснити у даному випадку, щоб наша позиція була почута?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини шостої статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Отже, у разі неукладення договору про закупівлю у строк, визначений частиною шостою статті 33 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника, який визначений переможцем процедури закупівлі, та визначає переможця процедури закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Так, абзацом другим частини восьмої статті 18 Закону визначено, що скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом десяти днів з дня, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.
Таким чином, учасник, який визначений переможцем процедури закупівлі, та право чи законні інтереси якого було порушено внаслідок прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, може подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Поряд з цим питання оскарження процедур закупівель розглянуто в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
24.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
що робити замовнику? якщо учасник надав пропозицію, виставлено протокол про намір укласти договір, але учасник невзмозі надати товар за цією ціною
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
|
|
|
21.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Проведена спрощена закупівля і не було учасників, спрощена закупівля оголошена повторно, прийшов учасник який подав пропозицію, яка не відповідає технічному завданню. Учасника дискваліфіковано. Статус закупівлі-закупівля не відбулась. Які подальші дії замовника, третя спрощена чи прямий договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому лист від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, пунктом 2 частини вісімнадцятої статті 14 Закону визначено, що спрощена закупівля автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі відсутності пропозицій учасників для участі в ній.
У свою чергу, відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 3 Закону придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
Таким чином, зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни спрощеної закупівлі на підставі пункту 2 частини вісімнадцятої статті 14 Закону.
Водночас про способи закупівлі з урахуванням вартісних меж визначених Законом можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|